23 липня 1952 – військовий переворот у Єгипті: як скидали короля і привели до влади Насера
У спекотну ніч на 23 липня 1952 року у Каїрі сталася подія, що перекроїла історію сучасного Єгипту. Група армійських чинів, відома як "Вільні офіцери", взяла владу у свої руки, зламавши старий порядок.
А разом із тим і запустивши процес, який уже за кілька днів привів до заслання короля Фарука. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Коли похитнулася стара Єгипетська корона?
23 липня 1952 року в Єгипті не просто змінилася влада – з тріском завалилася ціла політична епоха. Переворот, підготовлений рухом "Вільні офіцери", став кульмінацією довгого періоду розчарування у монархії, корупції та безсиллі уряду. Армія вирішила діяти, коли у країні утворився небезпечний вакуум влади, а король Фарук уже не міг утримати державу в руках
Переворот був не стихійним вибухом, а ретельно спланованою операцією. У русі брали участь офіцери, які згодом стануть ключовими фігурами нової Єгипетської республіки – Гамаль Абдель Насер, Абд аль-Хакім Амер, Анвар Садат та інші. Саме ця група офіцерів і стала мотором революції, яка в єгипетській історії назавжди закріпилася як "Революція 23 липня".
Після перевороту "Вільні офіцери" запросили колишнього прем’єр-міністра Алі Махіра очолити уряд. Водночас вони створили Раду революційного командування, яка фактично визначала курс країни, навіть якщо формально поруч існував цивільний кабінет. Саме цей орган скасував усі цивільні титули на кшталт паша і бей, а також наказав політичним партіям "очистити" свої ряди.
Найцікавіше про військовий переворот у Єгипті 1952 року: дивіться відео 24Канал
Як від'їзд Фарука став символом кінця династії?
Далі події розвивалися стрімко. Уже 26 липня король Фарук був змушений зректися престолу на користь свого немовляти-сина і вирушив у вигнання на тій самій яхті, на якій колись залишав Єгипет його дід Ісмаїл. Це був не просто від’їзд монарха, а символічний і дуже гучний фінал династії Мухаммеда Алі, що правила Єгиптом понад століття.
Після падіння Фарука країна не стала республікою миттєво, але саме переворот відкрив шлях до її проголошення 18 червня 1953 року. Першим президентом став Мухаммад Нагіб – офіцер, обраний частково через свою популярність після арабо-ізраїльської війни 1948 року та довіру в армії. А проте поступово зосередив реальну владу у руках Гамаль Абдель Насер.
Це ключовий нюанс, де важливо не заплутатися: у 1952 році Насер не був президентом, але був одним із лідерів перевороту і людиною, яка контролювала механізм нової влади через Раду революційного командування. Трохи ж пізніше, у 1956, Насер став справжнім правителем Єгипту та обличчям країни в арабському світі й далеко за його межами аж до смерті у 1970 році.