Львівська міськрада оскаржила в КС "мовний" закон

У документі міськрада зазначила, що підставою для звернення у КС є "практична необхідність у роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень зазначеного закону в їх взаємозв'язку зі статтями Конституції". Зокрема, міськрада просить пояснити офіційну інтерпретацію наступних положень "мовного" закону з положеннями Конституції України:

1. Співвідношення понять "органи державного управління і діловодства", "окрема самоправна адміністративно-територіальна одиниця" положенням Конституції України;

2. Співвідношення терміна "регіональна мова", визначеного "мовним законом", і "мови національних меншин", визначених у ст.10 Конституції України;

3. Обов'язковості застосування органами місцевого самоврядування абз.2 ч.1 ст.1 та ч.7 ст.7 закону "Про основи державної мовної політики", як суперечать ст.10 Конституції України;

4. Співвідношення поняття "регіон", передбаченого абз.6 ч.1 ст.1 "мовного закону", і поняття "адміністративно-територіальна одиниця", що є основою для організації та діяльності органів місцевого самоврядування;

5. Застосування п.15 Перехідних положень закону "Про основи державної мовної політики" щодо прийняття органами місцевого самоврядування рішень з питань, не віднесених Конституцією України до питань місцевого значення;

6. Розбіжностей правових позицій ЄС, висловлених у його рішеннях, з положеннями закону "Про основи державної мовної політики".

До слова, голова Верховної Ради України Володимир Литвин переконаний, що подальша доля "мовного" закону залежатиме від результатів парламентських виборів.