Українські міста на шляху очищення від комуністичних назв
В Україні, сьогодні набули чинності закони про декомунізацію. Відтепер тоталітарний режим прирівнюється до нацистського, а радянська символіка – заборонена. Порушення цих приписів має розслідуватися і каратися державою.
У деяких регіонах вже почали виконувати закон, а але є такі, які з перших днів його бойкотують.
Один із проспектів у Харкові досі носить ім'я Станіслава Косіора – одного з організаторів Голодомору українців у 1932-1933 років. А таких об'єктів сумнівної радянської спадщини лише в межах є декілька сотень.
Детально розтлумачити норми нового закону просять історики. Самі містяни, яким згодом доведеться звикати до нових назв, процес декомунізації переважно підтримують.
Заступник Харківського міського голови Ігор Терехов сказав, що ці закони вони будуть виконувати і створять для цього відповідну робочу групу.
Читайте також: Декомунізація на Хмельниччині почалась ще до законів Порошенка
Більш ніж позитивно закон сприйняли у Львові. Містяни вважають, що потрібно повністю позбутися пам'ятників комуністичного режиму. Крім того є відповідне рішення депутатів міської ради. Але для виконання закону символи тоталітаризму ще варто порахувати.
А от полтавський міський голова Олександр Мамай закон про декомунізацію вважає помилкою, і виконувати його не збирається.
"Я вважаю, що це помилка нашої Верховної Ради, помилка Уряду. На сьогоднішній день, я особисто, як міський голова, вулиць перейменовувати не збираюся", – зазначив він.
На виконання закону про декомунізацію Верховна Рада дала півроку.
Як відомо, у Львові вже запустили інтерактивну карту перейменувань вулиць.