Тромбози та зміна ДНК: найпопулярніші міфи про вакцину від COVID-19, які легко спростувати

До прикладу, існує думка що вакцини проти COVID-19 сумнівні, адже були розроблені надзвичайно швидко, а нова технологія імунного захисту може змінити ДНК. Про міфи та факти, які стосуються імунізації – читайте далі.

До теми Лукашенко зібрався щеплювати українців і громадян ЄС "Супутником V" на кордоні Білорусі

Вакцини можна розділити на 4 групи

Вакцинація – це спосіб масової профілактики інфекційних захворювань – вірусних та бактеріальних. В організм людини вводять ослаблені або вбиті збудники різних інфекцій. Деякі вакцини створюють імунітет з першого разу, інші доводиться вводити повторно.

Наукові центри розробили спеціальні календарі щеплень, які дозволяють максимально захистити людину від важких і небезпечних інфекцій.

Всі вакцини можна умовно розділити на 4 групи:

• живі – вони містять ослаблені живі мікроорганізми;
• інактивовані – мають або вбитий цілий мікроорганізм, або частину збудника;
• анатоксини – вакцини, що містять тільки інактивовану отруту, яку виробляють бактерії;
• біосинтетичні – отримані методами генної інженерії.

Принцип дії вакцини

Коли вона потрапляє в організм, імунна система її досліджує, запам'ятовує та починає виробляти спеціальні речовини для її знищення. Тобто, вакцина ніби "навчає" імунну систему, готуючи її до боротьби зі справжнім ворогом – інфекцією.

Після такої вакцинної підготовки інфекцію, яка потрапить до організму, швидко здолає вже навчена імунна система.

Жертвою незліченної кількості міфів та фейків стала кампанія з вакцинації проти коронавірусу. Розберімо найпопулярніші та найактуальніші з них.

Міф №1: Вакцини небезпечні, адже їх розробили дуже швидко

Препарат проти COVID-19 і справді розробили надшвидкими темпами – за один рік. Однак цьому існує низка причин.

• По-перше, вчені починали не з нуля. Хоча SARS-CoV-2 був новим для науки, дослідники вже вивчали коронавіруси протягом десятиліть.
• По-друге, процес розробки вакцин включав безпрецедентну у всьому світі співпрацю.

"Якби ми жили в еру кам'яного віку, то цей аргумент міг би спрацювати. Однак медицина не стоїть на місці. Пандемія почала руйнувати економіку всього світу. Виділили гігантські ресурси. Працювали всі. Потрібно розуміти, що дуже новітніх вакцин лише 2: Pfizer і Moderna", – пояснив аналітик Максим Скубенко.

Цікаво Думаю, Львівщина буде першою, хто подолає COVID-19, – заступник голови ЛОДА Собко

Міф №2: Вакцина проти COVID-19 змінює ДНК

Така думка заснована на тому, що вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna базуються на новітній технології мРНК. Ці вакцини і справді працюють інакше.

Препарат із мРНК діє шляхом введення в організм "інструкцій" для вироблення антитіл. Ці "інструкції" допомагають клітинам будувати специфічні для захворювання антитіла та виробляти послідовність кроків знищення вірусу. Та молекули які вводяться вакциною мРНК, не досягають ядра клітини, де перебуває генетичний матеріал.

Вона вводить в організм уже зашифровану відповідь на коронавірус, тобто ніяких змін в ДНК немає. Якби люди могли змінювати ДНК, то вони робили б це не таким способом,
– запевнив Скубенко.

Між №3: Людям з хронічними захворюваннями не можна вакцинуватися

Це неправда. Насправді для людей, які мають хвороби серця, легенів чи цукровий діабет, вакцинація ще більш необхідна, адже в них і так збільшений ризик важкого перебігу коронавірусу. Їм навпаки варто пройти імунізацію проти COVID-19 при першій можливості.

Винятком є люди, які страждають алергією на якийсь із компонентів вакцини. В будь-якому випадку перед вакцинацією потрібно проконсультуватись зі своїм сімейним лікарем.

Міф №4: AstraZeneca призводить до тромбозу

Ще одна інформація, яка заполонила інформаційний простір – вакцина AstraZeneca призводить до тромбозу. У світі дійсно є зареєстровані випадки утворення тромбів через певний час після вакцинації цим препаратом.

Європейське агентство лікарських засобів дійшло висновку, що утворення тромбів потрібно внести до переліку дуже рідкісних побічних ефектів вакцини, яку розробила компанія AstraZeneca.

Варто прочитати 1 мільйон доларів за щеплення: у США оголосили переможця лотереї для вакцинованих

Наразі більшість повідомлених випадків мали місце у жінок віком до 60 років протягом 2 тижнів після вакцинації. Втім, ризик отримати тромбоз після коронавірусу в десятки разів вищий, ніж після щеплення. Загалом, користь вакцини у запобіганні COVID-19 перевищує ризик побічних ефектів.

"У Pfizer і Moderna теж є побічні випадки, тільки там вони дещо інші – це анафілактичний шок. Однак там медицина більш розвинена, ніж у нас, тому вони можуть більше простежити за пацієнтом. Вони можуть прослідкувати за пацієнтом і знизити на мінімум ризики цього анафілактичного шоку", – сказав Скубенко.

Це теж мізерний насправді шанс. Приблизно такий, як отримати тромбоз від AstraZeneca. Це десятитисячні шанси – 200 випадків на 35 мільйонів,
– наголосив Скубенко.

Вакцинація в Україні: головне

• В Україні першу дозу вакцини проти COVID-19 отримали понад мільйон українців. Другу – приблизно 70 тисяч осіб.
• З них на побічні реакції поскаржилися менше ніж чверть відсотка вакцинованих. Після щеплення зазвичай пацієнти відчувають головний біль, підвищену температуру, біль у місці щеплення.
• У трьох містах України відкривають великі центри вакцинації від COVID-19. Вони діятимуть у Києві, Львові та Одесі.