Хочуть ловити дрони в повітрі: Росія випробовує незвичайну систему захисту

Про випробування розповіли на російському телеканалі.

Що відомо про нову технологію Росії?

Росіяни почали тестувати аеростатні загородження, які мають перешкоджати польотам українських безпілотників. Система складається з кількох аеростатів, між якими натягують трос. До нього прикріплені кевларові нитки, що звисають униз і формують своєрідну повітряну загорожу.

За задумом розробників, якщо безпілотник потрапить у таку конструкцію, нитки можуть намотатися на його гвинт. Це має призвести до втрати керування та падіння дрона.

Росія шукає новий спосіб захисту від дронів: дивіться відео

Російські конструктори заявляють, що технологія вже готова до серійного виробництва. Водночас для прикриття одного великого об'єкта, за їхніми словами, необхідно підняти в повітря щонайменше 10 аеростатів.

Ймовірно, загороджувальні аеростати мають не лише безпосередньо перехоплювати безпілотники, а й змушувати їх змінювати маршрути та набирати висоту. У такому разі російським радарам буде простіше виявляти дрони, а засобам ППО – уражати їх.

Подібний принцип використання аеростатів відомий ще з часів Першої та Другої світових воєн. Тоді загороджувальні кулі з тросами використовували проти літаків, змушуючи їх змінювати висоту польоту та маршрути.

Раніше одне з російських підприємств хімічної промисловості вже оголошувало тендер на закупівлю аеростатів для захисту своїх об'єктів від атак українських дронів.

Водночас аеростати у сучасній війні можуть виконувати й інші завдання. Зокрема, Росія розробляла повітряні платформи для розміщення радіомодулів, які мають забезпечувати зв'язок на значній висоті.

Підняття обладнання в повітря дозволяє зменшити вплив рельєфу місцевості на якість радіосигналу та розширити зону його покриття. Українські розробники також розглядають аеростати як потенційні платформи для запуску безпілотників і ракет. Зокрема, ракети можуть запускатися зі стратосферних куль із висоти близько 12 – 18 кілометрів.

Нагадаємо, Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах, через що Москва стикається з дедалі більшими проблемами на паливному ринку. За словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, пошкоджені НПЗ потребують ремонту, а частину необхідного обладнання Росія не може швидко виробити самостійно.

Водночас Росія продовжує видобувати нафту, однак через пошкодження переробних потужностей їй стає складніше забезпечувати внутрішній ринок необхідними нафтопродуктами. Найбільш проблемним періодом для Кремля може стати кінець осені та початок зими, коли традиційно зростає попит на дизельне пальне.

Якщо власних потужностей буде недостатньо, Москві доведеться збільшувати імпорт готових нафтопродуктів, що створить додаткове фінансове навантаження.