Cилою роздягали, а одяг палили: чому стиляг у США били через любов до оверсайзу

5 лютого 2021, 15:30
Читать новость на русском

На початку Другої Світової війни у Сполучених Штатах запровадили квоти на промислові товари і тканину. Це стало однією з причин бійні в Лос Анджелесі.

Джерело: "Конфлікти" на 24 каналі

Тоді могли побити просто за не той одяг. Більше про сутички силовиків і стиляг-мігрантів – читайте далі.

Цікаво Тренувальна гітлерівська окупація у Вінніпегу: як жителів налякали ледь не до смерті

Після нападу японців на Перл Харбор, Сполучені Штати активно включилися у Другу Світову у грудні 1941 року. До цього часу економіка Америки вже взяла додаткове навантаження у вигляді допомоги Великобританії і підтримки з Китаю. З початком бойових дій на Тихоокеанському фронті американцям довелося ще дужче затягувати ремені. Білий Дім запровадив нормування у важкій та легкій промисловості.

"Латати старі речі і не купувати нових, щоб збільшити допомогу фронту", – закликала державна пропаганда.


Пропаганда використовувати одяг повторно / Digital

У березні 1942 року Військова виробнича комісія доручила скоротити використання тканин на 26% на костюми для цивільних. Їх нарекли "Піджаками дядька Сема". Цим рішенням в Америці заборонялося виготовляти широкі костюми двобортного крою і радили економити тканину для жіночих спідниць і суконь.

Zoot-suits

Все було, як із сухим законом, але обмеження швидко навчилися обходити контрабандисти і чорний ринок. З-під прилавку можна було купити все, чого не було у відкритому продажі. Наприклад, розкішні "зут-сьюти", які увійшли в моду серед молоді з нічних клубів Гарлема.

Довідка. Zoot – сленговий термін, що походить від англійського слова suit – костюм. У такому одязі було легше рухатися по сцені. Дуже швидко стиль артистів і джазових музикантів підхопила молодь у клубах найбільших американських міст

Особливість "зут-сьютів" – дуже широкі штани з високою талією, які звужувались внизу та мішкуваті і довгі піджаки з широкими плечами. І все це яскравого кольору. Часто доповнене кольоровими краватками, широкополими капелюхами, кишеньковими годинниками на довгих до землі ланцюжках. І відполірованими до блиску лакованим взуттям на товстій підошві.

Як виглядали "зут-костюми" / Фото Getty Images

Нічого поганого в такому образі американських стиляг 1940-х не було. Але в умовах війни, коли ціла країна затягнула ремені, і щоб боротися на 2 фронти просила економити на одягу – костюми оверсайзи, просто для того щоб бути у тренді – виглядало щонайменше непатріотично. В Каліфорнії все вилилося у серію погромів і конфліктів за участю військових. А одяг мексиканських стиляг пачукос був свого роду "шиболетом" під час наймасовіших заворушень Америки середини ХХ століття.

Програма "Брасеро" для мігрантів

В 1942 році американський уряд уклав угоду із Мексикою про спрощену систему легалізації у США трудових мігрантів. Америка потребувала більше робочих рук. Програма "Брасеро" (з іспанської – найманий працівник) – стосувалася фермерської роботи і фабричної праці. Для трудових мігрантів з Мексики гарантували меддогляд, житло, імунітет від мобілізації і зарплату – 30 центів на годину. Програма стартувала в південних штатах Каліфорнії і Техасі.

На той час в Сполучених Штатах проживало близько 3 мільйонів американських мексиканців. Найбільша їхня концентрація була в Лос Анджелесі. Нова програма відкрила двері ще для 2 мільйонів мігрантів. Через расистські настрої значна частина тамтешнього суспільства звинувачувала "брасеро" в тому, що вони забирають роботу в американців і погіршують кримінальну обстановку.


Програма "Брасеро" / Фото Getty images

Цікаво. Дослідження 2018 року, опубліковане в American Economic Review, показало, що програма "Брасеро" не мала жодного негативного впливу на результати ринку праці серед працівників фермерських господарств, що народилися в Америці. А кінець програми "Брасеро" не призвів до очікуваного підвищення заробітної плати та зайнятості працівників фермерських господарств, що народилися в Америці.

