Феміністка, яку не всі розуміли: цікаві факти з життя Лесі Українки

25 лютого 2021, 17:31
Читать новость на русском

Письменниця, фольклористка, культурна діячка, перекладачка, одна з найвідоміших українських поетес та найвеличніших жінок в історії країни – сьогодні виповнюється 150 років з дня народження Лесі Українки. Згадуємо та розповідаємо про маловідомі факти з життя та творчості поетеси.

Лариса Косач народилася 25 лютого 1871 року в Новоград-Волинському, але в історію вона увійшла саме під псевдонімом Леся Українка. Надзвичайно талановита, сильна та розумна жінка часто стикалася з несправедливістю життя та з тим, що її значення намагалися применшити. Втім, минули роки, і письменниця стала одним із символів України.

Читайте також Леся Українка: цікаве, скандальне і важливе про письменницю

Леся Українка не була популярною за життя

Хоча зараз важко уявити розвиток української літератури без Лесі Українки, за життя письменницю аж ніяк не вважали найкращою.

У своєму дослідженні присвяченому життю Лесі Українки літературознавець Михайло Драй-Хмара писав, що Лесю Українку мало розуміли або й зовсім не розуміли її сучасники. Вона знає, що її не зрозуміли, не оцінили ті, що були поруч із нею, але чи зрозуміють і оцінять майбутні покоління?

Широкі верстви української громадськості не розуміли Лесі Українки, не сприймали її творчості. Понад усе, в тому числі й понад художню творчість ставилася потреба дня,
– писав Михайло Драй-Хмара.

Також сучасники дорікали Лесі Українці за те, що вона мало писала про українську історію, а натомість писала багато драм на ранньохристиянські та античні теми. Сама ж Леся часто критикувала Михайла Старицького, Івана Нечуя-Левицького, Бориса Грінченка, Панаса Мирного за те, що їхня творчість завжди крутилася навколо села та побутових тем.

Леся Українка, 1888 рік

Бога ради, не судіть нас по романах Нечуя, бо прийдеться засудить нас навіки безневинно. Принаймні я не знаю ні одної розумної людини в Нечуєвих романах, якби вірити йому, то вся Україна здалась би дурною. У нас тільки сміються з того "Чорного моря", а прочитавши його, можна тільки подумати, чи не час би вже Нечуєві залишити писати романи, бо вже як такі романи писати, то краще пір’я дерти,
– писала Леся Українка.

Протистояння російському колоніалізму та жорстка цензура

Постать письменниці була складною та багатовимірною. Літературні критики та науковці пишуть, що Леся Українка завжди була у пошуку цілісного універсального світогляду, вільного від однобічностей і вад як європейського раціоналізму. Вона творила цей ідеал із багатьох джерел, усі без винятку проєктуючи через власну духовність на Україну та її народ.

Леся Українка виступала проти російського імперського колоніалізму та виступала за те, що "братні народи просто сусіди", які повинні жити окремо. За такі погляди її сильно цензурували та вилучали твори.

Пора стати на точку, що "братні народи" – просто сусіди, зв’язані, правда, одним ярмом, але в ґрунті речі, зовсім не мають ідентичних інтересів і через те їм краще виступати хоч поруч, але кожному на свою руку, не мішаючись до сусідської "внутрішньої політики",
– висловлювала свої погляди письменниця у листах.

ЇЇ цензурували надзвичайно сильно, бо весь народ повинен був її знати як бездоганну марксистку, пролетарську інтернаціоналістку, друга робітників. Але сама Леся була далекою від марксистської ідеології та у свої листах писала, що читати "Капітал" Карла Маркса просто неможливо.

Олена Пчілка і Леся Українка. Ялта, січень 1898 рік / Фото Музей видатних діячів української культури

Через жорстку цензуру Лариса Косач навіть думала зректися російського громадянства й отримати австрійське: ".. аби не бути російською підданою, бо підданства того зовсім не вважаю ні за яку національну ознаку (скоріше за національне нещастя"). Втім, вона так ніколи й не змінила громадянства.

А у ніч з 17 на 18 січня 1907 року царська поліція зробила докладний обшук на київській квартирі Косачів. Лесю Українку та її сестру Ольгу заарештували та протримали у відділку одну ніч. На квартирі виявили 121 брошуру соціалістичного змісту, які належали переважно братові поетеси. За Лесею Українкою був встановлений нагляд, і навіть для поїздки в Колодяжне вона змушена давати заяву поліції.

