Кохання крізь призму живопису: 11 картин-поглядів на людські почуття
Близькість, ніжність, взаємопроникність, пристрасть, бажання – це почуття, які неможливо зробити універсальними у розумінні для всіх людей. Протягом життя ми збираємо на собі відбитки цього світу, відтак і асоціації із цими поняттями та й саме їхнє переживання також індивідуальні. До Дня закоханих 24 канал зробив для вас підбірку картин про відтінки людських почуттів з погляду одинадцяти митців.
1. Анрі Тулуз-Лотрек "Ліжко", 1893
Лотрек був небайдужим до нічного життя Парижа. На своїх картинах він нерідко зображував життя танцівниць кабаре і проституток.
Читайте також: Хто малював Різдво – Ван Гог чи Далі? Тест на знання зимових фантазій художників
На картині "Ліжко" – дві дівчини (може здатись, що одна з фігур – чоловік, але ні, це дівчина із короткою стрижкою). Навряд на полотні можна вгледіти сексуальне бажання жінок, проте, очевидно, перед нами все ж інтимна сцена у значенні людської близькості. З одного боку, те, що танцівниці кабаре не мали достатньо фінансів, аби винаймати окрему кімнату або принаймні мати особисте ліжко – було звичною справою. З іншого – по картині розливаються тепло, ніжність і відчуття безпеки. Так, наче зображені жінки захищають одна одну від цілого світу. І, ймовірно, байдужого світу.
Сам Лотрек про картину сказав так: "Це саме уособлення чуттєвої насолоди". Автор демонструє нам інший бік романтичної любові – чарівність моментів спокою, тиші і затишку.
Гомофоби і гомофобки можуть назвати картину прикладом "дегенеративного мистецтва" або опинитись на першій стадії моделі Кюблер-Росс, заявивши, що на полотні просто дві коліжанки. Тож принагідно повідомляємо, що "Ліжко" – це лише одна робота з циклу картин. І, не хотілось би декого розчаровувати, але на наступній картині жінки вже цілуються.
Анрі Тулуз-Лотрек "У ліжку: Поцілунок"
2. Керрі Джеймс Маршалл "Повільний танець", 1993
Дивовижна картина. З виразу обличчя жінки може здатися, що танок їй не дуже й до вподоби. А якщо поглянути на картину під іншим кутом? Обжита квартира, дві тарілки після вечері, музика... Можливо, вони за довгий час лишилися лише вдвох? І жінка демонструє мовчазне задоволення від інтимності моменту?
Керрі Джеймс Маршалл "Повільний танець"
Та ходять чутки, що Маршалл надихнувся сценою з фільму "Вбивця овець". І з неї випливає ще одне трактування картини.
Фрагмент з фільму "Вбивця овець": дивіться відео
3. Марк Шагал "День народження", 1915
Марк Шагал любив зображати кохання як аболютно всеохоплююче почуття, перед яким фізика стає на коліна, а конституція тіла змінює свою конфігурацію. Митець через свої роботи переконує, що кохання здіймає людину на висоти. Для підсилення цієї ідеї у своїх картинах Шагал піднесення зображує буквально, оскаржуючи навіть закон земного тяжіння перед глибоким почуттям.
Читайте також: Філософія Гауді: чим унікальні творіння славетного архітектора
До речі, на картині "День народження" зображений сам Шагал і його дружина та головна муза Белла Розенфельд. Саме їй митець завдячує образом невиправного романтика.
4. Едуард Мане "У ресторані батечка Латюїля", 1879
На картині постали дві фігури – син хазяїна закладу Луї Готьє-Латюїль та акторка Еллен Андре, яка також позувала для митців, зокрема Ренуара та Дега.
На цьому полотні найбільше заворужує погляд чоловіка. У ньому розкривається все ставлення до персони, яка сидить перед ним – зачарованість, інтерес, небажання опиратися своїм почуттям і бажання продемонструвати їх. Це ще не кохання, проте в голові вже щось кружляє.
