Окуповані території, торгові війни та зелена революція: 9 уроків для України на шляху до ЄС

Кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі поспілкувалась із європейською політологинею, радницею єврокомісара з питань розширення Оллі Рена 2004 – 2009 років Гізер Граббе. За версією Politico, політикиня внесена до списку "жінок, які формують Брюссель". Про успіхи України, майбутні скандали, важливість геополітичного курсу та "зеленої революції" України – читайте в ексклюзивному інтерв'ю.

Варте уваги Про криваві російські алмази, ефект від санкцій та Україну в ЄС: інтерв'ю з послом України в ЄС

Довідково! Гізер Граббе – європейська політологиня, активістка. З 2004 по 2009 рік Граббе працювала старшим радником тодішнього єврокомісара з питань розширення Оллі Рена. Саме тоді й відбулися дві великі хвилі. У 2004 році до Євросоюзу доєднались Кіпр, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина і Чехія приєдналися до ЄС. У 2007 рік частиною ЄС стали Болгарія та Румунія.

У 2009 – 2022 роках Граббе обіймала посаду виконавчого директора Інституту європейської політики відкритого суспільства в Брюсселі.

Україна робить прогрес у виконанні вимог, але окуповані території є перешкодою

Я вважаю, що Україна робить надзвичайно чудову роботу, виконуючи вимоги, встановлені для вступу в ЄС, враховуючи стан війни. І я думаю, що однією з найцікавіших подій з точки зору технічної та формальної підготовки до вступу за останній рік стало те, що держава була дійсно вмотивована працювати ефективно та результативно, з набагато більшим обсягом міжміністерської та міжвідомчої роботи. Це дає надію на майбутнє, тому що процес вступу до ЄС є дуже вимогливим. Він вимагає високого рівня державної адміністративної спроможності, що дуже заважало іншим країнам на етапі вступу до ЄС.

Для порівняння, на Балканах Сербія змогла досягти набагато швидшого прогресу, ніж Боснія і Герцеговина або навіть Чорногорія, тому що вона мала адміністративну інфраструктуру колишньої Югославії, тобто великі міністерства і людей, які були підготовлені, технічно здібні.

Тому процес вступу є складним для будь-якої країни, навіть для країни, яка дійсно добре організована і має дуже сильний адміністративний потенціал.

Те, що Україна робить це в період війни, дуже вражає, І я думаю, що люди, які займаються питаннями вступу в інституціях ЄС та країнах-членах, були вражені цим. З іншого боку, війна є великою перешкодою для вступу.

Головне питання – коли Україна знову зможе повністю контролювати всю свою територію? ЄС мав переговори з країною, яка не контролювала всю свою територію, а саме з Кіпром у 1998 році. Ніхто не очікував, що Кіпр приєднається до ЄС, як держава-член, не контролюючи всю свою територію. Але в результаті, Кіпр – в ЄС і попри 20 років членства територіальні проблеми неможливо вирішити. Я думаю, деякі держави-члени ЄС не захочуть повторювати цей досвід. Я вважаю, що розпочати переговори про вступ без повного контролю уряду над усією територією можна, але закінчити їх буде складно.

На розширення ЄС впливають зовнішні та внутрішні інтереси країн-членів

З точки зору тривалості процесу вступу, великою проблемою для країн-членів ЄС є боротьба між двома різними групами інтересів. З одного боку існує геополітичний інтерес, який зараз набагато вищий, наприклад, у Франції, ніж був раніше. Прагнення України залишатися європейською країною та рухатися до вступу в ЄС – це дуже важлива геополітична можливість, яку не можна впустити.

Програш України та російська окупація стала б катастрофою для всієї Європи. Боротьба українців стала сильною мотивацією для держав ЄС, особливо для Польщі, країн Балтії, але це також вплинуло й на думку президента Макрона щодо розширення Євросоюзу.

З іншого боку, існують внутрішні інтереси, які виступають проти розширення, оскільки воно завжди має деструктивний та руйнівний характер. Ми маємо європейських фермерів, які турбуються про те, як вступ України до ЄС може вплинути на їхню спільну сільськогосподарську політику стосовно субсидій. Також є бізнеси, які хвилюються щодо української конкуренції та інші аспекти.

З геополітичної та, на мою думку, економічної точки зору, вступ України до ЄС може бути позитивним явищем, проте це загальні вигоди. Але водночас, конкретні групи, які стикаються з втратами через цей процес, завжди висловлюють свої обурення досить голосно, як ми бачили у попередніх приєднаннях.

Французькі фермери, до речі, висловлювали обурення щодо польських фермерів перед приєднанням 2004 року. Зараз, звісно, вони є союзниками у спробах захистити свої інтереси.

Ця динаміка завжди існує, і я впевнена, що вона буде врахована при прийнятті рішення щодо початку переговорів цього року. Ключовою точкою буде пошук балансу між загальною геополітичною вигодою для Європи від наближення України, більш тісною інтеграцією України в європейський простір та можливими негативними наслідками для окремих країн ЄС.

