"Тіла плавали, як кулі": як Росія приховувала численні жертви після підриву Каховської ГЕС

У матеріалі журналістів Associated Press очевидці трагедії розповіли, як окупанти не хотіли ліквідовувати наслідки підриву Каховської ГЕС. Ба більше, росіяни навмисно зменшували кількість реальних жертв після підриву дамби української гідроелектростанції.

До теми Сума вражає: в ООН оголосили шалені збитки для України внаслідок підриву Каховської ГЕС

Росіяни намагалися приховати трагедії підриву Каховської ГЕС

Журналісти AP виявили, що російська окупаційна влада значно і навмисно занижувала кількість загиблих після підриву дамби ГЕС. Зокрема, російська влада взяла під контроль видачу свідоцтв про смерть, негайно вилучаючи тіла і не дозволяючи місцевим медичним працівникам і волонтерам забрати їх.

Медсестра Світлана Сердюкова, яка жила на тимчасово окупованій території на момент підриву Каховської ГЕС, а потім виїхала звідти, зазначила, що масштабу цієї трагедії не тільки Росія, але навіть Україна не усвідомлює.

Місцеві жителі Олешків розповіли журналістам, що протягом перших трьох днів після повені окупаційної влади ніде не було. Однак внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС тіла нагромаджувались і розкладалися в літній спеці, від них витав сморід. До міських медичних працівників зверталися рідні, які не знали, куди подіти загиблих родичів.

Багато людей потонуло. Гниття плоті викликало надування багатьох трупів. Люди плавали містом, як повітряні кулі,
– розповіла медсестра Світлана.

Зрештою вона зазначила, що працівники місцевого медичного центру взяли на себе відповідальність поховати всіх цих людей. Однак після того, як 1 січня 2023 року окупаційна влада заборонила видавати свідоцтва про смерть українською мовою, медичні працівники продовжували робити це таємно, щоб забезпечити актуальність української медичної бази даних у столиці Києві. Мешканцям видали дві довідки: одну для окупантів, а іншу – українською.

За даними журналістів AP, загалом близько 15 свідоцтв про смерть було надіслано в електронному вигляді протягом першого тижня після повені медсестрі Світлані Сердюковій, яка дистанційно вела реєстр у підконтрольній уряду Україні. Причиною смерті всіх 15 осіб стала асфіксія внаслідок утоплення.

Після повернення в Олешки росіяни почали наводити власні порядки

Автори матеріалу розповіли, що співробітники МНС Росії повернулися в Олешки вдень 9 червня, а через три дні почали відновлювати контроль над містом у повені. Вони привезли великогабаритні вантажівки, техніку для розчищення доріг і запропонували евакуювати людей спочатку в Раденськ Херсонської області, а звідти переселити в Челябінськ і Тулу в Росії.

За даними журналістів, російська влада мала суворі накази щодо лікарні: тепер лікарям було заборонено видавати свідоцтва про смерть постраждалих від повені. Однак їм все ще дозволялося видавати довідки про інші причини смерті. 

З цього моменту, за словами медсестер, які працювали в Олешках на момент прориву дамби, постраждалих від повені повинні були направляти на розтин в інші заклади Херсонської області, де лікарі, затверджені окупаційною владою, мали відповідати за видачу довідок після проведення судово-медичних експертиз. 

Медсестра Світлана сказала, що вимагала від поліції офіційного розпорядження, яке доводило б, що стара політика, яка діяла з березня, змінилася. Однак на її запити окупаційна поліція відповідала лише погрозами.

Далі діловодство Сердюкової не могло піти. Останнє українське свідоцтво про смерть вона отримала 14 червня.

Поліція приходила до лікарні щодня, щоб зробити копії свідоцтв про смерть, виданих лікарями й переконатися, що їхні правила дотримуються.

Лікарня направила трохи менше ніж 50 тіл до нових центрів розтину, але це не відображає загальну кількість загиблих. Мешканцям дали конкретні номери телефонів для дзвінка в поліцію, яка відправила працівників забирати виявлені тіла, взагалі обходячи лікарню. З членів родини стягували 10 тисяч рублів як плату за послуги. Рятувальники також патрулювали вулиці Олешків, збираючи загиблих.

15 червня лікарня почала вводити вакцини проти гепатиту A, дизентерії та черевного тифу на тлі зростання занепокоєння щодо захворювань, що передаються через воду. Працівник міської комунальної служби "Побут", який відповідає за прибирання вулиць, приїхав явно нетверезим, розповіла Світлана.

Світлана сказала йому повернутися, коли він протверезіє. Але чоловік, якому близько 40 років, відповів, що не міг не випити після побаченого. За його словами, йому було наказано викопати мертвих з-під їхніх зруйнованих будинків і поховати їх у братських могилах.

