Ігор Гречаник - скульптор ідей з небачених світів

Кожну з них матеріалізує, як провідника між реальністю та ілюзією.

"Цей світ знаходиться не десь там. Не треба літати на вояджері в косомс, або на Марс. Він тут, поруч з нами. Всі тайни світу знаходяться тут - на відстані витягнутої руки", - скульптор Ігор Гречаник.

"Він художник, дуже неординарний скульптор. Ви бачите, які в нього роботи - вони заставляють людину замислитися", - галерист Анатолій Териковський.

Захоплення фантастичними сюжетами, зізнається художник, у нього з дитинства.

Юні роки Гречаника минають не у пісочницях з однолітками, а у майстерні батька, також скульптора.

Саме там із залишків глини хлопчик майструє своїх перших тварин і пташок.

Далі навчається у Республіканській Художній школі та Столичній Академії Мистецтв.

Попри строгий вишкіл, Гречаник продовжує формуватися як самобутній митець.

"Тебе розкладають і ламають на шматки. А твоя майстерність - знову зібрати себе, подивитись. Але вже зібрати себе на іншому рівні", - скульптор Ігор Гречаник.

Матеріалом, що знаходить відгук у душі молодого скульптора, стає бронза.

Каже, що та має властивість концентрувати енергію в собі, а потім її віддавати. Роботи тоді починають "дихати життям".

Наполеглива праця дає плоди - і вже на початку 90-х роботи Гречаника потрапляють на виставку у французькому Версалі.

"Мої скульптури ніколи не були радянськими. Тому на них реагували просто, як на мистецтво. Мистецтво митця з якоїсь дивної країни", - скульптор Ігор Гречаник.

Захоплено майстер працює як з мініатюрними формами, так і великими розмірами.

Зокрема, створює 7-метрову фігуру дракона для хмельницької АЕС та крихітну нагороду для популярного телешоу.

Надихається автор історією, літературою, музикою.

З-під його рук з'являються образи древніх божеств, мандрівних козаків-бандуристів, вельмож Київської Русі.

Біля столичної Києво-Могилянської Академії він відкриває меморіальну дошку композитору з непростою долею - Артемію Веделю.

Чималу увагу зосереджує Гречаник і на постаті одного із символів України - Тараса Шевченка.

Скульптури поета на піку творчого розквіту вже знайшли місце у болгарській Софії та у місті Хуст на Закарпатті. В роботі - пам'ятники для Києва та Донецька.

"Легко зробити перший пам'ятник, надзвичайно складно зробити другий. А це вже буде мій 5-тий пам'ятник Тарасу Григоровичу. Це просто неможливо! Але я працюю з цим. Бо кожна скульптура повинна бути неповторна", - скульптор Ігор Гречаник.

Наразі ж художник із натхненням поринув у новий світ - гармонії та витончених жіночих постатей. Кожна з них тендітна, ніби вирізьблена рукою ювеліра, втім, сповнена внутрішньої сили.

"Вони всі вибагливі, всі потребують уваги. Кожна хоче бути втілена якомога краще, максимально досконаліше. І кожна дає якусь свою ноту, задає свій спеціальний тон - музичний, пластичний", - скульптор Ігор Гречаник.

Втім, припиняти пошуки все нових форм та образів для прояву власної фантазії майстер не планує.

Сьогодні Ігор Гречаник невтомно подорожує світом. Проводить персональні виставки у Гонконзі та Монако, Нью-Йорку, Парижі та Женеві.

Далі досліджує такий близький та відомий, але водночас глибокий і недосліджений образ Тараса Шевченка та шукає дверцята у все нові і нові небачені світи.