Хто забруднює водойми, куди йде незаконно вирубана деревина: інтерв'ю з головою Держекоінспекції

У першій частині інтерв'ю з головою Держекоінспекції Андрієм Мальованим сайт 24 каналу розпитав про те, як в столиці борються з неприємними запахами, хто винен в аварії на підприємстві "Рівнеазот" та в яких регіонах країни найбільше стихійних сміттєзвалищ.

Читайте також "Рівнеазот", сміттєзвалища і якість повітря: інтерв’ю з головою Держекоінспекції

"Здоров'я" українських водойм – під загрозою

Все більшого і більшого забруднення зазнають і водойми України. Як наслідок, ті ж річки поступово замулюються та зникають. Хто має слідкувати за їх чистотою та чи передбачені штрафи за такий недогляд?

Захист річок та їх прибережно-захисних смуг – це повноваження як органів місцевого самоврядування, так і підприємств, які здійснюють скиди у водойми або ж мають дозволи на спецводокористування.

Вода в українських водоймах щороку стає зеленішою / фото – пресслужба ДЕІ

Зараз найбільшими забруднювачами водних ресурсів можу назвати міські водоканали. Так, у переліку топ 100 забруднювачів за обсягом скинутих стічних вод, що складається Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, у першій десятці знаходиться одразу 5 таких підприємств – це "Київводоканал", "Дніпроводоканал", "Львівводоканал", "Миколаївводоканал" і "Чернігівводоканал".

У більшості комунальних об'єктів по всій Україні очисні споруди застарілі, тож разом із стоками у воду потрапляють забруднюючі речовини, зокрема, фосфати. Вони спричиняють цвітіння та обміління річок, загибель біоресурсів.

Тож для "здоров'я" наших річок найважливіше значення має модернізація підприємств і водоканалів. І екологічний контроль – один із чинників, що можуть сприяти оновленню застарілих потужностей – завдяки високим штрафам та збиткам. Для цього необхідно підвищувати санкції.

ДЕІ має свої напрацювання у цьому: цьогоріч за нашою ініціативою було затверджено оновлену методику розрахунку збитків за нераціональне використання водних ресурсів, тож суми відшкодування зростуть у кілька разів.

Важливо Немає другого Дніпра: що загрожує головній річці України

Також необхідно посилити адміністративні санкції за порушення правил охорони водних ресурсів. Наразі вони становлять всього 85 – 136 гривень.

Зі ставками у нас теж не все добре. Більшість з них перебувають у приватній власності тому люди не можуть піти навіть рибу там повудити. Наскільки я знаю – така поведінка власників незаконна, але вони не звертають уваги на це. Можливо, потрібно запровадити штрафи за таку поведінку?

Водні об'єкти надаються приватним особам в оренду. У договорах оренди власне і прописуються умови використання водойми, зокрема, і про те, чи можна там рибалити.

Держекоінспекція може перевіряти такі об'єкти, якщо отримує звернення громадян про порушення. У такому разі фіксуємо факти недотримання законодавства та складаємо адміністративний протокол зі штрафом. Його розмір залежить від того, яке порушення виявлено. Наприклад, за порушення правил охорони водних ресурсів штраф складає всього 51 –  119 гривень. Зрозуміло, що це дуже маленька сума, яку необхідно підвищувати.

Ліси вирубують не лише в Карпатах

Всі, хто буває в Карпатах, дивлячись на активну вирубку лісів просто жахаються. Проте, не зважаючи на активне обговорення проблеми дерева й далі продовжують нищити. Невже навести лад в цій царині неможливо?

Хоч проблема вирубки дерев у Карпатах продовжує існувати і сильно б'є по екологічному стану регіону, насправді найбільше фактів незаконної вирубки лісу інспекція фіксує на території інших областей. Лідером за сумою розрахованих збитків у сфері рослинного світу у першому півріччі 2021 року став Поліський округ, який об'єднує Житомирську та Рівненську області.

Варварська вирубка лісів несе велику шкоду екології України / фото – пресслужба ДЕІ      

Навести лад у цій сфері дозволить відстеження шляху кожного дерева – від лісу, в якому воно росте, до лісообробного підприємства. Для цього нещодавно був здійснений важливий крок – Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження "Порядку проведення національної інвентаризації лісів". Проведення такої оцінки необхідне, щоб визначити весь обсяг лісового фонду України та включити кожне дерево до Електронної системи обліку деревини. Це спростить виявлення незаконної заготівлі дерев та лісових браконьєрів.

Які ще регіони страждають від вирубки лісів?

Полісся – Житомирська та Рівненські області, а також Вінницька область, де торік у сфері рослинного світу було розраховано найбільше збитків – майже 60 мільйонів гривень.

Низькі штрафи розв'язують руки "ділкам" / фото – пресслужба ДЕІ

Куди йде наша деревина?

За інформацією WWF, сьогодні приблизно 22% деревного вугілля у Євросоюзі виготовляється саме з українських дерев. Велика частка деревини знищується незаконно.

Проблема в тому, що наразі складно прослідкувати, куди йдуть українські дерева, адже великий обсяг лісового фонду все ще не зареєстрований у електронній системі обліку деревини. Тобто, фактично, ліс, який існує "в натурі" може бути знищений безкарно, бо в системі його немає.

Чому ця проблема не вирішується, а лише поглиблюється із року в рік?

На мою думку, найбільшою проблемою, через яку вирубки продовжуються, є низькі штрафи. Відповідальність за незаконну порубку дерев, згідно з адміністративним кодексом, – 2550 – 5100 гривень для посадових осіб. Натомість прибутки від продажу деревини в сотні разів більші.

Тож в першу чергу необхідно посилювати цю відповідальність. Вже після цього – інші реформи, які забезпечуватимуть стале лісокористування та захист лісового фонду.