Конфлікт у Азовському морі: чи має шанси Україна?
Росія вдалась до відвертої агресії в Азовському морі. Російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях. Спецназ Росії захопив українські кораблі у Азовському морі.
Читайте також: Українські кораблі захоплені спецназом РФ, є поранені
Історія українського флоту
Український флот за радянських часів був частиною Чорноморського флоту СРСР. З 1992 року починається виокремлення. Але це був процес, а не одномоментна дія. Активно діяли члени Спілки офіцерів України щодо відродження національних ВМС. Особовий склад тодішнього Чорноморського флоту мав двояке ставлення до українського флоту, частина не хотіла переходити під український прапор, частина – навпаки, воліла служити лише Україні. Кремль, звісно, не бажав створення українського флоту в жодному вигляді.
У 1993 році Україна та Росія все ж підписали угоду про невідкладні заходи по формуванню Військово-Морських Сил України та Військово-Морського Флоту Росії на базі Чорноморського флоту. Згідно з угодою, розподіл відбувався у співвідношенні 50 на 50 відсотків. Так само мала би фінансуватися інфраструктура Чорноморського флоту.
У червні 1997 року розпочався 3-й етап розподілу об’єктів ЧФ. До складу ВМС України прийняли: великий підводний човен "Запоріжжя" (Б-435), три фрегати – "Севастополь" ("Разительный"), "Дніпропетровськ" ("Беззаветный"), "Миколаїв" ("Безукоризненный"), корвети "Одеса" і "Суми", морські тральщики "Черкаси" і "Жовті Води", три ракетних катери – всього:
11 бойових кораблів
39 суден забезпечення
4 командні пункти
2 вузли зв’язку
2 госпіталі
Загалом у процесі розподілу ЧФ до складу України було прийнято 43 кораблі, 132 судна і катери, 12 літаків, 30 гелікоптерів, 227 берегових об’єктів, велику кількість технічного майна, техніки, озброєння і боєприпасів. Але у більшості випадків вони були непридатним до застосування.
Бойові кораблі були занедбані, самостійно вийти в море не могли. Також ЧФ не передав ВМС ЗС України жодного об’єкту в центрі міста і жодного військового закладу культури в Севастополі. Але жодних претензій до Росії Україна тоді не висувала.
Чому російський флот залишався на території України?
Тому що у 1994 році Україна і Росія підписали угоду про співпрацю між оборонними відомствами двох держав, в тому числі і в питаннях взаємодії їх флотів. Базування Військово-Морського Флоту Росії в Україні відбувалось на договірних умовах. Україна дозволила це базування.
За українсько-російською угодою від 1997 року Севастопольська база мала бути залишена російським флотом у 2017 році. Але Янукович і Медвєдєв перенесли цей термін аж на далекий 2042 рік.
Читайте також: Як Україна втрачає Азовське море
Що відбулося під час анексії Криму?
У складі ВМС ЗС України до російського вторгнення проходили службу 15 470 осіб, на озброєнні перебувало 5 корветів, 1 фрегат, 3 тральщики, 2 десантні кораблі, 1 підводний човен, 49 допоміжних кораблів і 35 літаків.
Після кримських подій наш флот утратив 51 корабель. В України залишилися всього 10 кораблів та допоміжних суден, включаючи флагман "Гетьман Сагайдачний". Росія планувала привласнити захоплені кораблі.
Але Україні вдалося повернути: ракетний катер "Прилуки" і танкер "Фастів". Згодом Росія повернула 35 кораблів. У Криму залишаються ряд бойових кораблів включаючи "Костянтин Ольшанський", "Тернопіль", "Хмельницький", "Луцьк" і "Придніпров'я".
В українських ВМС залишилися служити Україні третина військових, третина звільнилася, а інші перейшли на сторону окупантів. Серед них – 5 офіцерів з найвищих посад, та ще 36 офіцерів з різних управлінь.
Через російську агресію Україна також втратила ключові військово-морські бази та розвинену інфраструктуру для базування флоту.
Скільки кораблів має український флот зараз
Як зараз виглядає флот Росії в Криму?
Чорноморський флот – частина військово-морських сил РФ. З 2014 року Росія розпочала активне переозброєння Чорноморського флоту та мілітаризацію тимчасово окупованого Криму – бо після анексії вже не треба було узгоджувати юридичні аспекти з Україною.
До складу флоту в Криму входить 15 великих кораблів (1 крейсер, 2 великих протичовнових кораблі, 3 сторожових фрегати, 2 ракетних кораблі на повітряній подушці, 7 великих десантних кораблів), 2 дизельних підводних човни, 23 малих кораблів і катерів (7 протичовнових кораблів, 2 ракетних кораблі, 6 ракетних катерів, 8 тральщиків).
Крім Чорноморського, РФ має також: Північний флот (з командуванням у Сєвероморську), Балтійський флот (командування у Балтійську), з підпорядкованим Калінінградським особливим регіоном, Тихоокеанський флот (командування у Владивостоці), Каспійську флотилію (командування в Астрахані).
Як виглядає наш флот сьогодні?
До складу бойових кораблів ВМС України входять: фрегат "Гетьман Сагайдачний", корвет "Вінниця", 11 артилерійських катерів, 3 десантні катери, рейдовий тральщик "Генічеськ".
При цьому 10 кораблів залишаються захопленими Росією.
Є також 21 судно морського забезпечення (ще 8 – захоплені Росією).
Будуються та готуються до здачі ще 11 кораблів різного призначення.
Які можливі сценарії розвитку кофлікту в Азовському морі?
У випадку силового конфлікту сьогодні – Україна не зможе ефективно протистояти Росії на морі, констатують експерти. У нас немає достатньо протикорабельних засобів, ракет. У Росії, як вказувалося вище, є ще три флоти, окрім Чорноморського, і флотилія. При потребі вони зможуть залучити ще біля 10 крупних кораблів. Зауважимо, цю думку поділяють не всі.
Читайте також: Флот знищується за 5 хвилин: нардеп розповів про міць України в Азовському морі
Україні можуть допомогти міжнародні військові партнери. Але треба бути готовими прийняти цю допомогу – не думати занадто довго, швидко реагувати.
Стосовно розривання договорів по Чорноморському флоту, про які говорять окремі експерти, інші вважають – не все однозначно. Наприклад, у ситуації з проходом "Донбасу" і "Корця" договір з Росією 2003 року зіграв нам на руку і був однією з юридичних складових того, що дозволило нам туди пройти.
Гарний вихід для України – розбудовувати флот, вкладати в нього гроші, купувати ракети, кораблі, розвивати авіацію. Щоб Росії могли дуже дорого обійтись військові дії проти України.
Читайте також: Борьба с блокадой Азова, или Почему пора разрывать очередной договор с Россией