Росія постачає Китаю ядерне паливо: у Вашингтоні занепокоєні, – Bloomberg

У грудні 2022 року китайські та американські дипломати провели перемовини щодо зменшення військової напруженості. Однак у той же день російські інженери доставляли величезний вантаж ядерного палива на один з островів Китаю, що лише за 220 кілометрів від північного узбережжя Тайваню.

Дивіться також Мільйонне військо – страшилка Кремля: чому Путін не здатен повторити великий наступ

Відносини між Росією та Китаєм насторожують

Власне, йдеться про те, що Москва постачає Пекіну ядерне паливо для атомного реактора на острові Чанбяо. Станом на зараз він є однією з ядерних установок, за якими найбільше стежать у світі.

CFR-600 (китайський реактор на острові Чанбяо – 24 Канал) вироблятиме збройовий плутоній, який може допомогти Пекіну збільшити свої запаси боєголовок. Це дозволило б Китаю зрівнятися з ядерними арсеналами, які зараз розміщені США та Росією,
– припустили аналітики з видання Bloomberg.

Разом з тим вони не заперечили, що ця програма може бути цілком цивільною та жодної загрози не мати. Хоча дуже насторожує те, що Китай перестав повідомляти про свої цивільні та відокремлені запаси плутонію.

Що кажуть у Пентагоні

Представники Міністерства оборони США чимало разів зазначали, що до 2035 року Китай може збільшити кількість ядерних боєголовок до 1  500 штук. Зараз їхня кількість не перевищує 400 штук.

Постачання російською державною корпорацією "Росатом" 12 грудня 6477 кілограмів урану підживлює атомну програму, яка може дестабілізувати військовий баланс в Азії. Зростає напруженість навколо Тайваню та контролю над Південним Китаєм,
– написали у Bloomberg з посиланням на Пентагон.

Окрім того, там навели позицію Пекіну, який відкидає занепокоєння, що виникло у Вашингтоні. Власне, Китай запевняє, що суворо виконує зобов'язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї.

Скільки боєголовок має кожна ядерна держава у світі / Картинка 24 Каналу

Росія припинила участь у ДСНО

Слід сказати, що збільшення імпорту Китаєм російського ядерного палива відбулося на тлі того, що Путін заявив про припинення участі у Договорі про стратегічні наступальні озброєння.

Цей документ стримував Вашингтон та Пекін від повернення до гонки озброєнь та передбачав контроль над ядерною зброєю Росії і Сполучених Штатів Америки.