Країна винуватої опозиції

Вона може бути різною: прикормленою, поміркованою, радикальною або конструктивною. Існування справжньої опозиції, яка дратує заявами та діями чинну владу, пояснює помилки та пропонує альтернативу – гарантія суспільного поступу. І тиск на опозицію у відносно вільній країні викликає завжди багато питань. Навіть якщо він зовні виглядає як боротьба з корупцією чи представниками режиму Януковича. При цьому важливо розібратись, чи Порошенко не є людиною "часів Януковича", а всі наші політики "людьми часів Кучми"?

Складається парадоксальна ситуація, коли нинішня українська влада, що користується заступництвом провідних демократичних західних країн, вдається до практики бездоказової розправи з опозиційними силами та їх бізнесом. І причини для цього слід шукати, напевно, у політичній площині.

Мова йде про нещодавні події, коли українські силовики взяли штурмом офіс компанії, бенефіціаром якої виступає відомий депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Новинський. Згадувати, як ця ситуація негативно впливає на інвестиційний клімат в країні, думаю, не має потреби. Лише за 2015 рік потік інвестицій в Україні зменшився на 40%. На думку багатьох експертів, інвестиційна привабливість України нині зрівнялася із такими країнами як Нігерія та Мозамбік. Може не тільки війна відвертає від нас увагу міжнародного бізнесу?

В медійному просторі продовжують спекулювати на темі "народної помсти", представляючи всіх колишніх управлінців та діячів потенційними злочинцями, корупціонерами та злодіями. Це при тому, що криміногенна ситуація в Україні одна з найгірших за останні роки. Лише за інформацією парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, за 8 місяців цього року порівняно із минулим роком число кримінальних правопорушень зросло на 26,9%, а з 2014 року – на 35,5%. Але, звісно, простіше влаштувати "побиття" політиків-опозиціонерів, ніж ловити справжніх злочинців, виправляти катастрофічну ситуацію з тарифами чи займатись соціальною політикою. Політичні ігри – це не що інше, як відволікання уваги.

В ситуації з Новинським мотив кураторів справи очевидний: вплинути на позиції опозиційних депутатів у парламенті, демонструвати надмірну активність правоохоронних структур перед зубожілим суспільством та зупинити процес зростання рейтингу "Опозиційного блоку".

Боротьба з опозиційними силами має тенденцію до активізації саме після інформації про те, що вони починають лідирувати у закритих та відкритих соціологічних опитуваннях. Цим мотивом також пояснюється бажання влади поставити під контроль медійні ресурси опозиційних партій. Так, за свіжими даними Центру соціальних досліджень "Софія" від 14 вересня 2016 року, на першу позицію у рейтингу політичних партій вийшов "Опозиційний блок" (13,1%). І це без врахування голосів окупованих районів Донбасу. При цьому, він є лідером електоральних симпатій у більшості південних та східних областей України.

Не секрет, що справи про відомих депутатів-опозиціонерів можуть використовуватися і задля консолідації голосів у парламенті, оскільки коаліція давно вже немає більшості, а публічні напади на депутатів-опозиціонерів можуть дисциплінувати та бути фактором страху для своїх.

В країні з низькою правовою культурою поведінки влади не може бути поваги до прав опозиції, не прийнятий відповідний закон, не гарантовані за опозицією посади в парламенті. Будь-яке повідомлення про ймовірне зловживання опозиційного політика приклеюється у свідомості як ярлик і беззастережний і очевидний факт. І не потрібно дивуватись, чому ми можемо скотитись до персональної диктатури, в якій підконтрольний парламент буде слухняним виконавцем волі, а правоохоронні органи стояти на сторожі інтересів правлячої групи.

Читайте також: Хто фінансує "Опозиційний блок" – в партії оприлюднили звіт