Протокол допиту Лариси Косач під час арешту в 1907 році / Фото ЦДІАК

Фемінізм та нехтування патріархальним устроєм

Літературознавці стверджують, що Леся Українка не була саме програмною феміністкою, але була феміністкою за духом. І в її творчості один із найрозповсюдженіших мотивів – це зіткнення сильної жінки та слабкого чоловіка.

Цікаво Найкращі фільми, пов'язані з Лесею Українкою

"Леся Українка та Ольга Кобилянська кинули виклик домінуючій чоловічій традиції, бо відчували себе спадкоємницями зрілої традиції "жіночої літератури", маючи своїми попередницями Марка Вовчка і Ганну Барвінок, Олену Пчілку та Наталю Кобринську. "Літературний образ жінки ХIХ століття – "покритки", "бурлачки", "повії", що були квінтесенцією горя, нещастя й немочі, відступив перед "царівною" і "одержимою духом". В українській літературі вперше прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним і феміністична ідея”, – писала літературознавиця Соломія Павличко.

Втім, письменниця нехтувала патріархальним устроєм не лише у творчості, а й у житті. Наприклад, у 1901 році, всупереч волі батьків і суспільним нормам, Леся Українка поїхала до Мінська, щоб доглядати за тяжко хворим Сергієм Мержинським, якого кохала, втім це почуття було невзаємним. Вона два місяці провела біля його ліжка, і там же, за одну ніч, написала знакову драму "Одержима".

Леся Українка та Сергій Мержинський

Пізніше, письменниця жила у цивільному шлюбі з дрібним чиновником Климентом Квіткою, всупереч незадоволенню родини. Після неодноразових докорів та скандалів з матір’ю, Леся Українка все ж погодилася повінчатися зі своїм коханим у церкві.

Слава Богу, все скінчилося,
– написала вона матері після церемонії.

Подорожі по Європі та інший світ

Майже все життя Леся Українка боролася зі страшною хворобою – туберкульозом кісток та суглобів. Втім, це не заважало їй подорожувати та досліджувати світ. Першою країною, куди поїхала Леся стала Польща у травні 1888. Потім письменниця поїхала до Болгарії, де у той час у політичній еміграції там перебував Михайло Драгоманов. Але Болгарія поетесі не сподобалася, вона казала, що в ній багато дикості, а Софію (столицю Болгарії) порівнювала зі звичайним губернським містом.

Леся Українка (на знімку ліворуч) із братом Михайлом і Маргаритою Комаровою, донькою друга сім’ї, сфотографувалися в Одесі влітку 1889-го під час перебування письменниці в Хаджибейській грязелікарні

Багато часу Леся Українка провела і в Європі – Німеччині, Австрії, Швейцарії, Італії. Туди вона їздила на лікування. Австрійська імперія особливо вразила дівчину, вона писала, що це кращий світ, вільніший.

Мені незвичайним був самий факт, що ось-то люди можуть собі зійтись, де хочуть, говорити, як хочуть, змагатися про справи своєї країни,
– зазначала Лариса Косач.

А перебуваючи на лікуванні у Берліні, письменника перетворила свою лікарняну палату на бібліотеку, скупивши безліч літературних новинок. Дуже сподобалася їй і Італія, де вона довго лікувалася у Сан-Ремо, звідки часто їздила до Венеції.

Останні роки свого життя письменниця провела у Грузії, де й померла у серпні 1913 року. Але цей період її творчості, який пройшов у Грузії, вважають одним із самих плідних. Адже саме у Кутаїсі письменниця за 10 днів створила легендарну "Лісову пісню".

Мовчазні похорони

Домовину із письменницею перевезли до Києва. Промови та співи були заборонені владою, тому процесія просто рушила вулицями Києва, проминувши будинок письменниці. За всім стежили ряди кінних поліцейських, які біля входу на Байкове кладовище перекрили шлях для більшості охочих попрощатися з письменницею, але все ж мусили їх пропустити під натиском. Похорон, згідно з бажанням поетеси, відбувся без участі духовенства

На кладовищі труну Лесі Українки несли на руках шестеро жінок, це були подруги Лесі та відомі громадські діячки. Першими йшли актриса Наталія Дорошенко з Валерією Пахаревською.

Похорони Лесі Українки, попереду труну несуть Наталія Дорошенко (у світлому одязі) з Валерією Пахаревською (у темному)

Похована письменниця на Байковому кладовищі в Києві, а надгробний пам'ятник з бронзи та граніту, скульпторкою якого була Галина Петрашевич. Поховали Лесю Українку між могилами брата Михайла (1903) і батька (1908). Пізніше, у 1930 році, там же, з другого боку, поруч батька, поховали й матір Лесі Українки.