Чому восени та взимку сонце так сильно сліпить очі, хоча майже не гріє
На вулиці холодно, а сонце світить так, що доводиться мружитися або затуляти очі рукою. Восени та взимку це особливо помітно вранці й надвечір, коли яскраве світло заважає дивитися вперед.
Водночас тепла від нього відчувається значно менше, ніж улітку. Причина цього поєднання пов’язана з положенням Сонця над горизонтом: воно впливає і на напрямок світла, і на прогрівання земної поверхні.
Чому восени та взимку сонце сильніше сліпить?
У холодну пору року Сонце проходить нижче над горизонтом, тому його світло частіше потрапляє безпосередньо в поле зору, пояснює метеорологиня Тавана Ендрю в матеріалі WAVE. Особливо відчутно це під час ранкових і вечірніх поїздок, коли сонячний диск може опинитися просто над дорогою попереду.
Як поводиться сонце зимою / Фото Unsplash
Улітку в середині дня Сонце піднімається високо, а восени його полуденна висота поступово зменшується аж до зимового сонцестояння. Через це яскраве джерело світла залишається ближче до звичного напрямку погляду. Низьке сонце може ускладнювати розрізнення деталей дороги, автомобілів і предметів попереду.
Додаткове світло надходить від поверхонь, які його відбивають. Узимку помітну роль відіграє сніг: він повертає значну частину сонячного випромінювання, створюючи яскраве освітлення також знизу.
Відблиски на лобовому склі можуть ще більше погіршувати видимість. Отже, відчуття сліпучого сонця залежить від того, звідки світло потрапляє в очі та що його відбиває. Для цього сонячному випромінюванню не потрібно бути інтенсивнішим, ніж улітку.
Чому яскраве сонце при цьому гріє слабше?
Зміна сезонів пов’язана з нахилом земної осі. Узимку Північна півкуля, де розташована Україна, нахилена від Сонця. Воно піднімається нижче, а його промені падають на горизонтальну поверхню більш похило. Через це та сама кількість сонячної енергії розподіляється на більшу площу.
Кожен квадратний метр отримує менше енергії, ніж за високого положення Сонця, і поверхня прогрівається слабше. Це можна уявити на прикладі ліхтарика. Якщо спрямувати його просто на аркуш, утвориться компактна світла пляма. Якщо нахилити аркуш, пляма розтягнеться, а світло розподілиться по більшій ділянці. Подібний принцип працює із сонячними променями та земною поверхнею.
До цього додається короткий світловий день: часу для надходження сонячної енергії стає менше. Тому навіть ясного зимового дня яскравого світла може вистачати, щоб заважати дивитися вперед, а отриманого за день тепла – бути недостатньо для помітного потепління.