Людиноподібні мавпи …чи ж може мавпи-люди?
Неможливо не визнавати той факт, що людина і мавпа походять від однієї сім’ї приматів.
Мавпи не є нашими далекими родичами, навіть більше - вони нам ніби брати та сестри. Жоден інший вид на землі не є настільки наближений до нас, як шимпанзе.
Мавпи єдині істоти, які мають спільну з нами важливу рису. Вони як і люди, правильно сприймають своє відображення у дзеркалі. Та попри усю схожість, існують все ж суттєві розбіжності.
До прикладу, мавпи не розмовляють. Вчені дослідили - ДНК людини та шимпанзе співпадають на 99%. Так у чому ж полягає відмінність?
“Ми отримали важливу базу, визначивши молекулярну послідовність геному шимпанзе. Іншими словами, ми встановили генетичні відмінності між ними та нами. Проблема у тому, щоб правильно розтлумачити ці відмінності”, - каже біолог Вольфганг Енерт.
Різниця між людиною та мавпою на генетичному рівні не більша, ніж, скажімо, між двома різновидами дрозофіли. З іншого боку ці відмінності є вирішальними. Очевидно ми використовуємо наші гени по-іншому, аніж брати наші менші. Різниця полягає у пізнавальних здібностях та розумовому сприйнятті людини.
Біолог Естер Герман перевірить на досліді, як наша теорія підкріплюється на практиці. А саме - як діти розуміють невербальні підказки. Вона просто вказує на банку, у якій сховала іграшкового кролика.
Для маленької Мії, це - дитячі пустощі.
“Діти розуміють цей жест ще в дуже ранньому віці. Вони й самі використовують його, щоб вказати іншим на ті чи інші речі. Діти добре усвідомлюють комунікативний аспект цього жесту”, - каже біолог Естер Герман.
Естер Герман повторює цей же експеримент з шимпанзе Дорою. Її мета - з’ясувати, чи мавпи, так само як і діти, можуть буквально сприймати жести. Чи ж розпізнає Дора цей жест і чи доведе, що мавпи, як і люди, здатні спілкуватися невербально? Але Дора не розуміє науковця.
Втім, високий розвиток людини залежить не лише від вміння жестикулювати. Люди здатні ще й проявляти логіку, наслідуючи чужий приклад. Пауліна зараз це продемонструє. Їй це подобається.
Дресирований шимпанзе, натомість, показує своєму другу Джеро, що робити з трубою. Але він має продемонструвати лише намір, труба ж поки закрита. Тепер черга Джеро. Бідолаха обертає трубою вліво-вправо, ставить вертикально - класичний випадок навчання через практику. Джеро не зрозумів натяку.
“В природі у мавп свої звичаї. Шимпанзе вибудовують їх по-своєму - як от лускання горіхів. Одна популяція їх лускає, інша - ні. У людей, якщо хтось пропонує зручний спосіб лускання горіхів, інші його обов’язково переймуть. І застосовуватимуть його доти, доки хтось не запропонує кращого способу, тоді всі робитимуть це по-новому. Іншими словами, культура постійно змінюється, але ми постійно можемо опиратися на досвід наших предків”, - каже біолог Клаудіо Теньє.
Незважаючи на їхню здатність розпізнавати себе у дзеркалі, та попри майже абсолютну схожість наших генів, відмінності все ж є вирішальними. Люди по-іншому використовують свої гени. Ми застосовуємо наші мовленнєві можливості для культурного розвитку всього людства. Мавпи - ні.