Крихка державність: Рада як найбільш легітимний орган влади втрачає свою дієздатність

Найбільш легітимний орган влади зараз – парламент

Після втечі Януковича, який на відстані тисяч кілометрів заявляє про нелегітимність української влади, єдиним органом, який уособлює державність, залишається Верховна Рада України.

Орган, котрий успадковує свою легітимність від виборів 2012 року, так – це Верховна Рада України. Але втім, говорячи про уряд, ми так само не можемо говорити, що він не є легітимним цілковито, бо насправді він створений на підставі Конституційно ухвалених змін до Конституції України. Крім певних посад, котрі мали би висуватися і пропонуватися президентом України – це міністр оборони і міністр закордонних справ, – пояснює голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

Але якщо раніше депутати дружно віддавали по триста голосів за рішення, сьогодні запас міцності на схвалення закону – 2-3 голоси. Більшість регіоналів та комуністи не голосують, мовляв, коаліція "Європейський вибір" сама справляється.

Фракція не голосувала. Тому що, як там казав Турчинов?.. Треба сприймати інформацію з першого разу, да? Стосовно приміщення, яке фактично захоплене бандюками якимись з автоматами. І ніхто нічого не хоче робити, – говорить нардеп від КПУ Спиридон Кілінкаров.

"Якщо коаліція не зможе працювати, не зможе голосувати, а ми бачимо, що голосів реально немає, тому що сьогодні було дуже важко голосувати, парламентська більшість не готова була чітко працювати, набирати голоси, очевидно, що такий парламент треба буде змінити", – вважає регіоналка Ганна Герман.

Вони послідовні хіба що у відстоюванні власних інтересів. Зрозуміло, в них є свої побажання, апетити, умови. Добре вловлюють кон’юнктуру і розуміють, що нині парламентська… нинішня парламентська коаліція розхитана. І зрозуміло, відповідно це впливає на поведінку і представників Партії регіонів у сесійній залі, – коментує Михайло Басараб.

Можливості коаліції

Тим часом у вотчині регіоналів – на Сході та Півдні країни розгортають російські прапори та кличуть Януковича повернутися. Тоді як у Києві "Правий сектор" зі своїми вимогами збирається під стінами ВР. А всередині парламенту залишаються невирішеними правові питання.

Сама коаліція нараховує там в районі 235 десь так депутатів, і відсутність деяких депутатів одразу ставить під загрозу саме голосування. Не дарма деяких вже ловили на кнопкодавстві, бо не вистачає людей, – нагадує політолог Віталій Бала.

Депутатські мандати досі утримують обрані за партійними списками Юрій Одарченко, Сергій Пашинський та Андрій Сенченко, а також мажоритарники: Володимир Бондаренко, Ірина Сех та Віталій Ярема. Усі вони сьогодні обіймають посади у державній владі, і таке сумісництво заборонено Конституцією.

Та, якщо мажоритарники пояснюють свідоме порушення закону, наміром зберегти дієздатність коаліції і неможливістю їх швидкої заміни, бо це потребує перевиборів в округах, позиції списочників, яких легко замінити рішенням ЦВК, менш зрозумілі.

Працюючи в Херсонській області, я маю необхідність переїжджати через кордон, спілкуватись з прикордонниками і з людьми, яких ми переправляємо через кордон. Дипломатичний паспорт і статус народного депутата полегшує мені цю процедуру. Але я розумію тут подвійність цього статусу. І найближчим часом буду приймати рішення, – заявив голова Херсонської ОДА, народний депутат України Юрій Одарченко.

Показовим може бути приклад екс-регіонала Володимира Макєєнка. Він півтора місяці далекоглядно поєднував дві посади: був народним депутатом та головою Київської міської адміністрації. Після зміни влади він спокійно перемістився з крісла в КМДА назад в депутатське.

Завис у повітрі і статус кримських депутатів. Мажоритарщик Борис Дейч та регіонал Вадим Колесніченко кажуть, що за мандат не чіпляються.

"Зараз готую документи щодо складання мандату. Я не хочу працювати з тими людьми, які знехтували Конституцією і прагненнями мільйонів українців", – пояснив народний депутат Вадим Колесніченко.

Цей момент ще й такий геополітичний. Якщо ми їх позбавляємо, то відмовляємося взагалі тоді від боротьби за Крим. І другий момент, звичайно, ну треба тут, я виходжу з того, що Закон, або політичні рішення, якщо війна, чи що, це є фактор, який і після виборчої компанії, якщо ви обрані в окрузі чи по списку, ви повинні залишатися, – вважає нардеп від "Батьківщини" Микола Томенко.

