Інженерні дива України, які вразили весь світ
Збудувати будинок так, щоб витримав тротилові подарунки нацистів. Вирити найглибші тунелі у світі. Звести на річці таку дамбу, про яку писатиме світова преса. Українці вміють дивувати, а коли мова йде про архітекторів та інженерів, то й взагалі приголомшувати. В нас досі збереглись декілька споруд, які сміливо можна назвати інженерними дивами.
Харківський Держпром – перший хмарочос Радянського союзу.
Почнемо з першого Радянського хмарочосу. Ці 63 метри вражали не тільки українців. Американський письменник Теодор Драйзер називав Держпрром "дивом, побаченим у Харкові". Хмарочос зводили 5 тисяч робітників у три зміни, тож будівництво тривало всього-на-всього 3 роки.
За цей час через руки робочих пройшли понад тисяча вагонів цементу та 9 тисяч тонн металу. Відступаючи, німці спробували підпалити будівлю. Та хіба це могло відчутно нашкодити залізобетонному гіганту. Просто замінили обвуглені двері та підлогу, й вставили нові вікна. Їх, до речі, 4 з половиною тисячі. З початку будівництва минуло 90 років, а масштаби Держпрпрому й досі вражають.
Станція метро "Арсенальна" у Києві — найглибша в Європі.
Друга гордість українських інженерів – станція метро Арсенальна. Її глибина вражаюча – 105 метрів. Таких екскалаторів у той час не виготовляли, тож довелося розбити спуск на дві частини, а між ними побудувати вестибюль. При цьому збудувати його на поверхні землі, а вже потім опустити.
Такого у світі раніше ще ніхто не робив. Для надійності заморозили ґрунт: довкола конструкції вирили сотні міні-свердловин, залили в них хлорид кальцію і лише потім почали опускати залізобетонне кільце діаметром 23 метри. Цей процес тривав 4 місяці.
Шокуюча "Дніпрогес"
І нарешті Дніпрогес! Його будівництво вважається одним із наймасштабніших за часів Радянсього Союзу. Проект довірили розробляти 120 кращим інженерам того часу, на втілення виділили традиційну п'ятирічку. Долучився весь Союз. З Білорусії надходив ліс, Азербайджан забезпечував нафтою, Донбас – вугіллям, Придніпров'я – металом. В перші роки будівництва бракувало екскаваторів, підйомних кранів, паровозів, тому більшість робіт велися вручну з лопатою в руках. Бетон місили голими ногами. Незабаром поруч з Дніапрогесом постали десяток заводів.
В ті роки ГЕС була найбільшою в Європі. Довжина дамби 760 м, висота — 60 м. Американська газета "Нью-Йорк івнінґ пост" без перебільшення писала "Побудова Дніпровської станції є тріумфом техніки, яким могла б пишатися кожна країна".