Що пов'язує "слугу народу" Верещук з колишніми "регіоналами": інтерв'ю з депутаткою

Хто така Ірина Верещук

Депутатка від партії "Слуга народу", представниця Кабміну у Верховній Раді та членкиня Комітету з питань оборони та нацбезпеки в Україні.

Цікаво! Порошенко переконував мене не виходити з "Партії регіонів": ексклюзивне інтерв'ю з Гончаренком

З 2010 до 2015 року була міською головою Рави-Руської. А з 2016 року обіймала посаду президента Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик.

Про помічника, який раніше працював на "регіонала"

У вас у помічниках є Микола Більченко. Де ви його взяли?

Ох, мої помічники приходили по-різному. Когось рекомендували, хтось проходив за конкурсом, який ми об'являли всередині моєї маленької команди. Я навіть не пам'ятаю, хто мені порекомендував Миколу Більченка.

У вас їх 6?

Так, але вони змінюються, як правило, ми беремо тих помічників, які вже мають досвід у попередніх каденціях, бо я досвіду такого не маю.

А от Більченко має. Нагадати, чиїм він був помічником?

Нагадайте.

Віталія Барвіненка.

Ні, не знала цього. Я у перший раз чую.

Віталій Барвіненко

Це колишній депутат від "Партії регіонів", голосував за закони 16 січня. У минулому парламенті він був нардепом від партії "Відродження". Мені дуже цікаво, як так вийшло, що помічник "регіонала", що голосував за закони 16 січня, перекочував до вас.

Важливо! 16 січня 2014 року Верховна Рада шляхом голосування руками прийняла пакет законів, які суттєво утискали права і свободи громадян. Ця подія загострила протистояння на Майдані. Верховна Рада скасувала норми зазначених законів 24 лютого 2014 року.

Я дійсно вперше про це чую, бо не маю часу, аби кожну біографію достеменно вивчати. Наприклад, тільки-но я вперше побачила негативну реакцію на мого помічника Шатіліна, і побачила у тих публікаціях, що справді є "зерно" (правди, – 24 канал). Фейк зразу видно, то я одразу його звільнила.

Ну, по-перше, ці помічники працюють на громадських засадах, у мене є лише одна помічниця, що працює на постійній основі – Наталія Зувченко. Я знаю Миколу, ми з ним працюємо у комітеті, але цю сторону біографії я не знала. Я запитаю його, що він там робив.

Про ставлення до Тараса Козака

Ви багато відповідали на питання щодо Медведчука. Ви заперечували будь-який зв'язок з ним особисто, але ось нещодавно в ефірі одного з каналів ви сказали, що знаєте Тараса Козака. Нагадаємо, що це нардеп, якого пов'язують з Віктором Медведчуком, називаючи його "правою рукою".

Він справді був депутатом облради з 2010 року. Він балотувався у нас по мажоритарному окрузі, а це зумовлює тісний контакт і знайомство з будь-яким міським, сільським, селищним головою. Що він в принципі і робив. У нього була приймальна у Жовкві та Яворові.

Що відомо про Тараса КозакаНа сьогодні – народний депутат від "Опоплатформи" та власник телеканалів "112 Україна", ZIK і NewsOne. До цього тривалий час працював на різних посадах у Державній митній службі, зокрема був там заступником голови, очолював Західну регіональну митницю. У 2014 році став нардепом від "Опозиційного блоку".

У парламенті Козака знають як найближчого соратника Медведчука. Колишній нардеп Сергій Лещенко називає Медведчука та Козака бізнес-партнерами. А журналісти програми "Схеми" зафіксували, що нардепи разом літають з Москви до Києва.

Козак був фігурантом скандалів щодо окупації Криму. Зокрема, у своїй декларації він вказував, що є власником ділянки в окупованій Ялті. Крім того, Козака помічали під час "конспіративного" пішого переходу адмінмежі з окупованим півостровом.

Як ви до нього ставитесь?

Як до людини – нейтрально. Не позитивно і не негативно. Я поясню чому. Ми жартома називали його "нашим бюджетом розвитку". Він у районах Яворівського та Жовківського виборчого округу зробив більше, ніж два районні бюджети розвитку. Так склалося.

