Якість чи кількість: чим загрожують подовжені канікули у найбільших університетах країни

12 січня 2019, 00:45
Читать новость на русском

А в Україні тим часом зима продовжує лютувати. Майже по всій Україні за вікном – мінус 10 градусів і нижче. Морози відправили на додаткові канікули найбільші університети. Як і 2018 року, ВИШі, зокрема, і найбільші в країні, змушені економити на опаленні і, власне, на студентах. Повернуться до навчання аж наприкінці зими.

Біля Київського університету імені Тараса Шевченка – нелюдно. Усіх студентів відправили на канікули, аби ті не мерзли у холодних аудиторіях. Така ж ситуація і в університеті культури та мистецтв. Сесію тут провели у грудні, а повернуться студенти аж наприкінці лютого.

Читайте також: Два відомі університети України йдуть на довготривалі канікули: відома причина

Усю зиму сидітимуть вдома і студенти Чернівецького національного університету. Але спершу складуть іспити у січні. У ВИШі запевнюють – довгі канікули не вплинуть на навчання.


Чернівецький національний університет

Другий рік поспіль заощаджує кошти на теплі і "Львівська Політехніка". Пішли на канікули із січня. Другий семестр почнеться аж 26 лютого.

Це ще залежить від погодних умов, тобто яка буде температура. Сьогодні не можна спрогнозувати, яку суму нам вдасться заощадити. Умовно, ми прогнозуємо приблизно 12-15 мільйонів, якщо буде все так, як ми запланували,
– розповів проректор "Львівської Політехніки" Володимир Крайовський.


Національний університет "Львівська політехніка

Два місяці без пар у студентів будуть різними. Трохи навчатимуться, але здебільшого – відпочиватимуть. Якщо студенти у подовженні канікул бачать можливість відпочити чи попрацювати, то експерти – недоліки. Адже зараз університетам платять не за якість навчання, а за кількість набраних студентів. Тож ВИШі можуть дозволити собі зупиняти навчання заради економії.

Тут треба просто запровадити поряд з кількістю, за яку ми платимо гроші, показники якості. Щоби університети, які демонструють якість, отримували більше,
– наголосив директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

25% від держбюджету можна скерувати на утримання університетів. Створити здорову конкуренцію серед ВИШів, аби ті боролися за звання найкращих у країні та світі й отримували за "місця" у рейтингу відповідні кошти.

"Освіту треба підтримувати фінансами. Сьогодні вони потребують розуміння. І це все можна зробити в нашій державі, тому що ми маємо таку можливість. Просто, напевно, немає політичної волі", – зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Читайте також: В Україні запрацює нова методика оцінювання вишів

Гроші на освіту, на думку мера Львова, можна брати з акцизу на алкоголь і тютюнові вироби. За його словами, від продажу цих товарів до держбюджету щорічно надходить приблизно 60 мільярдів гривень.