Хроніки неоголошеної війни. Як створювались терористичні "ЛДНР"

У квітні 2014 року уся влада була "тимчасовою". Виконуючим обов’язки Президента і головою Верховної Ради був Олександр Турчинов. Арсеній Яценюк – головою Уряду. Андрій Парубій – головою РНБО. А міністром оборони був Михайло Коваль. Нафта коштувала 107 доларів за барель. На Росію були накладені відносно слабкі санкції після кримських подій.

Силові підрозділи і ситуація в регіонах погано контролювалися Києвом. Уся країна відходила від шоку після анексії Криму. І в цей час Росія почала операцію по захопленню Донбасу.

6 квітня у Донецьку, Луганську та Харкові відбулися масові акції. Формально вони мали на меті звільнення співробітників "Беркуту", заарештованих за злочини на Майдані. Але мітинги швидко переросли у щось значно більше. Уже до вечора були захоплені будівлі Луганського управління служби безпеки, а також Донецької та Харківської обласних державних адміністрацій.

7 квітня у Донецьку нікому невідомий бородань з божевільними очима оголосить акт незалежності "ДНР". Акт мав "набути сили" після референдуму не пізніше 11 травня. Сепаратисти сподівались на включення "ДНР" до складу Росії і звернулись до Путіна з проханням ввести "миротворчі" війська.

Читайте також: Про війну. Без Табу. Частина перша: Кати

Варто зазначити, що багато жителів Донецьку та Луганську у ці дні фіксували велику кількість "гастролерів" – людей з Росії, що не знали місцевості і не розуміли особливостей регіону. Подібне було на проросійських мітингах і раніше.

Так, у березні росіяни спалили прапор ФК"Шахтар" у Донецьку.

У той самий час на мітингу у Харкові вперше засвітився російський найманець "Моторола". Варто звернути увагу на те, що за його спиною робить міліція – ні-чо-го.

Такого було багато. Автобуси з Росії заїзджали колонами, питання "як проїхати до центру" звучали в Донецьку та Луганську усе частіше. Росіяни швидко повісили свої триколори в Луганську та Донецьку.

Тут як тут буде російська преса, яка заздалегідь знала, що саме відбудеться. Згодом ці журналісти будуть висвітлювати війну. Висвітлювати з боку сепаратистів. А росіяни, які приїхали на Донбас, дуже швидко почнуть зізнаватись звідки вони з’явились.

Читайте також: Про Війну. Без Табу. Частина друга: Окуповані

9 квітня Арсен Аваков скаже, що з сепаратистами в Луганську питання буде вирішене за 48 годин. 11 квітня Ринат Ахметов закличе до мирного вирішення конфлікту і переговорів. Натомість уже 12 квітня у Слов’янську невідомі озброєні люди захоплять міськвідділ міліції. За допомогою машини вони зірвуть решітки на вікнах та заволодіють зброєю всередині. Відчутного спротиву їм ніхто не чинитиме.

У той же день на околицях Слов’янську з’явиляться озброєні люди, що контролюватимуть рух транспорту, в’їзд та виїзд з міста.

Мер Слов’янську Неля Штепа вступить у переговори з загарбниками і заявить, що це "звичайні донбаські хлопці". Вона швидко одумається, коли СБУ відкриє на неї карну справу. Але буде уже пізно.

До вечора озброєні люди захоплять прокуратуру, районну адміністрацію та будівлю СБУ і вивісять над ними російські прапори. Частина працівників потрапить у полон.

13 квітня РНБО прийме рішення про початок АТО на сході України з залученням Збройних Сил. Російські ЗМІ одразу заявили, що в Україні почалась громадянська війна, винні в якій "націоналісти" та США. Хоча в той же день з’явився запис, де озброєні люди в Краматорську говорять з характерним російським акцентом, і фраза “за порєбрік” одразу стане крилатою.

В цей день офіційно почнеться гібридна війна, яка забере життя понад десяти тисяч військових та цивільних, зруйнує регіон та, на деякий час, поставить під питання існування нашої держави.

Щодо учасників тих подій, то загравання з терористами дорого обійдуться Ринату Ахметову. Його статки впадуть у вісім разів – з майже 16 мільярдів до 2. Його впевненість, що він може контролювати обстановку в регіоні, коштуватиме йому майна та підприємств. Він стане непублічним і втратить значну частину впливу.

Неля Штепа втратить посаду та буде ув’язнена. По сьогоднішній день вона перебуває за ґратами.

Читайте також: Про Війну. Без Табу. Частина третя: Система

Донбас не увійде до складу Росії і не побачить російських пенсій та зарплат. Туди прийдуть лише російські ціни, зброя і війська. Будуть зруйновані будинки і долі. Тисячі людей будуть катовані, ув’язнені або страчені так званими "ополченцями". Тисячі з яких будуть знищені протягом року.

Європа іще довго буде вагатися перед тим, як ввести санкції.

Український народ переживе трикратне падіння курсу гривні, обвал економіки і війну. З народу вийдуть добровольчий та волонтерський рухи і звільнять Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ та багато інших міст. Війна затягнеться на роки. Але український народ буде і далі підтримувати свою армію. Бо, як казав Наполеон, народ, який не хоче годувати свою армію, буде змушений годувати чужу.

Читайте також: Про Війну. Без Табу. Частина четверта: "Русская весна"