Ігри не за правилами: хто з кандидатів порушує правила політичної агітації
До виборів президента України залишилося два тижні. Тож, кандидати на пост глави держави кинули у передвиборчу гонку всі сили й гроші. Проте не всі кандидати агітують виборців законно. Журналісти 24 каналу з'ясували, хто з політиків найбільше порушує правила політичної агітації та які шпарини у законодавстві цьому сприяють.
Спірних питань передвиборчої агітації на цьогорічних президентських виборах є чимало. А все тому, що в законі про вибори президента вони прописані не детально. До того ж, окремого закону про політичну рекламу в Україні й досі немає.
Читайте також: Лише 8% українців за кордоном зможуть проголосувати на виборах
Яка виборча реклама не порушує закон
Фактично та, за яку кандидати заплатили з виборчого фонду. Вона обов'язково повинна мати спеціальний підпис. На ньому має бути прізвище, ім'я, по батькові, тираж, де надрукували й хто відповідальний за випуск агітації. Все інше – це порушення.
Друкована політреклама має містити спеціальний підпис
А от для телевізійних роликів достатньо плашки з іменем кандидата. Проте вони мають виходити в окремому блоці, із позначкою "передвиборча агітація". Щоправда, з'являється він на каналах лише з офіційним стартом виборчої кампанії. Усі політичні ролики до 31 грудня – не більше, ніж реклама сиропу від кашлю. І на цьому кандидати економили.
Дочасна агітація за межами виборчого процесу заборонена. Але немає законодавчого визначення, що таке дочасна агітація. Один той самий ролик не є політичною рекламою, завтра після реєстрації кандидата уже є політичною рекламою,
– сказав аналітик з партійних фінансів руху "Чесно" Ігор Фещенко.
Як відбувається політагітація за кордоном
В Україні є комерційною таємницею, хто і скільки витратив на політичну рекламу. Натомість у США Федеральний комітет збирає на своєму сайті всі рекламні контракти. Там є інформація не лише про час та витрати на рекламу, але й скільки разів показали ролик.
Усе для того, аби дотриматися правила рівного часу для реклами кандидатів. Воно є і в нас, але на відміну від США, лише формально.
Що можна вважати політичною рекламою
1. Заяви президента під час виконання своїх обов'язків.
Юридично посадові заяви президента не є політичною агітацією, але ж по факту виходить саме так. Наприклад, чинний гарант неодноразово зловживав своїми посадовими преференціями. Зокрема, роздаючи обіцянки, під час публічних виступів. Усі такі заяви та обіцянки мають однаковий агітаційний підтекст – голосувати за нього на виборах.
Заяви Петра Порошенка під час публічних виступах є політичною агітацією
2. Фільми з обличчям чи голосом кандидата.
Згідно з законом, агітація – це діяльність з метою спонукати виборців голосувати, або не голосувати за когось. Але в Україні все це дуже приблизно, адже ніхто не регулює дотримання закону та до в'язниці не саджає.
Натомість у Литві з цим не церемонились. Наприклад, два роки тому перед виборами до парламенту канали показували серіал про ідеальне село "Літо в Найсяй". Тамтешня ЦВК заявила, що позитивний герой схожий на кандидата від партії "Союз селян та зелених Литви" Рамунаса Карбаускіса.
Литовський політик Рамунас Карбаускіс
Відтак ЦВК зобов'язала його заплатити за серіал, як за політичну рекламу по 50 євро за секунду. Рішення і досі оскаржують у судах.
У нас же шпарини у законі дозволяють уникати відповідальності. Так сталося із серіалом "Слуга народу" Володимира Зеленського. Попри вимоги прибрати його з ефіру, або заплатити з виборчого фонду, він уже дознімав третій сезон і готується випустити його якраз напередодні виборів.