"Кілька десятків компаній роблять ракети": чим Україна хоче збивати реактивні "Шахеди"

Про це в інтерв'ю Forbes розповів CEO Brave1 Андрій Гриценюк. За його словами, у ракетній програмі кластера вже беруть участь кілька десятків компаній, а якщо враховувати виробників ключових компонентів, їх кількість перевищує 50. 

Реактивні "Шахеди" стали новим викликом

Однією з головних проблем для української ППО Гриценюк називає появу реактивних версій російських "Шахедів".

Такі дрони значно швидші за звичайні апарати цього сімейства. Через це частина традиційних засобів перехоплення вже не підходить для боротьби з ними.

Мілітарі 24 раніше писав, що Росія активно нарощує застосування реактивних "Шахедів", які стали для української ППО окремою проблемою.

Саме тому Brave1 почав підтримувати одразу кілька технологічних напрямів. Серед них малі зенітні ракети та швидкі дрони-перехоплювачі.

Ми почали працювати з цими компаніями по кількох напрямах, - розповів Гриценюк.

За його словами, виробники працюють над реактивними перехоплювачами, електричними системами та іншими рішеннями, які мають відповідати швидшим повітряним цілям. Окремо розвивається напрям перехоплення на зустрічних курсах.

На малу ППО виділили понад мільярд гривень

У межах конкурсу Brave1 переможцями стали шість проєктів зі створення зенітних ракетних комплексів. На них передбачили понад 1 мільярд гривень.

Причому мова не лише про самі ракети. Розробники мають створювати повноцінні комплекси, включно з пусковими установками та засобами виявлення і наведення.

Окремою вимогою була економічна доцільність такого перехоплення. Україна шукає засоби, які дозволять не витрачати дорогу ракету ППО на відносно дешеву повітряну ціль.

Це особливо важливо на тлі масованих атак, коли Росія може одночасно запускати велику кількість дронів.

У серпні операційна директорка Brave1 Ірина Заболотня розповідала 24 Каналу, що реактивні "Шахеди" вже є одним із пріоритетних напрямів для виробників української ППО.

Створити ракету недостатньо

Саме тут українська оборонна промисловість стикається з так званою "долиною смерті".

Це проміжок між робочим прототипом і серійним виробом, який можна стабільно виробляти великими партіями та використовувати у військах.

Розробити щось нове й організувати конвеєрне виробництво - зовсім різні історії, - пояснив CEO Brave1. 

За його словами, частина українських компаній має сильні конструкторські команди, але не готова одразу перейти до масштабного виробництва.

Після появи першого успішного прототипу починається зовсім інша робота. Потрібно забезпечити стабільність виробництва, постачання компонентів, сервіс та можливість швидко виправляти недоліки, які виявляють військові.

Саме на цьому етапі, за словами Гриценюка, частина перспективних проєктів постає перед найбільшими труднощами.

Україна відновлює втрачені ракетні технології

Одним із найсерйозніших обмежень залишається виробництво окремих компонентів.

Гриценюк називає серед таких напрямів ракетне паливо, сенсори та елементи систем наведення.

Особливо складна ситуація з технологіями, які Україна свого часу втратила. За його словами, українське виробництво спеціальних кристалів для головок самонаведення фактично було перерване ще у 2008 році. Тепер цю компетенцію намагаються відновити разом із Міністерством освіти й науки.

Паралельно Brave1 фінансує розробників альтернативних технологій, які могли б зменшити залежність від дефіцитних компонентів.

Це важливий момент для всієї програми. Адже навіть якщо український виробник має готову ракету, масштабувати її виробництво неможливо без стабільного доступу до критичних складників.

Україна вже має кілька напрямів проти реактивних цілей

Дрони-перехоплювачі стали другим великим напрямом.

Вони можуть бути дешевшими за традиційні зенітні ракети та потенційно краще підходять для масового використання проти великої кількості повітряних цілей.

Мілітарі 24 раніше розповідав, що українські дрони вже здатні автономно перехоплювати "Шахеди". У таких системах автоматизація дозволяє зменшувати навантаження на операторів та швидше реагувати на повітряні загрози.

Окремо розвиваються реактивні перехоплювачі. Їхня перевага полягає у значно вищій швидкості, що особливо важливо проти нових російських дронів.

Brave1 фінансує і балістичні ракети

Ракетна програма не обмежується ППО. За словами Гриценюка, понад 500 мільйонів гривень Brave1 спрямував на розробку крилатих ракет. Ще понад 600 мільйонів гривень отримали проєкти у сфері балістичного озброєння. 

CEO Brave1 зазначає, що кілька розробок уже пройшли значну частину випробувань. Водночас для таких систем шлях від першого успішного польоту до повноцінного бойового виробу також може бути тривалим.

Україна вже має кілька власних проєктів балістичних ракет. Наприклад, Мілітарі 24 розповідав про українську балістичну ракету Fire Point.

Тенденція очевидна: український ОПК поступово переходить від переважно безпілотних систем до складнішого ракетного озброєння.

Сім виробників уже працюють над українськими КАБ

Ще один напрям, який раніше був фактично недоступним для приватної української промисловості, - керовані авіабомби.

За словами Гриценюка, Brave1 має сім виробників КАБ. Перший український зразок почав літати ще влітку 2025 року, а повноцінним виробом для бойового застосування став лише влітку 2026-го. 

Це ще один приклад тієї самої "долини смерті". Успішний випробувальний політ сам по собі не означає, що виріб готовий до масового використання.

Мілітарі 24 писав, що перша українська керована авіабомба вже пройшла випробування та була закуплена Міністерством оборони. 

Тепер перед виробниками стоїть складніше завдання - масштабувати виробництво та забезпечити стабільне застосування таких систем.

Наступна проблема - російські КАБ

Паралельно Україна шукає спосіб боротися з російськими керованими авіабомбами.

Гриценюк визнає, що це один із найскладніших напрямів. За його словами, кілька компаній уже відмовилися від таких проєктів, оскільки переоцінили власні можливості.

Проблема стала ще актуальнішою після появи нових російських боєприпасів із більшою дальністю. Мілітарі 24 раніше розповідав про російську УМПБ-5, яка влітку 2026 року вперше долетіла до Павлограда. 

Тому боротьба з КАБ поступово перетворюється на окремий технологічний напрям.

"Технологій недостатньо"

Одна з головних думок інтерв'ю Гриценюка полягає в тому, що новий виріб сам по собі не розв'язує проблему.

Потрібна вся екосистема навколо нього. Виробник має розуміти реальні потреби військових, підрозділи повинні знати, як правильно інтегрувати нову технологію у свою роботу, а держава - створити умови для її масштабування.

Це стосується не лише ракет. Brave1 паралельно працює над РЕБ, наземними роботами, дистанційним керуванням комерційними дронами та іншими технологіями. За словами CEO кластеру, окремі рішення вже існують роками, але не стали масовими через відсутність правильної операційної моделі у військах. 

У цьому і полягає головна зміна українського ОПК у 2026 році. Завдання вже не просто створити технологію, яка працює.

Потрібно зробити так, щоб вона стабільно вироблялася, постачалася у війська, обслуговувалася, масштабувалася та постійно вдосконалювалася на основі бойового досвіду.

І саме цей шлях від перспективного прототипу до масового військового виробу зараз стає для українського Defense Tech головним випробуванням.