Історія Анастасії Білої, у якої загинув батько в Олешках

Донька загиблого в Олешках Юрія Білого – Анастасія, перебувала у Львові на Заході Україні, куди втекла перед вторгненням. Востаннє вона розмовляла з батьком 6 червня 2023 року, близько 15 години.

За словами дівчини, її батько відмовився евакуюватися з їхнього сімейного будинку, бо в нього були дві німецькі вівчарки, яких він не міг покинути.

Зв'язок був з перебоями. Вона закликала його піти на другий поверх будинку, якщо рівень води продовжить підніматися. Вона спробувала додзвонитися ще раз через пів години, але відповіді не було.

У приватному телеграм-чаті вона звернулася з проханням: "Білий Юрій Анатолійович, другу добу не виходить на зв'язок", написала вона, вказавши його останнє відоме місцеперебування – домашню адресу. 

Зрештою рідний брат Юрія Білого зміг знайти його бездиханне тіло. Чоловіка поховали у братській могилі на подвір'ї православної Покровської церкви в центрі Олешок. 

За словами дядька Анастасії Білої могилу облили хлоркою, а потім священник помолився над могилою. За словами працівників організації "Побут", які складалися з місцевих українців і виконували накази окупаційної влади, тіла ховали без трун і навіть без мішків, щоб їх накрити.

Точна кількість тіл у могилі, де поховано Білого, невідома. Анастасія Біла сказала, що дядько не назвав їй точної цифри. Але працівники лікарні, опитані журналістами AP, оцінюють їх кількість від 10 до 20. Також невідома доля невпізнаних тіл, вивезених російською рятувальною службою без родичів.

Медсестра Олена розповіла про жахи після повені в Олешках

Медсестра Олена, яка працювала в Олешках на момент підриву Каховської ГЕС, розповіла, що 7 червня вона, її чоловік і троє сусідів вирушили на евакуацію мешканців будинків. 9 червня вона вперше побачила трупи "роздуті та частково розкладені".

Вони плавали. Я часто не могла впізнати людину,
– сказала вона.

Медсестра наголосила, що вона виявила тих, кого особисто знала, близько 20. Усі їх вона відвезла до лікарні з надією, що родичі зможуть забрати тіла. Решту відвезли до іншої церкви міста, де тіла освятив священник, і згодом поховали на міському кладовищі. Вона сказала, що зібрала понад 100 мертвих тіл.

За оцінками медиків, в Олешках потонули від 200 до 300 людей. Медсестра Олена зазначила, що ховала людей своїми руками, адже не було грошей, щоб найняти копачів, але люди зголосилися робити це безкоштовно.

Але після повернення російської служби порятунку цю роботу припинили. Окупаційна влада заборонила волонтерам збирати або ховати мертвих, кажучи їм, що це робота лише поліції.

Приїхали вантажівки російської аварійної служби. За словами свідків, працівники в білому одязі складали мертвих у чорні мішки. 

Через кілька днів до Олени додому прийшли кілька поліціянтів. Вона сказала, що окупанти звинуватили її в тому, що вона брала участь у похованні людей без свідоцтв про смерть. Окупаційні поліціянти допитували її про те, чому вона перевозила тіла та скільки вона знайшла. 

За її словами, окупанти зробили їй догану, сказавши, що вона не має права збирати тіла, і зрештою змусили її підписати документ, в якому обіцяла припинити збирати мертвих, оскільки вона не мала належної кваліфікації.

"До них (окупантів у Олешках – 24 Канал) приїхали відеожурналісти, щоб показати, як Росія тут допомагає. Наслідки вибуху дамби хотіли приховати, щоб не розповідали, скільки людей постраждало і скільки потребує допомоги. Вони хотіли це приховати", – сказала медсестра Олена.

Справжні цифри жертв в Олешках можуть навіть і не дізнатися

За словами журналістів, в Олешках досі переховують докази повені після підриву Каховської ГЕС, зокрема, документи про загиблих, ділянки, де вони поховані, фотографії, таємно зібрані свідоцтва про смерть.

Я сховала всі ці папери за зачиненими дверима. З часом все забувається, хтось, можливо, виїде, життя зміниться, але з тими паперами — ніхто не забуде. Важливо було їх врятувати,
– сказала медсестра Світлана.

Вона чекає, коли Україна звільнить територію, щоб правда стала відомою. Вона очистила свій телефон і залишила документи, щоб вони не потрапили в руки росіян.

Мешканці в розмові з AP після повернення на підконтрольну Україні територію сказали, що більша частина міста вже непридатна для проживання. Багато вважаються зниклими безвісти після повеней, а бої все ближче. 

Журналісти наголосили, що нині двох третин Олешків немає, знищені цілі райони та будинки, за словами півтора десятка мешканців, які виїхали.

Світлана розповіла, що колеги, які ще живуть в Олешках, розповіли їй, що після її від'їзду в серпні її офіс пограбували. Але вона впевнена, що документи досі приховані.