Правозахисниця пояснила, чому не вдається інтегрувати ромів в українське суспільство
За офіційною статистикою, в Україні проживає нині близько 47,5 тисяч ромів. А за неофіційною – від 200 до 400 тисяч. Серед них – близько 50 тисяч ведуть так званий кочовий спосіб життя. Більшість з них родом із Закарпатської області. Саме вони, за словами правозахисників, найбільше потерпають від дискримінації, тому вимушені їхати до інших міст у пошуках заробітків.
У містах роми утворюють табори, займаються не завжди легальною діяльністю, пише у статті для 24 каналу Наталія Лебідь.
Читайте також: Напади на ромів: про причини погромів і шляхи вирішення проблеми
Рівень ворожості до ромів в українському суспільстві є доволі високим, що провокує напади на цю нацменшину, здійснювані, зокрема, представниками праворадикальних сил. Один із таких нападів, що недавно мав місце у Львові, завершився смертю людини.
Тим часом для захисту прав ромів у Києві ще навесні цього року було створено робочу групу, в яку мали увійти представники місцевої влади, поліцейські та правозахисники. Проте досі не відомо, наскільки успішна її діяльність. "Поліція виконує свою поліцейську функцію. Підозрювані у скоєнні цього кримінального правопорушення затримані, їм оголошено про підозру... Щодо напруженості у суспільстві – це не питання лише до поліції. Це проблема загальнодержавного рівня, до вирішення якої мають бути залучені інші державні органи влади", – коментує спікер Нацполіції Ярослав Тракало.
Як зазначає видання "Главком", ще у 2013 році в Україні було розроблено "Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини", яка мала бути зреалізована до 2020 року. Стратегія поділена на декілька підпунктів: соціальний захист, підвищення рівня освіти, соціальна зайнятість, охорона здоров’я та інші. Але, як стверджує заступниця голови міжвідомчої групи з координації реалізації ромської стратегії при Кабміні Зола Кондур, нині цей план не виконується. "Наприклад, виділені кошти використовуються не на працевлаштування представників нацменшини, а на святкування міжнародного дня ромів", – говорить вона.
Представниця ромської нацменшини не виправдовує кримінальних дій деяких ромів, але стверджує, що дискримінація значно ускладнює соціалізацію її народу.
На Закарпатті є окремі школи та класи для ромських дітей, в яких, на жаль, якісно гірша освіта, ніж в інших школах. Більшість дітей не закінчують школу, навіть не мають середньої освіти. Та навіть тим, які мають освіту, дуже складно отримати роботу. З одного боку, дискримінація, з іншого – проблема і в ромських батьках, які не завжди розуміють важливість навчання дітей,
– визнає Кондур в інтерв'ю "Главкому".
Детальніше читайте у публікації: Перша кров: хто і чому напав на ромів?