Перетворюється на руїни: чому не рятують "Гостинний двір" у Києві
Протягом кількох років київські активісти завзято захищали "Гостинний двір" на столичному Подолі від навмисного знищення. Проте на довгий час справа затихла, а будівля тим часом просто руйнувалася на очах. Днями справу про накладення арешту на неї нарешті закрили, та рятувати його досі не почали.
"Гостинний двір" на Подолі двічі отримував статус пам'ятки архітектури, його двічі намагалися знищити вогнем, за нього билися та судилися.
До теми: Битва за "Гостинний двір" – активістів, які охороняли будівлю, зачищав "Беркут"
Без даху, вся у тріщинах та у ржавій арматурі. Будівля з понад 200-річною історією перетворюється на руїни. Все почалось ще у 2011 році, коли тодішня влада виключила будівлю зі списку пам'ятників архітектури.
Так раніше виглядала будівля "Гостинного двору"
Роком пізніше КМДА дозволила приватній фірмі "Укрреставрації", яку пов'язують із довіреною особою президента-втікача Януковича Андрієм Кравцем, перетворити її на торговельно-офісний центр.
У тому ж році почались і протести. Кияни цілодобово чергували у приміщені, щоб завадити будівництву. Влада почала діяти агресивно. 8 лютого 2013 гостиний двір "раптом" спалахнув.
Пожежа у "Гостинному дворі": дивіться відео
Протягом років київські активісти боролись за повернення статусу пам'ятки архітектури й у 2015 році таки дочекалися. Та навіть після того, як суд скасував дозвіл на виконання будівельних робіт, "Гостинний двір" так і не повернули у комунальну власність
Не повернули, адже у лютому 2019 року генпрокуратура відкрила нове кримінальне провадження: хотіли накласти арешт на пам'ятку. І лише на початку листопада Київський апеляційний суд закрив справу, адже прокурори відмовився від своєї скарги. Тож тепер – справа за Кабміном.
Київрада вкотре звернулася до уряду щодо прискорення передачі будівлі до комунальної власності. Аби місто могло зберегти пам'ятку місцевого значення,
– зазначила Ірина Золотар, речниця Департаменту охорони культурної спадщини.
Відновлення "Гостиного двору" фінансуватимуть з бюджету Києва. За різними підрахунками, коштуватиме це приблизно 20 мільйонів гривень.