Тому пропонуємо ознайомитися із декількома цікавими та важливими фактами про життя Лесі Українки.

Дивіться ще Лесі Українці – 150 років: куди поїхати, щоб дізнатися більше про її життя

Родина Лесі Українки: максимально коротко

Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському в родині інтелігенції. Саме це одне з ключових понять, які дають змогу зрозуміти успіх і самобутність таланту Лесі Українки.

  • Її мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, – письменниця, більш відома під псевдонімом Олена Пчілка. Вона була відомою письменницею, меценаткою, фольклористкою і активною учасницею жіночого руху, видавала альманах "Перший вінок".
  • Батько – освічений поміщик, юрист котрий дуже любив літературу і живопис.
  • Її дядько – публіцист, фольклорист і письменник Михайло Драгоманов. Один з організаторів "Старої громади", який останні роки життя жив у еміграції в Європі. Підписував свої твори псевдонімом "Українець". Саме це стало другою частиною псевдоніму самої Лесі.

Про псевдонім

Вдома дівчинку майже ніхто не називав Ларисою, для неї підбирали пестливі скорочені імена, одне з яких найбільш "родинне" – Леся. Власне, звідси і перша частина псевдоніму, за яким усі і знають Ларису Косач.

Ще серед цікавого, псевдонім для Лесі "Мишолосіє" – так Ларису і її брата Михайла Косача називали в дитинстві. Вони багато часо проводили разом, добре ладнали і були "нерозлийвода".

Леся хворіла з самого дитинства і мандрувала

У 12 років Ларисі поставили діагноз "туберкульоз кісток і суглобів". Відтак їй рекомендували уникати холоду і вологості і порадили частіше бувати в спекотних і сухих країнах. Саме тому Леся Українка часто жила то в Грузії (де і померла, до слова), то в Єгипті чи просто на Одещині біля лікувальних лиманів.

Леся Українка не ходила в школу чи університет

Усі діти подружжя Косачів отримували освіту вдома. Для них Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури. У чотири роки Леся Українка навчилася читати, у 5 – писати і рахувати. Іноземні мови, зокрема грецьку і латину, вона разом із братом Михайлом, вчила від приватних вчителів. Французьку і німецьку вони вчили з матір'ю.

Дивіться ще Леся Українка очима сучасних дітей: 5 вражаючих фактів із життя письменниці, які не всі знають

Леся не любила шароварщину

Однією з перших, хто висловив осуд і дещо огиду до постановочних і штучних концертів з українськими піснями, одягом, традиціями, висловила саме Леся Українка. Тому, якби вона побачила сучасні "відкриття садочків", "приїзди міністрів" і подібне, написала б гнівний пост у фейсбуці.

І свою нелюбов до надмірного народництва, яке заполонило літературу, вона висловлювала дуже сміливо. Наприклад, стиль Федьковича, набагато старшого і відомішого за неї, у статті "Малорусские писатели на Буковине" вона охарактеризувала як "не позбавлений недоліків", які характерні для всіх народників.

Нелюбов до "неправдивого" театру їй перейшла від матері Олени Пчілки, яка до слова теж не переносила "штучність" подібних виступів.

Леся перевернула фокус тем у літературі

Письменниця однією з перших почала писати у новому, європейському стилі, модернізму. Вона відійшла від народництва, захоплення шароварщиною, і почала наближувати літературу до зразків європейської. Стала піднімати сюжети із грецької міфології, переосмислювати теми європейського фольклору, вплітаючи туди історії, актуальні для українців. Багато з її творів стали класичним зразком модерністської літератури.

Так, наприклад, "Блакитна троянда" – перша в українській літературі модерна драма. У ній Леся Українка показала життя інтелігенції, теми її розмов та зацікавленостей. У фокусі – психічно хвора жінка. У час популярності народницьких театрів та сюжетів про "мову-традиції-панщину", написати драму про інтелігенцію – це був досить сміливий крок, якого літературна критика зовсім не оцінила. Популярності цей твір набув значно пізніше.

Окрім того, вона експериментувала з формами і строфічною побудовою.

Коханий Лесі Сергій Мержинський помер в неї на руках

Дослідники біографії Лесі Українки запевняють, що найбільше кохання свого життя вона зустріла під час лікування у Ялті. У 1897 році вона знайомиться з революціонером з Мінська Сергієм Мержинським, який в Ялті лікував туберкульоз легень. Але Мержинський був одруженим і сприймав Лесю як друга. Втім, це не заважало Українці віддано і до останку його любити.

