Компанії Гонтаревої звинувачують у махінаціях з ОВДП, — джерело

Про це пише "Главком" з посиланням на свої джерела, передають "Українські новини".

Згідно ренкінгу Cbonds (ренкінг торговців за обсягами угод з ОВДП на біржовому та позабіржовому ринках), в 2014 році компанія ICU і банк "Авангард" сукупно "тримали" близько 20% торгів ОВДП. У 2015 позиції збереглися практично незмінними: у першому кварталі — більше 24%, у другому — за рахунок радикального зростання частки "Ощадбанку" і розмивання решти гравців — 19,5%. Однак, за інформацією учасників ринку, практично весь обсяг, який "наганяють" ICU і банк "Авангард" (раніше на цьому місці був "Фондовий актив") - це посередницькі операції між реальними учасниками ринку, комерційними та державними банками.

Суть посередництва зводиться не тільки і не так до організації процесу, як у "фільтрації" певних сум, які потім можуть перерозподілятися між зацікавленими у відмиванні грошей сторонами. По суті, функції колишніх компаній Гонтаревої чимось нагадують анекдот про батька, який пояснював синові суть банківської справи за допомогою шматка сала і жирних рук,
— пише "Главком".

Видання пояснює, як працює схема: щоб не викликати особливих підозр, один банк продає 1000 облігацій посереднику за заниженою ціною, потім посередник кілька разів "жонглює" цією тисячею облігацій між "партнерами" і котирування цього цінного паперу вже йдуть вгору.

"Тренд зрозумілий: ціна на папери зростає — гарне виправдання для банку №2, який — також через посередника — купить ці облігації дещо дорожче. Різницю учасники процесу покладуть собі в кишеню. При цьому якщо ще кілька років тому головним "майданчиком", на якому осідали прибутки ділків (а насправді — гроші платників податків, якими заливають державні банки) було вже згадане вище ТОВ "Фондовий актив", то сьогодні мова йде або про ICU, або про банк "Авангард", — додає журналіст.

За даними видання, 2012 року середній "навар" за місяць операцій міг становити до 5% з кожного такого "розіграшу".

З 479 млрд грн обсягу торгів ОВДП в 2014 році, 25% (близько 119 млрд. грн.) пройшли через "Ощадбанк". Навіть якщо допустити, що посередники "осідлали" не більше 20% усього потоку (що дуже сумнівно), дохід "з повітря" все одно вийде чималим — близько 1,2 млрд грн,
— підрахували у виданні.

До слова, за такими ж схемами і за участю практично тих же посередників вимивають гроші з власного капіталу та приватні банкіри, які продають цінні папери за заниженою ціною, а реальну різницю ділять з компаніями-прокладками, пише "Главком". Друга схожа схема — це "скидання" доходу від державних цінних паперів на компанії-посередники за допомогою продажу таких облігацій за кілька днів до моменту виплати купона і зворотного викупу після цього. Такі операції, як писали ЗМІ, неодноразово провертали учасники торгів на біржі "Перспектива" протягом усього 2014 року. Їх учасники — ті ж ICU, "Авангард", Ощадбанк, Укргазбанк.

Ще одна махінація, яку покриває Національний банк, пишуть журналісти, — це дзеркальне повторення схеми "Брокбізнесбанк — Аграрний фонд — Нацбанк" у трикутнику "Дельта Банк — Державна іпотечна установа — Нацбанк" при Валерії Гонтаревій. У результаті схеми з "Брокбізнесом" з системи було виведено близько 4 млрд грн, а заступник голови правління Нацбанку Борис Приходько опинився згодом у СІЗО.

За даними видання, в аналогічну ситуація, як в Аграрного фонду з "Дельтою", потрапила Державна іпотечна установа.

Депозит, який "завис" в іпотечників у банку Миколи Лагуна (облігації — депозит — РЕПО — рефінансування) — близько 3,5 млрд грн. Це сума, за яку відомство спробувало позмагатись, виступивши потенційним покупцем "Дельти", поки туди введена тимчасова адміністрація, але не прийнято рішення про ліквідацію,
— пише кореспондент "Главкому".

"Однак Національному банку ідея не сподобалася, оскільки для докапіталізації "Дельти" доведеться — у випадку з ДІУ — вливати в банк державні гроші. Яких і так чимало витекло через це фінустанову. Інформація про те, яку частину цих коштів вдасться повернути з неплатоспроможного банку — таємниця за сімома печатками. Активи "Дельти" практично не працюють. Побічно про це свідчить обсяг резервування під знецінення кредитів та інших фінансових активів, на яке з початку року було витрачено майже 40 млрд грн. Власний капітал за підсумками двох кварталів 2015 року становитимуть мінус 44 млрд грн. Тобто тільки для виходу на "нульову" позначку потрібно влити в банк не менше $2 млрд — непідйомну суму для держави і будь-якого потенційного інвестора. І фактично — "вирок" для топ-менеджменту, а також — за аналогією зі справою Приходька — відповідальними за покриття схеми чиновником з Нацбанку", — резюмує видання.