Скандали під час розширення можливі

Ми також можемо мати скандали в майбутньому під час процесу розширення. Це може статися у будь-який момент. Питання в тому, чи є воля для того, щоб їх вирішити, а не перетворити на щось на кшталт сварки. Важливо, щоб між урядами існувала співпраця та добра воля, ось що важливо. Але завжди будуть відбуватися певні ринкові збої, які потрібно вирішувати. Це цілком нормально, тому я думаю, що це питання підтримки відносин і не варто зациклюватися на цих речах.

Зазначимо, що між Україною та низкою країн вже виникла зернова суперечка після відкриття ринку ЄС для України. Навесні 2023 року Польща та низка сусідніх країн ЄС вирішили запровадити заборону на ввезення зерна з України. Таке рішення ухвалили держави, які зіткнулися з надлишком української продукції на своєму ринку, що призвело до невдоволення місцевих фермерів.

Зараз криза досі триває та призвела до напруги у відносинах України, особливо з Польщею. 

Вибори в ЄС та хід війни: що вплине на процес вступу

Я вважаю, що європейські вибори, заплановані на червень наступного року, не матимуть значущого впливу на переговори.

• Фактично, цього року набагато важливішою стане ситуація на військовому фронті та питання чи продовжать країни ЄС та США надавати підтримку. Це надзвичайно важливо.
• Крім того, важливими є перспективи подій в Росії після смерті Пригожина та інші геополітичні чинники, які стануть ключовими.
• Виконання рекомендацій від Єврокомісії також матиме важливе значення. Осіння оцінка визначить, наскільки позитивно Єврокомісія оцінює прогрес, чи йде він у правильному напрямку, і як швидко. Це матиме велике значення для досягнення консенсусу між країнами-членами щодо відкриття переговорів про вступ.

Щодо важливості верховенства права, варто відзначити, останні роки були важкими для ЄС у зв'язку з проблемами порушення верховенства права в деяких країнах-членах.
В Євросоюзі не бажають поглиблювати ці проблеми. Також існує думка, яку можуть підтвердити експерти, що в Україні все ще існує корупція. Таким чином, це критичні моменти, де український уряд повинен продемонструвати прогрес.

Зазначимо, що після отримання статусу кандидата Єврокомісія надала сім рекомендацій для України, обов’язкових для виконання. Згідно з усним звітом єврокомісара з питань розширення Олівера Варгеї у червні 2023 року, Україна виконала дві рекомендації, зокрема, судову реформу та законодавство про засоби масової інформації.

Офіційну оцінку щодо прогресу у виконанні реформ Єврокомісія представить вже в жовтні. Міністерка України з євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не встигне виконати всі зазначені умови. У разі позитивної оцінки, Єврокомісія може рекомендувати розпочати переговори про вступ. Проте, аби переговори розпочалися, необхідно отримати згоду усіх держав-членів ЄС.

Переговори про вступ почалися, а що далі?

Після ухвалення рішення щодо початку переговорів необхідно виконати значну підготовчу роботу. Цей етап включає скринінг, що передбачає перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС та вимогам різних сфер. У цьому аспекті Україна вже зробила значний прогрес завдяки підписанню Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену та всебічну зону вільної торгівлі.

Однак, законодавство ЄС постійно розвивається, що ускладнює завдання виконання вимог. Це пов'язано з розвитком нових сфер та ініціатив, які виникають у ЄС, таких як цифрові ринки, Європейський зелений курс, нові стандарти екологічної безпеки та інше.

Переговори про приєднання до ЄС включатимуть зустрічі представників України та ЄС з метою обговорення та оцінки стану різних аспектів. Однак, важливо розуміти, що у
Acquis communautaire (правова система ЄС – 24 Канал) більшість стандартів ЄС вже визначені й не підлягають переговорам. Перемовини стосуватимуться того, як Україна виконає зобов'язання, пов'язані з членством в ЄС. Це охоплює процес адаптації законодавства, відповідність стандартам та технічну та фінансову підтримку.

Прикладом швидких переговорів може бути Фінляндія та Швеція, які провели їх за 18 місяців. Але вони вже були довгий час частинами Європейського економічного простору. Умови тоді були менш складні, оскільки не існувало Шенгенської зони, євро та схеми торгівлі викидами. Через це реальною є думка, що процес приєднання до ЄС займе десятиліття або трохи більше. Це реальний строк для реалізації всіх необхідних адаптацій та змін.

Уроки з минулих розширень ЄС для України

Я вважаю, що існує велика потреба в підготовці державних службовців та формуванні державного адміністративного потенціалу на ранніх етапах. Також важливо мати сильну команду перемовників, центральну групу для переговорів, яка отримала б мандат від президента і Верховної Ради для виконання цієї роботи.

Варто пам'ятати, що це не завжди було характерно для інших країн. І тому важливо звертати увагу на технічні аспекти, а не обмежуватися лише дипломатичним підходом до окремих країн-членів. Технічні деталі справді мають вагу, і їм потрібно віддати належний час.

