Чи міг український дрон долетіти до Кремля і як захищене "лігво" Путіна: аналіз BBC

Водночас рупор Путіна – Пєсков назвав ці заяви "сміховинними", мовляв, "рішення ухвалюють США, а Україна їх виконує". У BBC проаналізували, чи міг український дрон дійсно долетіти до Кремля.

Дивіться також "Атаку на Кремль" могла влаштувати сама Росія: в ISW припустили, чому це вигідно ворогу

Видання наводить аналіз Інституту вивчення війни, де дійшли висновку, що інцидент у Кремлі 3 травня – це радше спеціально організоване інсценування.

"Сором для Росії" 

Там зауважили, що Росія останнім часом вживала багато заходів для посилення внутрішньої протиповітряної оборони, передусім в самій Москві. А відтак, малоймовірно, що безпілотники змогли б оминути численні кола ППО і бути збитими уже над "серцем" Кремля таким чином, щоб можна було отримати ефектні кадри.

Якби така атака справді мала місце, це стало б "великим соромом для Росії", – вважають в ISW.

Крім того, там вважають, що якби удар був раптовим, це б викликало дезорієнтацію і відсутність послідовної позиції. Натомість в Кремлі презентували свої наративи дуже послідовно. 

Тому, дуже ймовірно, що Кремль може використати "удар" для подальшого виправдовування перед своїм народом святкування 9 травня. 

Чи могли українські дрони долетіти 

В теорії технічно українські дрони справді могли б взяти участь в такій атаці, цитує видання воєнного кореспондента Павла Аксьонова. Втім, Кремль – один із найбільш захищених у Росії об'єктів.

Кожен, хто за останні роки намагався проїхати вздовж його стін Кремлівською набережною з увімкненим GPS-навігатором, міг перевірити на практиці – при під'їзді до Кремля мітка на екрані вказувала на один зі столичних аеропортів,
– додав експерт. 

Він пояснив, що це результат дії систем радіоелектронної боротьби. Але цей захист може бути знятий. Військові дрони використовують різні системи подолання засобів РЕБ.

Важливо! Один із способів – використання на певних ділянках польоту так званої інерційної навігації, тобто автопілота. Така система менш уразлива для радіоелектронної протидії, але знижує точність.

Однак, в умовах цієї радіоелектронної протидії керувати безпілотником по радіозв'язку надскладно, адже в такому разі він має летіти за заданою програмою до кінцевої точки самостійно.

Росія встановлювала й "Панцирі" 

Крім того, Кремль готувався до можливих атак безпілотників. Так, ще в січні на дахах будинків поблизу центру міста встановлювали зенітні комплекси "Панцир-С1", розроблені, зокрема, і для боротьби з безпілотниками.

Росія встановлювала контур ППО, щоб захистити всю Москву. Однак війська протиповітряної оборони націлені скоріше на боротьбу з більшими цілями – починаючи з боєголовок міжконтинентальних ракет до літаків.

Прецеденти уже були 

Невеликі дрони таки здатні долати систему ППО і долітати до Підмосков'я. Відомо про, як мінімум два випадки, коли в Московській області знаходили дрони з вибухівкою:

• наприкінці лютого – у Коломенському районі,
• а наприкінці квітня – під Ногінськом.

І в обох випадках уламки дронів були розпізнані як безпілотники UJ-22 Airborne виробництва української компанії "Укрджет".

Дальність дії таких дронів – до 800 кілометрів, тож технічно зробити це українці могли. 

Підготовка перед реальною атакою? 

У мережі після цих випадків почали говорити, що такі пуски схожі на перевірку російської ППО перед реальною атакою. Але офіційний Київ тоді, як і зараз, не бере на себе відповідальність за запуски дронів. 

Зрозуміло, дрон могли запустити і з ближчої відстані, і тоді йому не треба було летіти багато сотень кілометрів, ризикуючи бути збитим із ЗРК або посадженим системою РЕБ. Але це уже деталі, результат завірусився у мережі.