Мати на війні: не хочеться, щоб ми брали приклад з росіян

Забуття не суджено мені

Я не "мовний пурист", і не вважаю вслід за "українськими філологами", які насправді знають лише підручники з мови, а самої української (себто –  живої) мови і не знають, що українська мова не має матів. Має.

Читайте також Історична помилка, що тривала 300 років, буде виправлена

Українська мова –  мова повноцінна, і брутальна лексика давно є однією з її частин. І не лише 300-літньої давнини, а й так звані "мати" теж.

І мати давно вже є частиною не лише побутового мовлення, а й частиною новітньої літератури (і не лише в одного Подерв'янського). З 1989-го завдяки Соломії Павличко, наприклад.

Слово, чому ти не твердая криця

І фанатську пісеньку про Путіна я знаю, і про "руській корабль" теж. І з Подерв'янським дружу. Тим не менш, все більше використання такої лексики ютуб-журналістами мені не до вподоби.

Я не хотів би, що б у розмовах з матерями-дружинами-дітьми у нас використовувалася така лексика. У моїй родині так не прийнято.