Справа Лусваргі: чому адвокат кинувся безкоштовно захищати "бразильського лицаря Новоросії"

12 травня 2018, 11:00

В країні, де йде війна, бразильського найманця Лусварґі відпустили на волю, а ув’язнили лише після гучного розголосу в пресі. І це ще не весь абсурд навколо цієї історії.

На початку 2017-го року Ілля Лукаш запропонував розслідування на доволі нестандартну як для нашого проекту тему. Він розповів, що зараз у Києві в СІЗО перебуває бразильський найманець Рафаель Лусваргі, який воював на боці бойовиків, і що є вірогідність того, що він може вийти на волю. І про його адвоката, список клієнтів якого не може не наводити на певні думки.

Читайте також: Як чиновники, що попалися на хабарі, виставляють себе жертвами

У цій історії не було корупційної складової, не йшлося про брехливих чиновників, але всіх вразив абсурдний факт – у країні, в якій іде війна, на волі може опинитись злочинець, який брав до руки зброю і воював на боці сепаратистів. Тож ми вирішили в деталях розібратися в цій історії, і недарма.

Готуючи цей матеріал, ми спробували зрозуміти – як бразилець взагалі міг опинитися на Донбасі? Перше, що впало в очі – це те, що Лусваргі перетворився на улюбленого героя російських журналістів. Як тільки не називали його тамтешні акули пера – і "бразильський лицар Новоросії", і "бразильський казак за Донцом", і навіть "новий бразильський Че".

Звісно, такий колоритний персонаж – справжня знахідка для журналіста. У лави армії так званої Новоросії бразилець потрапив не зовсім випадково. Він має військову освіту. Здобув її на батьківщині, навіть три роки відслужив у Французькому легіоні, далі пішов працювати кінним патрульним до бразильської поліції.


Бразилець Рафаель Лусваргі

Звільнився, повоював у Колумбії. Поїхав шукати щастя до Росії, вивчав там мову та хотів вступити до лав російської армії, але служити на благо імперії не вийшло, Лусваргі повернувся додому. Там спокійно йому теж не жилось, час від часу він опинявся в епіцентрі вуличних конфліктів. Врешті вирішив їхати за адреналіном на Донбас.

Погравшись у війнушки, знову повернувся додому, але в цей момент він вже втрапив в око СБУ. І оскільки знову шукав, де можна випробувати долю – потрапив на гачок спецслужб, які й виманили його до Києва. Тільки-но він ступив на Українську землю, йому на руки надягли кайданки.

Феєрична операція СБУ, нема чого і додати. У суді Лусварґі повністю визнав свою провину, доказів його злочинів проти українського народу знайти було не важко – повнісінький Youtube. Вирок Печерського суду – 13 років за ґратами.

Читайте також: Чому та як Рафаель Лусваргі опинився на свободі

Прецедентне в Україні рішення – перший іноземець, засуджений за сприяння бойовикам на Донбасі. Аж раптом на арені з’явився адвокат Валентин Рибін, який безкоштовно взяв на себе захист бразильця. Він наполегливо та послідовно почав звинувачувати українських правоохоронців у застосуванні тортур до його підзахисного та добиватися скасування вироку.

І свого таки добився. У серпні Апеляційний суд Києва повернув справу на судове розслідування. Рибін довів, що при розгляді допущені суттєві порушення, вирок скасували. Перенаправили справу на новий розгляд до Павлограду. Самого ж Лусваргі відправили знову до СІЗО, але потім випустили під особисте зобов’язання.

Так він опинився у монастирі, де і мав чекати на розгляд справи і нібито став на стежку виправлення. До речі планувалося, що бразильця включать у список обміну полоненими між Києвом та ДНР, але цього не сталося. За словами адвоката Валентина Рибіна, винні у тому бразильські дипломати, які відмовили своєму ж громадянину у видачі документів та виявили цілковиту байдужість до його долі.

Абсурдність цієї ситуації вивела з рівноваги націоналістів С14 – вони схопили бразильця та привели його прямо під будівлю СБУ. Ті розвели руками – мовляв, і як таке взагалі могло статися. На диво швидко призначили засідання і у тому ж таки Павлоградському суді. Взяли бойовика під варту на 2 місяці. І якби не отакий ажіотаж у ЗМІ, невідомо б коли розпочалися засідання у цій справі.


Націоналісти С-14 спіймали Лусваргі

Треба віддати належне адвокатові бразильця Валентину Рибіну. Він справді професіонал своєї справи, 100% доказову базу проти свого клієнта він розбив у пух і прах. Він домігся скасування вироку. І навіть зараз не лишає бразильця сам на сам із "ненависною хунтою, яка катує нещасного іноземця". До речі саме на статус страждальця та атмосферу беззаконня української влади робить ставку адвокат Рибін.

Сам юрист відрізняється дуже специфічним підбором клієнтів – окрім нашого бразильського героя, це спецпризначенці беркуту, це Олег Хлюпіна, якого звинувачували в роботі на російське ГРУ, це ГРУшник Олександров.

Здобуваючи докази невинуватості своїх підзахисних він не гребує вести адвокатське листування з так званим "Міністерством оборони ДНР" і навіть приносити листи з цього псевдовідомства до суду.

Читайте також: З'явилась інформація, де утримують проросійського бойовика з Бразилії Лусваргі

Так от зараз, на хвилі підвищеної зацікавленості суспільства до справи Лусваргі активізувався і Рибін. Він не кидає напризволяще свого бразильського підзахисного. Я поцікавилась точкою зору Рибіна щодо перебігу подій у Павлоградському суді, він звітує про останні події на своїй фейсбук-сторінці.

Звісно, юрист переконує, що усе, що відбувається навколо бразильця незаконно та порушує права людини. Але не менш цікавий факт кинувся мені в очі на сторінці адвоката.

Дехто Володимир Рибін – очевидно, рідний брат адвоката закликає фінансово сприяти діяльності Валентина. Адже кожна поїздка до Павлограду на засідання за його підрахунками – це щонайменше 300 доларів. А Рибін – ентузіаст і захищає своїх підзахисних – виключно через власні переконання. Які, до речі, явно не проукраїнські. І це теж – одне із важливих питань до нашої СБУ.


Рафаель Лусваргі з адвокатом Рибін

Так от брат адвоката Володимир закликає надавати фінансову допомогу на рахунки ГО "Фонд Одісей". Елементарний пошук вивів мене на сторінку так званого "фонду правового сприяння іноземцям".

Тут душі сепаратиста є де розгорнутись – і правда про події на Майдані, і про події 2 травня в Одесі. Ну й звісно – про закатованого бразильського бойовика. Але цікавість взяла гору і я подивилась – хто ініціатори створення цієї громадської організації – це троє засновників. Брати Рибіни і пан Євген Святогор. Прізвище дуже одіозне і відоме киянам.

Євген Святогор – рідний брат відомого догхантера Олексія Святогора, який теж відверто говорить у медіа не лише про свої нахили до убивства тварин, а й про сепаратистські погляди. То як вам уся ця компанія?

Скажу відверто – особисто на мене це викриття справило шок. Захист Лусваргі – це вершина айсбергу. Брати Рибіни та Святогори – громадяни України, з м’яко кажучи не проукраїнськими поглядами. І ми живемо з ними пліч-о-пліч у столиці, це наші реалії. І Службі безпеки є над чим працювати. Та менше з тим, ми говоримо про це заради того, аби абсурду в нашому житті ставало все менше, а країна змінювалася на краще.