Навіть якщо геополітика грає ключову роль, все одно потрібно проводити багато технічної роботи, щоб досягти бажаних результатів.

Важливим етапом є швидке навчання державних службовців з питань ЄС та створення міцної переговорної команди під керівництвом міністра, на якого покладається велика відповідальність з боку президента. Цей міністр повинен викликати довіру всіх сторін і також бути хорошим комунікатором, щоб пояснювати проблеми громадськості. Все ж, в усіх переговорах ЄС з Україною, маємо справу з однією контактною особою, а саме Україною. Це вимагає від нас сильних національних зусиль для досягнення консенсусу в багатьох питаннях.

Вступити до Євросоюзу легше блоком країн, аніж індивідуально

Звісно, ЄС у минулому використовував різні підходи до прийняття нових країн. Приєднання Хорватії та Греції як індивідуальних країн, а також масові приєднання декількох країн одночасно, відображає різноманітність підходів ЄС.

Процес ратифікації дійсно може бути складним і вимагати часу через необхідність отримання згоди як на рівні Європейського парламенту, так і національних парламентів кожної країни-члена. Групове приєднання декількох країн може спростити цей процес, але все одно потрібно враховувати готовність кожної із країн-кандидатів.

Розгортання процесу залежить від різних факторів, таких як темпи руху країн до вступу, їх готовність до виконання стандартів та зобов'язань ЄС, а також політичні та економічні обставини. Наперед не можна точно визначити, який підхід буде обраний в кожному конкретному випадку.

Зазначимо, що після початку повномасштабної війни в Україні питання розширення знову з’явилося на порядку денному в ЄС. Разом з Україною статус кандидата отримала й Молдова. А в грудні 2022 року до цього списку додались Боснія і Герцоговина.

Загалом статус держав-кандидатів мають Албанія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Україна та Чорногорія.

 

Реформування ЄС може відбутися вже після розширення

Європейський Союз завжди має готуватися до розширення, але, на жаль, ефективна підготовка до цього рідко відбувається. Зазвичай, значні реформи інституцій та бюджету розпочинаються лише після самого процесу розширення. Це стало нормою в історії ЄС.

• Наприклад, після виходу "великих двох" і розширення, відомого як "Великий вибух", у 2004 році, ЄС прийняв новий договір – Лісабонський, і в багатьох випадках це також вимагає змін у бюджеті. Потрібні зміни в бюджеті, але цей процес може відбутися і пізніше.
• Часто виникає тривалий перехідний період, перш ніж новий член отримає повний доступ до бюджетних ресурсів. Схожий сценарій мав місце, наприклад, під час вступу Польщі. Таким чином, підготовка є необхідною, але можливо, але особисто я вважаю, що це не є найважливішою проблемою.

На практиці глибокі зміни, як правило, відбуваються після розширення. Це, зокрема, стосується труднощів у передбаченні впливу нової країни. Оскільки дуже складно заздалегідь передбачити всі аспекти, важко також здобути політичну підтримку з боку країн-членів для здійснення цих змін. Часто такі зміни приймаються лише після факту. Отже, цей процес зазвичай відбувається після прийняття нових членів.

Однак є ще один аспект, який значно важливіший. Це впевненість країн-членів у тому, що Україна здатна ефективно конкурувати на єдиному ринку, брати активну участь в роботі Європейської Ради, як повноправний член та забезпечувати власну безпеку. Саме ці питання стануть ключовими зараз і в майбутньому.

Україні потрібна "зелена революція"

На мою думку, потенціал України у відновлюваній енергетиці виступає важливою складовою "зеленої" економіки. В Україні є величезний дух підприємців, які переходять до "зеленої" економіки, а також різноманітні навички українських працівників, які є важливими для реалізації "зеленого" переходу.

У практичних аспектах це означає встановлення сонячних панелей, будівництво зарядних станцій для електромобілів та інші заходи. Це може мати користь як для України, так і для перехідного періоду, і навіть може сприяти залученню українських працівників до роботи в ЄС, як це робили перед війною.

Зважаючи на це, важливо, щоб Україна долучилася до Європейського зеленого курсу ще до вступу в ЄС. Екологізація як європейської, так і української економіки є суттєвим чинником для забезпечення енергетичної безпеки та незалежності України від Росії. Це особливо актуально в контексті транзиту газу та інших аспектів переорієнтації та модернізації української економіки.

Ми прагнемо створити сучасні металургійні комбінати, які використовують мінімальну кількість енергії та постачають екологічно чисту продукцію. Такий підхід має великий потенціал для майбутнього розвитку України після війни, забезпечуючи значний економічний динамізм та приносячи вигоду європейській економіці.

Ви знаєте, Україна не хоче відбудовувати Маріупольський металургійний комбінат таким, яким він був раніше. Це має бути сучасний металургійний комбінат, який використовує мінімальну кількість енергії та постачає екологічно чисту продукцію. Це просто приклад. Тож я думаю, що це може мати величезне значення і після війни в Україні буде величезний економічний динамізм, і це також вигідно для європейської економіки.