31 серпня, 09:15
6

Операція "Скріпка" – темний бік висадки на Місяць: як нацисти будували NASA після світової війни

Весною 1945 року Третій Рейх лежав у руїнах, над Берліном здіймався їдкий дим і запах попелу й смерті – проте серед цього апокаліптичного пейзажу розгорталася невидима для загалу битва. Офіцери американської розвідки нишпорили зруйнованими лабораторіями, підземними бункерами й секретними заводами, шукаючи не золото партії, не мистецькі шедеври, а найцінніший ресурс ХХ століття – людський інтелект.

Так починалася одна з найбільш суперечливих, цинічних і водночас доленосних розвідувальних місій в історії людства – операція "Скріпка" (Operation Paperclip). 24 Канал розповість про неї трохи докладніше.

Фаустівська угода США: чим нацистські генії купили собі індульгенції?

Сьогодні людство стоїть на порозі нової космічної ери та гонитви у царині штучного інтелекту, і насправді щось схоже відбувалося у період з 1945 по 1959 рік. Саме задля перемоги у цих інтелектуальних насамперед змаганнях Сполучені Штати таємно вивезли та працевлаштували понад 1600 німецьких науковців, інженерів та техніків. І багато з них були не просто громадянами Німеччини, а переконаними членами НСДАП, офіцерами СС та співучасниками жахливих злочинів.

Щоб цілком зрозуміти мотиви Вашингтона, необхідно зануритися у геополітичну параною того часу. Ще до офіційної капітуляції Третього Рейху альянс між США та СРСР почав тріщати, а тим часом американські стратеги запевняли, що наступну війну виграватимуть не піхотою, а балістичними ракетами, реактивною авіацією та зброєю масового ураження. Попри поразку Адольфа Гітлера, німецька наука на той момент випереджала світову на роки, особливо у створенні ракет "Фау-2" (V-2).

Радянський Союз також не гаяв часу. Восени 1946 року НКВС провів операцію "Осоавіахім", примусово вивізши тисячі німецьких фахівців до СРСР. Для Об'єднаного агентства розвідувальних цілей США (JIOA) це стало остаточним сигналом – якщо ці мізки не працюватимуть на демократію, вони працюватимуть на комунізм. І у вересні 1946 року президент Гаррі Трумен офіційно схвалив програму залучення німецьких вчених, але з однією категоричною умовою – жоден з них не повинен бути "активним прихильником нацизму".

Проте знайти таких не надто вдавалося, і керівництво JIOA чудово розуміло, що найкращі науковці Рейху однозначно були глибоко інтегровані у нацистську машину. Виконуючи наказ Трумена буквально, США втратили б найцінніші кадри – і тоді розвідка пішла на безпрецедентний обман.

Офіцери JIOA почали фальсифікувати досьє – вони буквально прикріплювали звичайну канцелярську скріпку до тек тих учених, чиє минуле потрібно було "відмити". Ця скріпка була таємним знаком для клерків – ігнорувати членство в СС, видалити згадки про використання рабської праці, переписати біографію так, щоб воєнний злочинець скидався на "аполітичного генія", що став жертвою обставин. Саме від цієї канцелярської деталі операція й має назву "Скріпка" (замість попереднього кодового слова Overcast, яке розсекретилося через витік інформації).

Як США вербували нацистів, щоб виграти холодну війну: дивіться відео TEDEd

Від концтабору до Місяця: хто такі Вернер фон Браун, Губертус Штругольд і Курт Бломе?

Найяскравішим символом цього морального компромісу став Вернер фон Браун – людина, яка подарувала Америці космос. У США він став національним героєм, обличчям космічної програми, другом Волта Діснея та головним архітектором ракети Saturn V, яка у 1969 році доставила астронавтів місії "Аполлон-11" на Місяць. Але досьє цього чоловіка американська розвідка недарма старанно ховала десятиліттями.

Він був штурмбанфюрером СС. Його ракети "Фау-2" збиралися на підземному заводі Міттельверк, де використовували працю в'язнів концентраційного табору Міттельбау-Дора. Фон Браун особисто відвідував завод і чудово знав, що раби вмирають тисячами від виснаження, голоду та страт. Більше людей загинули під час виробництва його ракет, ніж від їхніх вибухів. Проте для уряду США геній фон Брауна виявився важливішим за кров на його кресленнях.

Інше важливе ім'я – Губертус Штругольд, якого у США десятиліттями шанували як "батька космічної медицини". Він розробляв системи життєзабезпечення для астронавтів NASA, і на його честь називали престижні нагороди та бібліотеки. Лише наприкінці ХХ століття світ дізнався, що під час війни Штругольд був високопосадовцем у медичній системі Люфтваффе.

Його підлеглі проводили садистські експерименти над в'язнями концтабору Дахау – людей заморожували живцем у крижаній воді та поміщали в барокамери, де імітували перепади тиску на великих висотах, поки їхні легені не розривалися. Прямих доказів особистої участі Штругольда у тортурах не знайшли, але він знав про них і використовував видобуті дані. Тільки у 2013 році його ім'я остаточно прибрали з нагород Асоціації аерокосмічної медицини.

Ще більш кричущим є випадок Курта Бломе. Цей високопоставлений нацистський лікар керував програмою розробки біологічної зброї та тестував вакцини проти чуми на в'язнях концтаборів. Його судили на Нюрнберзькому процесі над лікарями, але виправдали через брак доказів (багато документів було знищено). Одразу після виправдання Хімічний корпус Армії США найняв Бломе – його знання про те, як хвороби вбивають людський організм, були визнані "стратегічно важливими".

Усе найцікавіше про операцію "Скріпка": дивіться відео FaridGovoryt

Коли сталося важке визнання правди про моральний компроміс?

Десятиліттями уряд США заперечував масштаби залучення нацистів. Лише у 1979 році під тиском громадськості Міністерство юстиції США створило Управління спеціальних розслідувань (OSI) для полювання на нацистських злочинців, які переховувалися в Америці.

Це призвело до гучних скандалів – наприклад, Артур Рудольф, ключовий менеджер проєкту Saturn V і колега фон Брауна, у 1984 році був змушений відмовитися від громадянства США і втекти до Західної Німеччини, коли слідчі зібрали неспростовні докази його причетності до воєнних злочинів у таборі Дора.

Сьогодні ми бачимо куди більш повну картину. Операція "Скріпка" не була випадковістю чи помилкою окремих чиновників – це була системна, холоднокровна державна політика, заснована на принципі "мета виправдовує засоби". У підсумку Америка виграла космічну гонку та створила найпотужніший військово-промисловий комплекс у світі – але ціна цієї перемоги вимірюється не лише мільярдами доларів, а й глибоким моральним компромісом.

Пов'язані теми: