Оскарження звільнення в суді: Верховний Суд пояснив важливе правило про строки
Верховний Суд роз'яснив, коли розпочинає рахуватися місячний строк на звернення до суду у справах про звільнення. Фактична обізнаність людини про втрату роботи без офіційного отримання документа не запускає перебіг цього строку.
Усне повідомлення не запускає відлік часу
Верховний Суд роз'яснив, що строк для звернення до суду у справах про звільнення діє лише місяць. Фактична обізнаність людини про втрату роботи без офіційного отримання документа не запускає перебіг. Про це стало відомо з матеріалів справи № 279/6637/25.
Касаційний цивільний суду у складі Верховного Суду повідомив про сталу практику, що вимагає чіткого дотримання процедури вручення кадрових документів. Вища судова інстанція розглянула справу працівника, якого звільнили у зв'язку з ліквідацією філії підприємства.
Позивач звернувся до суду, вимагаючи поновлення на роботі майже через рік після видання наказу. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили йому в задоволенні вимог, оскільки вважали місячний строк звернення пропущеним. Мовляв, про своє звільнення працівник знав ще у грудні 2024 року.
Крапку у цій справі поставив Верховний Суд, який скасував рішення апеляції та підкреслив, що для спорів про звільнення діє спеціальне правило згідно зі статтею 233 Кодексу законів про працю. Так на відміну від загальних трудових спорів, де строк вираховується з дня, коли людина дізналася про порушення права, у випадку звільнення відлік починається суворо з дня вручення копії наказу.
Судді встановили, що в матеріалах справи повністю відсутні докази вручення робітникові копії розпорядчого документа. Чоловік сам не зміг підтвердити, що отримував наказ. А лише факт обізнаності про звільнення не має юридичного значення для обчислення строків, якщо документ не було передано офіційно.
Справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду, під час якого потрібно з'ясувати обставини вручення документа. Вже від часу його отримання можна рахувати строк на звернення до суду безпосередньо щодо самого факту звільнення.
Нагадаємо, воєнний стан не вводить додаткові обмеження для трудових відносин. Закон не забороняє проводити звільнення як за власним бажанням людини, так і з ініціативи роботодавця.
Залишити працівника без роботи також не заборонено під час його тимчасової непрацездатності, чи відпустки у визначених випадках.