Це була системна робота, яку він поставив на потік, тобто працювала команда людей, що день і ніч їздили по округу, описували проблеми, знайомилися з працівниками усіх сфер без виключення.

Починаючи зі священників і закінчуючи вчителями, лікарями тощо. Будували церкви, дороги, купували автобуси "Школярик", медичну допомогу, виступали на районних радах, на райдержадміністраціях. Я як міський голова Рави-Руської трималась далі. Я вважала, що депутат не може цього робити, бо це фактично непрямий підкуп.

Але ви назвали дуже багато хороших речей.

А він їх і робив чесно.

Чому ви тоді кажете, що нейтрально до нього ставитесь?

Я мала можливість бачити те, як він це робить. Я не знаю робив він це щиро чи ні, але він зробив дуже багато. І мене здивувала позиція тих самих кіл, які були дуже близькі до нього, обіцяли йому підтримку, бо я особисто жодної підтримки не обіцяла. Коли він приїхав одного разу до мене, ми познайомилися з ним, то він запитав, чому я не прошу.

Тарас Козак

Ви у робочих контекстах бачилися?

Бачилися на дні міста. Він приїжджав до нас на дні міста. Рівно як і депутат, який у нього переміг. У нього була така програма, що він допомагав усім селам, селищам і містечкам наших двох районів проводити день міста.

Зараз у Верховній Раді ви спілкуєтеся з Тарасом Козаком?

На диво, ми бачилися лише два рази, і то тільки в коридорах: привіталися і все. Він сказав: "Ну, окей, бачив тебе на NewsOne та "112", я відповіла: "дякую". Тепер нас пов'язують саме в такий спосіб. Ми просто посміялися і не більше.

Ви ж давно почали з'являтися на NewsOne та "112". З 2015 року.

І на ZIK я була. З 2013 року (з'являється на цих каналах, – 24 канал). Як тільки з'явився "112", а це були буремні часи Майдану. Як тільки я вперше приїхала на Євромайдан, мене запросив на "112" Матвій Ганапольський, який тоді працював ведучий. Він, напевно, почув мій виступ на сцені Майдану. І з цього почалося наше знайомство зі "112". Там для мене структура власності не важлива.

Які ЗМІ контролюють українські олігархи / Інфографіка 24 каналу

Ви ставили собі питання, чому вас запрошували саме на ці канали?

Ні, тому що мене запрошували на всі решта так само. Просто їх три і вони, напевно, найчастіше це робили. Я ходила і на "Прямий", і на "УТ-1", і на "Еспресо" ледь не щодня, бувало і на "Шустера", якщо запрошували, і на "Інтер".

Про ставлення до Медведчука

Ви вважаєте Медведчука проукраїнським політиком?

Ні, ми політичні антагоністи. Я не вважаю, що Україна матиме майбутнє разом з Російською Федерацією. Цього не станеться ніколи.

Як ви ставитеся особисто до Медведчука?

А я його не знаю. Ми лише один раз зустрілися в коридорі Верховної Ради десь 2-3 тижні тому і не більше. І навіть до цього я його ніколи не бачила на власні очі.

В інтернеті пишуть, що Центр балтійсько-чорноморських досліджень, який ви очолювали, фінансує Медведчук.

Я знаю, хто це написав. Це написала пані Ірина Фріз, яка зараз депутаткою є в Петра Порошенка. Мені так хотілося до неї підійти і показати їй фотографії, коли вона брала участь у форумах, які проводив цей Центр, за чотири роки, але я подумала, що я вище цього.

Ірина Фріз

Я не захотіла це пригадувати пані Ірині, яка чудово знає, що там ніякого Медведчука не може бути, бо це Центр, до якого входять президенти колишніх країн Балтійсько-Чорноморського басейну.

Звідки тоді в Центру гроші?

Це громадська організація, яка не ставить на меті отримання прибутку, і вона організовує свою діяльність через інститути президента. Зараз поясню: ми проводимо форум на базі Інституту стратегічних досліджень та форум на базі університету імені Драгоманова.

На базі – це означає, що вони організовують і фінансують такі форуми. Від нас вимагалася організація президентів країн Балтійсько-Чорноморського басейну. Ми мали на рівні зустріти цих президентів і робили це за гроші організаторів.

