Чи можуть депутатам-прогульникам зменшити зарплату: пояснення експерта

5 травня 2020, 12:49
Читать новость на русском

Згідно з дослідженням громадянської мережі "Опора", у квітні 60 нардепів пропустили понад 30% голосувань у Верховній Раді. Депутатам можуть не виплатити заробітну плату лише, якщо вони були безпосередньо відсутні у сесійній залі. Відомо, що частина нардепів не голосує, тобто, не натискає на кнопки. Тому в частині випадків з виплатою зарплати можуть виникнути певні нюанси.

Про це в ефірі 24 каналу розповів аналітик громадянської мережі "Опора" Андрій Савчук.

Читайте також Прогульники у Раді: хто з нардепів ризикує залишитися без виплат

Він зазначив, що в законопроєкті, який був прийнятий декілька місяців назад, є чітка формула покарання депутатів-прогульників. Їх повністю позбавляють заробітної плати і коштів, які йдуть на виконання депутатських повноважень. Таким чином депутатів змушують бути більш дисциплінованими і відповідальними.

Аналітик додав, що крім безпосередніх голосувань у сесійній залі, для депутата критично важливою є участь в засіданнях комітетів.

Що відомо про штрафи для депутатів-прогульників?1 листопада набув чинності закон, в якому прописано покарання для депутатів. Він передбачає невиплату заробітної плати народним депутатам у разі пропуску 30% голосувань або понад 50% засідань комітетів, членами яких є обранці. Крім того, підставою для нарахування заробітної плати буде інформація про його участь у не менше, ніж 70% голосувань при ухваленні рішень парламенту на кожному пленарному засіданні.

За його словами, як це було і в попередньому парламенті, в перші 2 роки діяльності Верховної Ради більшість фракцій є доволі дисциплінованими. Натомість і виборці детальніше слідкують за поведінкою народних обранців.

Але у квітні 2020 року мали достатньо специфічну ситуацію. Було багато голосувань на одного депутата, а саме – 71. Тому такий відсоток прогулу депутатів може бути пов’язаний і з цим показником. Згідно з нашою інформацією, значну частину депутатів, які виявилися прогульниками, складають ті народні обранці, які хворі на коронавірус чи мають ознаки хвороби,
– пояснив Андрій Савчук.

Він також розповів, що методом боротьби опозиції зазвичай є реєстрація значної кількості поправок до різних законопроєктів. Втім додав, що нардепу не обов’язково голосувати за ті правки, які він вніс.

Які нардепи пропустили найбільше голосувань у квітні?Згідно з дослідженням громадянської мережі "Опора", протягом квітня у парламенті відбулось 71 голосування та 30 тисячі 33 натискання на кнопку системи "Рада". 100% голосувань пропустили:
• Андрій Кожем'якін "Батьківщина";
Андрій Холодов "Слуга народу";
Анжеліка Лабунська "Батьківщина";
Вадим Новинський позафракційний;
Вадим Столар ОПЗЖ;
Валерій Дубіль "Батьківщина";
Віктор Балога "За майбутнє";
Віталій Данілов "Батьківщина";
Григорій Немиря "Батьківщина";
Мустафа Джемілєв "Європейська солідарність";
Олег Макаров "Голос";
Олександра Устінова "Голос";
Олесь Довгий позафракційний;
Сергій Власенко "Батьківщина";
Сергій Рудик позафракційний;
Сергій Тарута "Батьківщина".

"Крім того, частина поправок, внесених депутатами, для них потім можуть виявитися більш компромісними. Тому неголосування за ті чи інші поправки може бути тим способом, який обирає опозиція як засіб політичної боротьби", – відзначив аналітик.

Андрій Савчук відзначив, що у квітні були ухвалені 3 найдискусійніші законопроєкти:

  • зміни до бюджету, які допомагають збільшити кількість видатків, зокрема, й для боротьби з коронавірусом.
  • закон про так званий "поправковий спам". Згідно з ним, блокування по декілька десятків тисяч поправок щодо тих чи інших законопроєктів у майбутньому мають бути скасовані.
  • також країну цікавить законопроєкт щодо грошової застави на виборах депутатів місцевих рад. Адже восени за планом мають відбутися вибори. Для того, щоб збільшити можливість представництва кандидатів від певних партій, депутати зменшили розмір грошових застав.

Він розповів, що зараз триває велике дослідження громадянської мережі "Опора" щодо того, наскільки розвинені політичні партії в регіонах.

Не готовий говорити про конкретні партії чи їхні штаби, адже під питанням, чи відбудуться вибори взагалі. В Україні загалом є великий дефіцит бюджету. Найімовірніше, що вибори відбудуться, невідомо ще, в яких умовах,
– пояснив Андрій Савчук.

Він нагадав, що Україна має досвід проведення виборів в часи пандемії. Позачергові вибори в одному з округів Харківщини нещодавно відбувалися вже після того, як уряд оголосив карантин.

Що відомо про вибори на 179 окрузі:

  • 13 грудня Центральна виборча комісія призначила на 15 березня 2020 року проміжні вибори народного депутата України в ОВО № 179 Харківської області. Таке рішення ЦВК прийняла через дострокове припинення повноважень нардепа від "Слуги народу" Олексія Кучера, обраного по виборчому округу № 179 у Харківській області, який пізніше очолив Харківську область.
  • До меж цього округу входять: місто Лозова, Зачепилівський, Кегичівський, Красноградський, Лозівський та Сахновщинський райони. Загалом, за попередніми підрахунками, у вказаних виборах зможуть взяти участь майже 147 тисяч виборців.
  • Для участі у зазначених виборах Центральна виборча комісія зареєструвала 40 кандидатів у народні депутати України. До виборчого бюлетеню включено 37 кандидатів (3 – відмовилися від балотування). З них: 27 – висунутих політичними партіями, 10 – шляхом самовисування.