Колись одна обізнана людина мені сказала: "Розумієш, ми не зможемо запропонувати США щось глобально цікаве їм у вигляді грошей чи ресурсів. Так, у нас є поклади корисних копалин, але порівняно з іншими країнами – небагато. У нас занадто малий і неглибокий ринок, щоб привабити гроші, які ходять великими пакетами. Єдине, де ми можемо конкурувати за увагу і підтримку, – це стати успішним reform case. Це те, що важливо, бо це рідкість".
Читайте також Якої зброї зараз найбільше бракує ЗСУ
Не все корупція, що нею називають
Дійсно, колективний Захід має багато таких локацій, де намагається "виростити" успішну демократію і вільний ринок, з верховенством права, повагою до приватної власності та прав людини. Роками інвестує туди увагу і гроші. І майже ніде нічого притомного не виходить. Що багато говорить про ефективність різноманітних організацій, які над цим працюють, звичайно, але факт.
На цьому полі ми у важкій вазі й можемо показати просто зіркові результати. Зелена металургія, очевидно, не запалює. А дерегуляція, цифровізація і прозорість цілком могли б.
А ще бачу цікавий тренд у моїй бульбашці: люди нарешті починають ставити під сумнів термін "корупція". Бо коли щось працює погано, незручно і неякісно, це не завжди корупція. Коли у комерційні відносини (навіть з державою) закладається прибуток, це не корупція.
Коли нам не подобається, що деякі органи витрачають гроші на те, для чого вони створені (навіть якщо це оновлення золочених бань на церкві або бруківка), це теж не корупція. Вирішити, що їхня діяльність зараз не на часі – це питання policy.
Цікаво До "стелі" ще далеко: яка ситуація з санкціями проти Росії
Коли численні контролюючі та антикорупційні органи бігають за дрібнотою, але не можуть підступитися до дійсно великих риб, це теж не завжди корупція. Як і те, що у нас стає все більше контролю і звітності, а ситуація зі сприйняттям рівня корупції не змінюється.
Думаю, нам треба навести фокус на усі ці різні важливі теми і почати їх називати своїми іменами. Некомпетентність, низька якість держуправління, захоплення держави, популізм, брак потрібних знань, зайва зарегульованість. Нерозуміння глобального економічного контексту і неспроможність побачити можливості й скористатися ними. Є багато більш точних термінів, які описують те, що нас турбує.
Коли ми зможемо правильно визначити проблему, почнемо думати про шляхи вирішення. І перестанемо шкодити собі на зовнішніх майданчиках, погоджуючись з наративом, що ми катастрофічно корумпована країна.
Не гірша за багато інших на полі тих, хто реформується. І навіть тих, хто вважається вже реформованим.