Що не так з ООН: чому захищати права людини доручили Ірану?
Спецпредставник Ірану при ООН 2 – 3 листопада головуватиме на Соціальному форумі Ради ООН з прав людини. Держава, яка фінансує терористичні угруповання, сприяє вбивству росіянами українців, страчує власних громадян через їхні переконання чи гендерну ідентичність, буде ділитися досвідом використання технологій у гуманітарній сфері. Як так трапилося – читайте в авторській колонці для 24 Каналу.
Не Рада з прав людини, не орган ООН, а лише зустріч
Варто підкреслити, що головувати Іран буде лише протягом 2 днів. Соціальний форум – не орган ООН, а щорічна зустріч. На ній у форматі дискусії між урядовими та неурядовими представниками обговорюють виклики у сфері захисту прав людини та ухвалюють рекомендаційні рішення.
Читайте також Хаос в Афганістані й підтримка України та Ізраїля: якими були 3 роки каденції Байдена
У 2023 році тема заходу "Внесок науки, технологій та інновацій у заохочення прав людини, зокрема, в контексті постпандемічного відновлення". На жаль, Іран подекуди використовує технології не для захисту прав людини, а для ідентифікації нелояльних громадян з метою їхньої подальшої ліквідації.
Саме тому окремі держави вирішили бойкотувати Соціальний форум, сприймаючи "кадрове рішення" як наругу над універсальними цінностями міжнародного співтовариства. Утім, у програмі залишаються виступи представників:
- Куби,
- Сент-Люсії,
- ПАР,
- Сьєрра-Леоне,
- Сінгапуру
- самого Ірану,
- спеціалізованих інституцій ООН – ЮНЕСКО, ЮНЕП та ВООЗ.
Вибори без вибору
Презюмується, що головування на Соціальному форумі відбувається за принципом географічної ротації. Утім, цього разу черга вчетверте за 6 років знову дійшла до азіатсько-тихоокеанського регіону. Серед претендентів опинилися Китай, Афганістан, Саудівська Аравія, Бахрейн та Іран.
Цікаво Україна не може запропонувати США гроші чи ресурси, але є дещо краще
Жодна з цих держав не може бути прикладом для наслідування у сфері захисту прав людини. Кожна з них має свої "особливості": або ж терористичний режим при владі, або ж геноцидну політику щодо окремих меншин.
Деякі держави відкрито підтримують Росію, в той час, як інші виступають "миротворцями" за вкрай небезпечними для України сценаріями. Відтак, кого б не призначили, реакція громадянського суспільства була б майже однаковою: справедлива критика ООН і її інституцій. Врешті, список претендентів був зведений лише до Ірану, тому обирати було просто ні з кого.
Тепер не лише Росія, режим якої визнаний на регіональному рівні терористичним, очолює Контртерористичне управління ООН, але й Іран, який перебуває на 162 зі 165 місць за рівнем громадянських свобод, верховодить в одному з форумів Ради з прав людини.
Цікаво, що петиція UN Watch щодо скасування головування Ірану на Соціальному форумі набрала понад 110 тисяч голосів, однак це не допомогло зупинити його призначення, хоча відповідна процедура була прямо передбачена.Не вперше
Іран на Соціальному форумі з прав людини та Росія в Контртерористичному управлінні – не єдині приклади неналежних кадрових рішень на рівні ООН. Наприклад, у 2003 році Комісію ООН з прав людини (попередниця Ради ООН з прав людини) очолила Лівія, де при владі був міжнародний злочинець Муаммар Каддафі.
Зауважте! Якої зброї зараз найбільше бракує ЗСУ
У 2020 році спеціальним доповідачем з питань негативного впливу односторонніх примусових заходів (санкцій) на здійснення прав людини стала громадянка Білорусі Альона Духань. Цього ж року після фальсифікованих виборів президентом держави став Алєксандр Лукашенко, а представників його режиму було внесено в санкційні списки по всьому світу.
Правила, а не право
Проблемою ООН є пріоритет правил над правом: держави надають перевагу слідувати технічним регламентам, а не відштовхуватися від реальної ситуації. При цьому сильніші в геополітичному плані країни отримують право тлумачити правила на власний розсуд.
Окремі рішення мотивуються дотриманням ілюзорного принципу "не нашкодь": "Іран в ООН погано, однак, якщо його виключити, буде ще гірше". Саме тому, з посиланням на ротацію, призначення Ірану схвалював Жозеф Боррель.
При цьому також важливо слідувати дипломатичному протоколу. Відтак, маємо абсурдну ситуацію: в один і той самий час генсек ООН Антоніо Гутерреш критикує Іран за страти "з тривожною швидкістю" (показник зріс у порівнянні з минулорічним на 30%), а далі йде фотографуватися з представником цієї держави біля прапора ООН з нагоди відкриттям Соціального форуму Ради ООН з прав людини.
У сумі – система виходить на етап самознищення. Апарат ООН функціонує для повного підриву довіри до ООН та до міжнародного права. Постійні члени Ради Безпеки замість гарантування миру розпочинають агресивні дії й масово порушують права людини. Держави-члени замість того, щоб за "російським сценарієм" призупинити членство Ірану в Раді ООН з прав людини та зберегти репутацію і довіру до цієї структури, вкотре "глибоко занепокоєні" і оголошують бойкот.