Тобто Центр існує без грошей?

Ні, нам офіційно щомісяця надходять 30 чи 40 тисяч від одного бізнесмена – Борис Храновський, якщо не помиляюся, бо вже трохи відійшла від справ. Він фармацевт і абсолютно не має нічого політики і це принципово. Ви собі уявляєте, щоб президенти якихось країн, до прикладу Польщі, Естонії чи Латвії, приїхали на форум, який фінансує Медведчук? Ну я цього не уявляю.

Про нагороду від Януковича

В 2011 році ви отримали медаль від Віктора Януковича до 20 річниці незалежності України. У вас не виникала думка відмовитись від неї?

Виникала.

Чому не відмовились?

І колеги з райдержадміністрації не дадуть збрехати, що я її не отримувала принципово. Десь пів року вона лежала в райдержадміністрації, тому що не Янукович, звичайно, вручав мені медаль.

Але це був його указ…

А передали облдержадміністрації. Вона передала в райдержадміністрацію. Я вже до того часу встигла перебувати в антагонізмі до райдержадміністрації, до представників Януковича в районі. Ми конфліктували за кожну гривню, яку вони забирали від нас, вимивали з громад. Я принципово відмовлялась.

Я розповім, як це відбувалось. Мене покликала керівниця загального відділу і каже, якщо ти цю медаль не отримаєш і не розпишешся, то я отримаю догану.

Ми можемо її про це запитати і перевірити, я думаю, вона жива і здорова. Вона сказала, якщо ти не отримаєш, то я отримаю за це "наганяй".

І тому ви зі співчуття до неї…

Не зі співчуття. Просто я розуміла, бо працювала до того часу якийсь час три місяці заступником голови райдержадміністрації, розуміла, що таке державне управління. І в принципі для мене це не було якимсь там, бо це не був ні 2013 рік, ні 2014 рік…

Це був грудень 2011 і на той час, наприклад, Василь Шкляр відмовився від Шевченківської премії…

Ну, ви порівняли Василя Шкляра з Іриною Верещук – міською головою Рави-Руської.

Чому Шкляр відмовився від премії? У 2011 році лауреат Шевченківської премії, автор відомого роману "Залишенець. Чорний Ворон" Василь Шкляр відмовився від нагородження його Шевченківською премією. Він звернувся до тодішнього президента Віктора Януковича з проханням перенести це нагородження.

"Шановний пане президенте! Засвідчую Вам свою повагу. Прошу Вас врахувати в указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника. Поки при владі є Табачник, я не зможу прийняти премію", – мовилося в заяві Шкляра.


Український письменник Василь Шкляр

Це про пропозиції…

Так, погоджуюсь, треба було реально відмовитись і далі триматись на своєму, проте... Так зробила.

А ви знаєте, чому вас нагородили цією медаллю? Хто вніс подання?

Навіть не пам'ятаю.

Не знаєте, хто вніс подання?

Ні. Хто?

Я поняття не маю. Це я вас запитую.

Та, напевно, голова райдержадміністрації вносить подання. Слухайте, пройшло 8 років. Ви думаєте, якби для мене це була нагорода, яка близька моєму серцю і я, наприклад, нею дорожу, то я напевно б це згадувала.

Вона у вас є?

Ні. Ви от зараз згадали, я підіймаю з пам'яті, і навіть не можу пригадати. Тобто я її не отримувала ані публічно, ані в якийсь спосіб. Бо я пам'ятаю точно, що я відмовлялась. Це було пов'язано з тим, що голова райдержадміністрації змушував нас усіх вступати в "Партію регіонів"…

І отримувати медалі?

А потім, так, якісь нагороди отримувати чи ще щось. Я відмовилась вступати в "Партію регіонів".

Пам'ятаю, досі їздила до Львова до пана Писарчука на прийом, який на той час був головою ОДА, просила його не робити цього і захистити мене.

Я йому дякую, тому що я тоді була взагалі молоденька, 29 чи 30 років мала, і він мене тоді захистив.Сказав – добре, окей, але ти підеш на вибори і не будеш працювати в райдержадміністрації. Я сказала, що я піду, якщо програю, то не буду взагалі ніде працювати.

Більше – дивіться у програмі.