Коли їй стало відомо, що Мержинському зовсім зле, вона не боячися, поїхала до нього у Мінськ, аби наостанок попрощатися. За ніч, біля ліжка кволого Мержинського, Леся Українка написала поему "Одержима". В її основі сюжет переказ про Міріам і Месію, якого розіп’яли. Основний посил поеми – не прощати ворогам і не дарувати їм своєї любові.

До речі За мотивами п'єси Лесі Українки зняли мультфільм: ефектний тизер "Мавка: Лісова пісня"

Купюра 200 гривень з Лесею Українкою насправді не найгарніша

В інтернеті, приблизно у 2018 році, з'явився міф про те, що українська купюра у 200 гривень із зображенням Лесі Українки є переможцем світового конкурсу краси серед банкнот. Його нібито проводила комісія з естетики Міжнародного фінансового банку.

Однак це – фейк: купюра в 200 гривень ніколи не вигравала "світові конкурси краси серед банкнот", а "комісії з естетики" в "Міжнародному фінансовому банку", як і самого такого банку, не існує.

Листи з Кобилянською і скандал щодо лесбійства

Породила скандал літературознавиця Соломія Павличко, яка довгий час досліджувала листи Лесі Українки і Ольги Кобилянської. У своїй праці "Дискурс модернізму" вона писала, що між письменницями існував інтимний зв'язок, що випливає "між рядків" їхнії листів.

Сексуальна анархія, або відхід від традиційної сексуальності, приводить до анархії текстуальної,
– писала Соломія Павличко.

Що цікаво, усі листи письменниць написані не від першої, а від третьої особи й виключно в чоловічому роді. Чоловічий рід пов’язаний передовсім із граматичною формою тих імен, якими називали себе письменниці: "хтось" "хтось" або "хтось білий" (Леся Українка) і "хтось чорненький" (Ольга Кобилянська).


Спільне фото, зроблене у Чернівцях

"Плющ" від "Бумбоксу" на слова Лесі Українки

На слова Лесі Українки з вірша "Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти.." гурт "Бумбокс" у 2019 році випустив пісню, яка увійшла до альмобу "Таємний код. Рубікон".

Пісня "Бумбоксу" на слова Лесі Українки

Цитати Лесі Українки

Напевно, чи не найвживаніший вислів Лесі Українки, який назагал використовується – латинською "Contra spem spero!", у перекладі – "Без надії сподіваюся". Це справді авторський вислів Лесі Українки, перероблений з латинської фрази Dum spiro spero ("Поки дихаю, сподіваюся"). Після друку однойменного вірша, його почали використовувати інші письменники у своїх листах, а відтак і загалом сусупільство.

Про патріотизм і націоналізм

  • Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
  • Тепер можна у нас почути фразу: "Говорить по-нашому" – се вже ценз! А послухати часом, що тільки він говорить по-нашому, то, може б, краще, він говорив по-китайськи.
  • Хто визволиться сам, той вільний буде

Саме цей вислів став одним із графіті під час Революції Гідності на вулиці Грушевського. У серії анонімного художника під псевдо "Соціопат" образ Лесі переосмислений і перенесений у час Євромайдану. Звісно, Леся б стояла у перший рядах і запалювала б "коктейлі Молотова".


Графіті з Лесею на Грушевського / Фото Андрія Дубчака

Про кохання

  • Кохання – як вода: плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал – воно кипить, а стріне холод – стає, мов камінь.
  • Як я заздрю жінкам, що в них сльози завжди на готові! А ще ся вічна комедія перед самим собою, сей страх “сентиментальноті”, “бабства”, як се безглуздо! Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями, а ми? Тільки над сльозами і маємо владу, більш ні над чим.
  • Хто зрікся всього, а себе не зрікся, – не любить той.

Про життя і творчість

  • Лиш боротись значить жить!
  • Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніший путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний.

Цитати Лесі Українки про любов і патріотизм / Колажі 24 каналу

І наостанок для "олдів", хто пам'ятає спільноту "Типова філологиня" . У часи мегапопулярності в соцмережах простих мемів за заданим шаблоном, саме цей, із портретом Лесі Українки, був одним із найвпізнаваніших в українськомовному "вКонтакті".


Мем з "Типової філологині" з портретом Лесі Українки

Що відомо про Лесю Україну – дивіться у відео 24 каналу: