Уперше побачила Україну у 1991 році: якою була доля останньої гетьманівни Олени Скоропадської

Олена Скоропадська була жінкою, яка з'явилася на світ у німецькій еміграції, але до останнього подиху зберігала пам'ять про Українську Державу свого батька. Сьогодні, у роковини смерті наймолодшої доньки останнього гетьмана, варто згадати, якою насправді була вона та чому народилась та росла далеко за межами України.

Олена Скоропадська дуже швидко овдовіла

Олена Павлівна Скоропадська народилася 5 липня 1919 року у Ванзее – південно-західному районі Берліна, куди вже переїхала родина колишнього гетьмана. Вона стала наймолодшою, шостою дитиною подружжя Павла Скоропадського та Олександри Скоропадської (уроджена Дурново): до неї в родині вже росли доньки Марія (1898 – 1959) та Єлизавета (1899 – 1975), а також сини Петро (1900 – 1956), Данило (1904 – 1957) і Павло (1915 – 1918), який помер ще в дитинстві внаслідок хвороби.

Доньки Павла Скоропадського / Фото "Вечірній Київ"

На відміну від старших братів і сестер, які встигли застати ще й дореволюційну Росію, і український Гетьманат свого батька, Олена народилася вже цілковито в еміграції та зростала в німецькому середовищі. Вона закінчила початкову й середню школу у Ваннзее та реальну гімназію в Потсдамі, після чого працювала секретаркою в туристичному бюро, а згодом – в Інституті хімічних наук Ґмеліна. У серпні 1944 року вона одружилася з Ґердом Гіндером – давнім знайомим родини Скоропадських, громадянином Швейцарії, який на той момент служив у німецькій армії; цей шлюб дав їй швейцарське громадянство. Проте вже 10 квітня 1945 року чоловік помер у військовому шпиталі, залишивши Олену молодою вдовою.

Олена Скоропадська та Ґерд Гіндер одружилися 30 серпня 1944 року / Фото "Скоропадські: Родинний альбом у 2-х книгах". – Київ, 2014

Оселившись у Швейцарії як удова, вона влаштувалася секретаркою на фабриці парфумів, де познайомилася зі своїм другим чоловіком – Людвігом Оттом. Вони одружилися 20 березня 1948 року, і відтоді вона носила подвійне прізвище Отт-Скоропадська. У подружжя народилися доньки-близнючки Олександра (1954) та Ірен, які й донині мешкають неподалік Цюриха. Після смерті сестри Єлизавети у 1975 році Олена очолила Союз гетьманців-державників – політичну монархічну організацію, ставши останньою живою представницею роду на чолі гетьманського руху. У 2004 році (перевидано 2013-го) вона опублікувала книгу спогадів "Остання з роду Скоропадських" – назва виявилася пророчою, адже саме вона стала єдиною дитиною гетьмана, яка залишила по собі нащадків.

Родина таємно виїхала до Німеччини

Олена опинилася за кордоном не за власним вибором, а внаслідок драматичних подій, що змінили долю всієї її родини ще до її народження. 14 грудня 1918 року, під тиском повстання Директорії, гетьман Павло Скоропадський зрікся влади й таємно виїхав до Німеччини, оселившись у берлінському районі Ванзее. Саме там, вже в еміграції, майже через рік після втечі з України, і народилася Олена – тож вона з перших днів життя опинилась поза межами батьківщини, яку так і не встигла побачити дитиною.

Павло Скоропадський з дружиною та дітьми в Києві / Фото з архіву Скоропадських

Родина Скоропадських на еміграції не бідувала за німецькими мірками: гетьман брав активну участь у діяльності Українського союзу хліборобів-державників, а в 1926 році доклав зусиль до заснування Українського наукового інституту при Берлінському університеті. 

Уперше відвідала Україну у 1991 році

Так, і це стало однією з найважливіших місій останніх десятиліть її життя. Уперше Олена Скоропадська відвідала Україну в жовтні 1991 року – одразу після проголошення незалежності, приїхавши з чоловіком до Києва на запрошення Академії наук. Після цієї першої зустрічі з батьківщиною предків вона регулярно, майже кожні два роки, поверталася в Україну.

Олена Скоропадська приїжджала до України після 1991 року / Фото Музею гетьманства

Ці візити не були просто ностальгійними мандрівками. Олена активно співпрацювала з українськими істориками, науковцями та громадськими діячами, передала до Музею гетьманства в Києві копії портретів українських гетьманів роботи Ольги Мордвинової, виконані на замовлення її батька, а також історичні документи з родинної колекції – вони лягли в основу постійної виставки "Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року". Частину сімейного архіву вона за заповітом передала до Чернігівського історичного музею. Крім того, вона доклала надзвичайних зусиль, щоб у повному обсязі вперше побачили світ "Спомини" гетьмана Скоропадського – це сталося 1995 року, а згодом книгу перевидавали ще тричі: у 2016, 2017 та 2019 роках.

Прожила 95 років

Олена Отт-Скоропадська померла 4 серпня 2014 року в Цюриху, Швейцарія, у віці 95 років. Останні роки її життя пройшли в спокої: у 2008 році літня пара Отт-Скоропадських переїхала з власного будинку в Кюснахті до пансіону для літніх людей поблизу Цюриха, оскільки похилий вік вимагав постійного медичного нагляду. Її чоловік Людвіг Отт пережив дружину лише на рік – він помер 29 липня 2015 року, не доживши трьох місяців до свого столітнього ювілею. Сьогодні доньки Олени – Олександра та Ірен – усе ще мешкають у Швейцарії неподалік Цюриха.

Наостанок пропонуємо до вашої уваги також кілька цікавих фактів і про її батька Павла Скоропадського.

Павло Петрович Скоропадський народився 3 (15) травня 1873 року у німецькому місті Вісбаден, де прожив перші п'ять років життя, а дитинство провів у родинному маєтку Тростянець на Чернігівщині. Він походив з одного зі старовинних козацько-шляхетських родів і був нащадком гетьманів Івана Скоропадського, Івана Самойловича, Кирила Розумовського та Данила Апостола. Здобувши військову освіту в петербурзькому Пажеському корпусі, він зробив кар'єру кавалерійського офіцера, а під час Першої світової війни командував Кінним полком і отримав орден Святого Георгія 4-го ступеня.

Павло Скоропадський – останній гетьман України / Фото родини Скоропадських

29 квітня 1918 року за підтримки німецьких військ Скоропадський прийшов до влади в Україні, проголосивши себе гетьманом і започаткувавши Українську Державу, яка проіснувала до 14 грудня 1918 року. За цей нетривалий період було засновано Українську академію наук та Національну бібліотеку, а також сформовано розгалужений державний апарат. Після зречення влади гетьман виїхав до Німеччини, де прожив решту життя в еміграції аж до трагічної смерті наприкінці Другої світової війни.

16 квітня 1945 року під час бомбардування англо-американською авіацією залізничної станції Платтлінг поблизу Мюнхена Павло Скоропадський зазнав смертельного поранення. Донька Єлизавета перевезла пораненого батька до лікарні бенедиктинського монастиря в місті Меттен, де він і помер 26 квітня 1945 року, не доживши місяця до свого 72-річчя. Спочатку його поховали в Меттені, а згодом прах гетьмана перепоховали в баварському місті Оберстдорф, де донині перебуває родинний склеп Скоропадських.