Роботу парламенту ставлять під сумнів прогульники

Потерпає Верховна Рада і через прогульників. За даними руху "Чесно" традиційно найгірше відвідують засідання Верховної Ради депутати-бізнесмени.

Після відсторонення Віктора Януковича 16 депутатів не було на жодному засіданні Верховної Ради. Є люди, які напевне просто бояться перебувати в країні і зайвий раз потрапляти на очі. Це – родини можновладців колишніх і такий бізнес-партнер, такі як Юрій Іванющенко, наприклад, чи віце-спікер Калетнік чи ідеолог минулої влади Вадим Колесніченко. Це – зокрема і діти колишніх можновладців. Такі як Артем Пшонка, як Віктор Янукович–молодший, як Олексій Азаров, – розповідає аналітик громадянської організації "Чесно" Павло Миронов.

"Найбільшими прогульниками є найбільш багаті люди. Представники крупного бізнесу. Я взагалі не знаю навіщо вони сюди прийшли. Якщо ви один день прогуляли, вас попередять, два – мусять зразу попросити звільнити займану посаду. Правда, це не стосується народних обранців", – констатує народний депутат від групи "Економічний розвиток" Віталій Журавський.

За даними Руху "Чесно", після втечі Януковича показники відвідуваності в парламенті погіршилися. Це стосується як депутатів від Партії регіонів так і тих, що належать до вчорашньої опозиції. Покарання за депутатські прогули Конституцією не передбачено.

У Конституції це не прописано, тому що навіть думки не з'являлося у розробників Конституції, що таке може бути, що злісні прогульники можуть бути серед депутатів, – пояснює професор права, співавтор Конституції України Віктор Мусіяка.

"Законодавство офіційно передбачає, що сума депутатської зарплатні залежить від результатів письмової реєстрації, яка, власне, і свідчить про відвідування депутатів. Орієнтовно це 17 тисяч гривень. Плюс (до того як були скасовані депутатські пільги) ця сума подвоювалась. Тому що такі само гроші виділялися на виконання депутатських повноважень, за які ніхто не звітував (не зобов’язані були звітувати точніше) і які депутат міг витрачати фактично на свої потреби", – додає Павло Миронов.

Парламент вже сьогодні – практично недієздатний. Ситуація, в першу чергу, зумовлена початком виборчої кампанії і достатньо глибокими розбіжностями у нинішній провладній коаліції. У якої, ми добре розуміємо і так, є проблеми з чисельною перевагою в сесійній залі. Це віддзеркалюється на дисциплінованості загалом депутатського корпусу і на таких явних провалах в прийнятті рішень, – каже політолог Михайло Басараб.

Українці – за парламентські вибори

Втім, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов нібито пригрозив прогульникам позбавленням зарплати.

"Що стосується виконання ними конституційних обов'язків, і тих депутатів, які не готові до виконання цих обов'язків – ставити питання про позбавлення заробітної плати. А в перспективі, я думаю, дорогі колеги, ми будемо з вами радитися, що робити з депутатами, які не здатні працювати протягом робочого дня", – голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

Я вважаю, що такі пропозиції вони, по-перше, нереальні, а по-друге, це популізм. Треба читати Конституцію і Закон про статус народного депутата. Там чітко сказано: є дисципліна і вимога до депутата. Він повинен бути бути тут - це його робоче місце. І якщо він прогуляв, повинна сама фракція, партія приймати рішення, – вважає народний депутат від "Батьківщини" Андрій Кожем'якін.

Тим часом, більшість українців готові змінювати розклад сил в парламенті. За даними соціологічного опитування проведеного спільно СОЦИСом, КМІСом, Рейтингом та Центром Разумкова, майже 70% громадян України виступають за проведення дострокових виборів Верховної Ради.

Я був би не проти, якби переобрали разом з президентом цей парламент. Зараз, я так думаю, сама Верховна Радамогла б поставити питання, що "ми, фактично, орган, легітимність якого повинен підтвердити народ через обрання, – вважає Мусіяка.

"В умовах відсутності президента і недієздатності парламенту держава, звісно, стає дуже піддатливою для зовнішнього впливу. Щодо такої країни легше застосовувати репресивні заходи. Наприклад: впливати на неї економічно, впливати на неї політично. Країна стає вразливішою територіально, вона стає вразливішою політично. Ну і окрім того наші опоненти отримають дуже гарну нагоду ще раз продемонструвати західному світу неповносправність держави Україна", – підсумував політолог Михайло Басараб.