Інтерграція в суспільство

За законами сегрегації тогочасної Америки, кольорове населення поселяли окремо від білого. І в Лос Анджелесі мексиканці мали за сусідів афроамериканців. Суміш латиноамериканської і африканської субкультури була дуже помітною. Строкаті зут-костюми темношкірих джазменів стали улюбленим одягом пачуко – каліфорнійських латиносів, які самостверджувалися, відмовляючись від інтеграції в англо-американське суспільство. Це означає клуби, танці, джаз і одяг оверсайз. А також і контакти з нелегальним андерграундом. Зокрема з членами банди 38-ї вулиці.

38th Street gang

38th Street gang сформувався в Каліфорнії у 1920-х роках ХХ століття. За цей час її кістяк формують вихідці з Центральної Америки, більшість мексиканці. Ця банда є однією з найстаріших організованих злочинних груп американського півдня. Загалом в Лос Анджерелі доволі популярними були стереотипи, що проблеми білих – пов'язані із темношкірими і латиносами.


38th Street gang / Фото Getty Images

Затримання мексиканців

Влітку 1942 поблизу Лос Анджелеса сталося вбивство 22-річного Хосе Гальярдо. Обставини смерті так до кінця і не з'ясували. Поліція винних призначила, мовляв досить цього хуліганства від латиносів. Далі – облава і 200 мексиканців затримали за різними кримінальними звинуваченнями, ще 17 відправили за ґрати начебто за причетність до вбивства у Сонній Лагуні. Загалом расизмом віяло від процесу настільки, що в ЛА з'явився Комітет громадського захисту, який став на сторону арештованих. А значна частина організації – це були білі американці.

В 1943 Лос Анджелес вже наповнився військовими. Багато мексиканців "барсеро" мали імунітет до мобілізації. Багато просто не сильно горіли бажанням іти у військкомат. Як і військові – пачуко вирізнялися в натовпі своїм одягом.


Як одягались пачуко / Фото Getty Images

Наприкінці травня 1943 на головній вулиці Лос Анджелеса не розійшлись група матросів і пачуко. Швидше за все, не поділили уваги жінок-чіканес, за яких заступились мексиканці. За кілька днів військові почали полювання на кривдників. На кому зірвати гнів визначали за одягом. Били кожного хто мав на собі стильний "зут-сьют", мішкуваті штани чи характерні піджаки. Зранку газети радісно цитували військових, які "намагались очистити Мейн-стріт від огидного впливу банд Пачуко".

Великий погром

4 червня 1943 року 200 моряків злагодженою колоною рушили до мексиканської дільниці міста. Далі почався великий погром. Щоб попасти під удар було достатньо двубортного піджака і мішкуватих штанів – типового образу і пачуко, гангстерів і простих стиляг. Декого силою роздягали, а їх одяг палили.

До військових приєдналося багато цивільних.Копи не втручались. Погроми тривали впродовж тижня. В лікарні звернулися понад 150 людей. В рази більше відходили від побоїв вдома. Чікано платили тією ж монетою.


Погром у ЛА / Фото Wikipedia

Подібні погроми перекинулись на сусідні менші міста навколо Лос Анджелеса. Місцева преса назвала це вимушеними заходами з "очисним ефектом". Більше того, міська рада міста хотіла заборонити носити оверсайзні костюми і навіть прийняла резолюцію про кримінальну відповідальність за носіння "зут-сьютів". Через заяви правозахисних організацій інформація про бійню в Лос Анджелесі отримала великий резонанс.

Дружина президента Франкліна Делано Рузвельта заявила, що армія США воює в Каліфорнії не з тим ким треба. Через 5 днів командування штабу ВМС і Корпусу морської піхоти заборонили всі звільнення і позакривали солдат на базах в казармах. Лос Анджелес оголосили містом без військових і заворушення швидко повигасали.

Через тиждень прибула комісія з розслідування антиамериканської діяльності. Вона мала перевірити чи погроми мексиканців і напади на моряків на півдні часом не спровоковані ворожими агентами і чи не керувалися вони чи то з Японії чи то з Німеччини. Але доказів цій конспірології не знайшли.

Цікаво Масштабний вибух федеральної будівлі в США: хто і навіщо влаштував теракт в Оклахома-Сіті

"Зут-сьюти", попри бійню, набирали популярності і через кілька років моду на оверсайзи підхопила вся американська молодь. Елементи цього одягу бунтарів нікуди не ділись до наших днів, хоч музика і субкультури звучать по новому. Історики називають погроми "зут-сьютерів" вершиною каліфорнійського антимексиканського расизму, помноженого на стрес від війни. Заворушення в Лос Анджелесі підштовхнули правозахисний рух проти сегрегації і проти расизму.