Італійці створюють штучну систему фотосинтезу

15 липня 2011, 16:38
Читать новость на русском

У книзі про сонячну енергію з'явився новий лист. Винахідники Політехнічного університету Турина працюють над пристроєм, принцип роботи якого нагадує фотосинтез.

За допомогою сонячної енергії він розщеплює воду на оксиген та гідроген. Свій винахід науковці так і називають - штучний лист.

“Думаю, розробку штучної системи фотосинтезу можна прирівняти до створення одного зі Святих Граалів науки. Цей пристрій - стабільне джерело відновлювальної енергії. Для генерування електрики потрібні лише сонячне світло і вода. Внаслідок реакції виділяється водень, який можна використовувати, як високоефективне та екологічно чисте пальне”,- каже засновник експериментальної лабораторії Biosolar Lab Джеймс Барбер.

Пристрій, розміром з гральну карту, виготовлений з недорогих широкодоступних матеріалів. До його складу також входить електроніка та каталізатори - речовини, які пришвидшують хімічні реакції. Отримані водень та кисень надходять до паливних елементів, які і виробляють електрику.

Для роботи штучному листку не потрібні особливі умови, а хімічні процеси - високо стабільні.

Нове відкриття може стати джерелом недорогої електроенергії для країн, що розвиваються. Аби забезпечувати один будинок електрикою протягом дня, пристрою достатньо близько 4-х літрів води та прямих сонячних променів.

“Наша мета - щоб кожен будинок у бідних країнах отримав власну електростанцію. Можна уявити цілі села в Індії чи Африці, які зможуть дозволити собі енергетичну систему, створену на основі цієї технології. Втім, сфера застосування штучного листка значно ширша. Принцип роботи нашого винаходу можна використовувати в автомобілях, промислових підприємствах, тощо”, - сказав науковець лабораторії Biosolar Lab Крістіна Паґліано.

У лабораторних умовах пристрій пропрацював 45 годин без зниження енерговіддачі. При проведенні процесу фотосинтезу штучний листок виявився вдесятеро ефективнішим від природного. І це лише початок, адже ця розробка - прототип, який безумовно вдосконалюватимуть.

Тим не менше, до промислового виробництва ще дуже далеко. Як кажуть розробники, потрібно кілька років для завершення досліджень і ще близько 5 років для створення комерційного продукту.