Едуард Мане "У ресторані батечка Латюїля"
5. Рене Магрітт "Закохані", 1928
Дякуємо, пане Магрітт! Тут інтерпретацій змісту хоч греблю гати – закохані люди сліпі через свої почуття; простирадла не дають закоханим здійснити так би мовити повноцінний поцілунок, відтак це може трактуватись, що їхньому коханню щось стоїть на заваді; кохання між двома людьми – це тільки для них самих і є занадто інтимним, щоб показувати його іншим; певна форма кохання може бути невимовно прекрасною і комфортною для закоханих, проте видаватися дивною/незрозумілою/огидною для інших. Словом, розбирайте смисли, поки ще гарячі.
6. Едвард Мунк "Поцілунок"
Можна було б сказати, що поцілунок об'єднує закоханих, тому й не видно їхніх облич – мовляв, нині вони не ті, ким були до обміну почуттями, і вийшли на новий рівень. Та Мунка, який так і не одружився, цей рівень аж ніяк не приваблює. Радше лякає, скільки персонального (того, що належить тільки тобі) може поглинути пристрасть. У картині відчувається щось загрозливе. Мистецтвознавець Рейнхольд Хеллер вважає, що у "Поцілунку" художник передав відчуття втрати індивідуальності, втрати власного існування та ідентичності, що, у свою чергу, є натяком на смерть.
7. Егон Шіле "Обійми", 1917
Австрієць майстерно передав ніжність союзу двох закоханих. І це направду дивує, бо іншим роботам, де раз за разом поставали оголені чоловіки і жінки у доволі відвертих позах, закидали порнографічний характер. Крім того, вони були депресивними, а героїні та герої, здавалось, перш ніж потрапити на канву, спочатку проходили кількаденні тортури.
Читайте також: Мистецтво нескінченних ліній: 9 споруд Хундертвассера, які неодмінно треба побачити
Шіле трохи розвіяв тугу, коли одружився у 1915 році з Едіт Гармс. Відтоді і спотворень на його картинах стало менше, ніж зазвичай. Припускають, що на картині "Обійми" він сам разом з дружиною.
8. Пабло Пікассо "Фігури на пляжі", 1931
Під час відпочинку на Французькій Рив'єрі Пікассо створив цілу серію химерних еротичних картин. Зокрема, у "Фігурах на пляжі" тоді вже 50-річний художник закодував свій курортний роман з 19-річною моделлю Марі-Терезою Вальтер, хоч і був одружений з Ольгою Хохловою.
Грубі силуети, що розвалюються на очах, більше свідчать про порожній еротизм, ніж про почуття між коханцем і коханкою.
Пабло Пікассо "Фігури на пляжі"
9. Фріда Кало "Автопортрет в образі Техуани", 1943
Фріда Кало була одружена з художником Дієго Ріверою двічі. Різниця у віці у 21 рік не заважали разом святкувати як кохання, так і біль. Вони малювали одне одного впродовж 25 років.
Читайте також: Поліаморія: я дарую собі свободу і не забираю її в інших
В "Автопортреті в образі Техуани" Кало описала значення свого чоловіка у її житті. Дивні відростки, що виходять з листя, створюють ефект битого скла. Так, ніби вібрації світу деструктивні і от-от все розпадеться на фрагменти. Проте обличчя художниці лишається "цілісним". На чолі – портрет Рівери. Його образ настільки сильно зафіксувався у свідомості, що наче став частиною ідентичності Кало – її третім оком.
Фріда Кало "Автопортрет в образі Техуани"
10. Франц Відерберг "Заняття любов'ю"
Дуже відверта, пристрасна і провокативна картина норвезького художника. Вона не викликає відрази, не видається грубою і потворною. Теплі кольори навпаки натякають на внутрішнє (не буквальне) взаємопроникнення людей. Тобто фізична близькість як один зі способів обміну інформацією – тактильною, вербальною, слуховою тощо.
Франц Відерберг "Заняття любов'ю"
11. Ніколь Ейзенмен "Недбалий поцілунок у барі", 2011
Тут говорити багато не треба – ця картина про критичну важливість знати, що ти комусь небайдужий/небайдужа. Щоб тебе розуміли, любили і за потреби піклувались про тебе.
Не важливо – зображені люди знають одне одного чи ні, наскільки жалюгідними чи ні вони виглядають. Їм у цій зафіксованій миті добре – вони дають і отримують, чого прагнули. І можливо, це й імітація для самих же себе (бо ми не знаємо, чи "та людина" поруч), але вони хочуть вірити у цю імітацію. То хто ж має право їм це забороняти?