В ООН оновили резолюцію про дезінформацію: до чого тут права людини і штучний інтелект
Рада ООН підтримала резолюцію, яку Украхна подала з кількома іншими державами. Документ стосується протидії негативному впливу дезінформації на права людини.
Роль держав у протидії негативному впливу дезінформації на здійснення та реалізацію прав людини
Україна разом з Великою Британією, Латвією, Литвою, Польщею та Японією створила резолюцію, присвячену негативному впливу дезінформації на права людини. Нині документ оновили відповідно до сучасних викликів. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
Дивіться також "Не виправдовуйте звірства": Сибіга після терору Києва звернувся до партнерів з вимогою
Партнери ухвалили резолюцію, чим загалом підтвердили, що розуміють проблематичність такого поняття, як дезінформація. Зазначається, що інформаційні маніпуляції є небезпекою не лише для прав людини, але й для міжнародного правопорядку.
У воєнний час дезінформацію використовують для виправдання злочинів, приховування порушень міжнародного права, розпалювання ненависті, підриву довіри до демократичних інституцій та обмеження можливості людей реалізовувати свої права. Тому від 2022 року Україна просуває боротьбу з неправдивою масовою інформацією в контексті захисту права. Ба більше, після порушення цієї теми вона стала новим напрямком роботи в Організації об'єднаних націй.
Як пояснили в МЗС нашій редакції, оновити резолюцію було треба, бо нині для дезінформації ворог використовує ще й штучний інтелект, а також поширює синтетичний контент. Ця версія додатково містить правила захисту для постраждалих від дезінформації, зміцнення інформаційної доброчесності та прозорості цифрового контенту.
Водночас резолюція незмінно підтверджує, що будь-які заходи з протидії дезінформації мають повністю відповідати міжнародному праву прав людини та не можуть використовуватися як привід для обмеження свободи вираження поглядів,
– йдеться в коментарі.
Але цей крок не останній для боротьби з дезінформацією. Україна розвиватиме міжнародні правозахисні підходи до протидії дезінформації. Ціль – щоб ця тематика залишалася пріоритетною, зокрема, для Ради ООН з прав людини.
Глава МЗС України Андрій Сибіга подякував партнерам. за підтримку та спільну роботу.
Такий підхід показує, що боротьба з дезінформацією має відбуватися й для захисту прав людини. Водночас важливо, щоб протидія неправдивій інформації не перетворювалася на обмеження свободи слова. Тому ключовим завданням держав є пошук балансу між захистом суспільства від маніпуляцій та дотриманням основоположних прав і свобод людини.
МЗС знову скликав термінове засідання Радбезу ООН
Після масованої атаки на Київ 6 липня Андрій Сибіга наголосив на спільних діях міжнародної спільноти проти російської агресії та просування справедливого й тривалого миру відповідно до Статуту ООН.
Тому щодо цього Україна звернулася до Організації про термінове засідання Радбезу, щоб обговорити нову атаку ворога.