Архітектор, який врятував культову святиню України
У вересні 1941 року німецькі війська все ближче підступали до української столиці. Вони були переконані, що місто займуть, тож радянське керівництво відступали та заміновували електростанції, поштамт, телеграф й звісно мости. Під приціл потрапили Успенський собор та Софія Київська. Остання таки вціліла, але лише завдяки везінню та наполегливості українського архітектора – Олексія Повстенка.
Радянській владі було байдуже на збереження історичних пам'яток, вони хотіли влаштувати німцям "сюрприз". Усі міни були радіокеровані, тобто вибух мав пролунати у момент, коли нові господарі займуть Київ, і відповідно перекласти на них усю відповідальність.
Читайте також: Українське місто на воді: чому необхідно побачити Вилкове
Заклали міни й під Хрещатиком та Успенським собором. На черзі була Софія. Вантажівка в'їхала на подвір'я святині, солдати поспіхом почали розвантажувати вибухівку. Назустріч вийшов директор – Олексій Повстенко. На запитання, де тут підвали, той переконливо відповів, що у Софії їх нема, а відповідно вибухівку не сховаєш.
Повстенко, звісно, збрехав, бо під собором були усипальниці митрополитів. Якимось дивом йому вдалось переконати солдатів не заміновував собор. І попри наказ їхня вантажівка розвернулась.
Зруйнований Успенський собор
А вже за кілька днів Києвом пролунала серія вибухів, полум'я охопило увесь центр міста. Хрещатик був зруйнований. У відеотижневиках німецька пропаганда розповіла про радянські міни та, відзнявши будинки простих людей, іронічно зауважила, що так виглядає рай робітників і селян. Німецькі коменданти ретельно відзняли зруйновані об'єкти, особливо зосередившись на Києво-Печерській Лаврі. Софія ж залишилась неушкодженою.
Незабаром директор Софійського заповідника потрапив у німецький концтабір, а після звільнення виїхав до США. Зазвичай емігранти починали з чорних робіт, але Повстенко був настільки відомим у професійних кОлах, що його одразу приймають провідні архітектурні бюро: українець розроблятиме фасаду музею СмітсОнівського Інституту та будинок Корейського посольства.
Олексій Повстенко
У 1959 році американці взялись за розширення Капітолію. Будівлю Конгресу США звели ще у 1800 році, тож усі розуміли, що масштабне перепланування приміщень неминуче. Потрібно було зібрати професійну команду. Повстенко став третім головним архітектором Капітолію. Одне з перших завдань – проект інтер'єру вестибюля й вітальні для прийому видатних гостей.
Українець насолоджувався роботою, адже чи не вперше його взагалі не обмежували в ресурсах: за першим проханням йому доставляли кращі зразки мармуру, орнаментального металу чи бронзи.
Читайте також: Олешківські піски – друга за величиною пустеля Європи: фантастичні фото
Попри робочий азарт Повстенко зізнавався, що американські боси вміють завантажувати своїх підлеглих і йому нерідко доводиться працювати до півночі. Його так і запам'ятають – Зодчий Капітолію, який віддав розбудові Конгресу 13 років. Натомість про вчинок 1941 року знали лише одиниці.