Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
31 серпня, 11:00
10

Скільки у росіян залишилось боєздатних Ту-95, що з балістикою та коли прилетять Gripen – інтерв'ю авіаексперта

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в інтерв'ю 24 Каналу розповів, скільки боєздатних Ту-95МС могло залишитися в Росії, чому росіяни відводять стратегічну авіацію з "Енгельса", що насправді відомо про новий "Іскандер-1000", чим могли вдарити по командних пунктах російської армії в Донецьку та які нові можливості може отримати Україна.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в інтерв'ю 24 Каналу розповів, скільки боєздатних Ту-95МС могло залишитися в Росії, чому росіяни відводять стратегічну авіацію з "Енгельса", що насправді відомо про новий "Іскандер-1000", чим Сили оборони могли розвалити командні пункти 51-ї російської армії в Донецьку та які нові можливості може отримати Україна.

Про все це детально – в текстовій версії розмови Костянтина Криволапа з журналістом 24 Каналу Ігорем Гаврищаком.

Україна за останні півтора місяця вже двічі атакувала Ту-95МС на авіабазі "Енгельс-2". Російські ресурси стверджують, що стратегічної авіації там уже немає. Що відбувається насправді?

У якомусь сенсі вони мають рацію. Росіяни приблизно півтора місяця тому дійшли висновку, що "Енгельс-2" дуже часто атакують українські безпілотники-камікадзе і залишатися там стає небезпечно.

Це була основна база. У російській ядерній тріаді вона займала ключове місце, тому що там проводилося все, що можна робити з літаками Ту-95 і Ту-160, тобто зі стратегічною авіацією Росії.

Друга база, яка забезпечувала патрулювання і польоти в районі Аляски, над Тихим океаном і Беринговою протокою, – це база "Українка". І росіяни вирішили перебиратися туди, тому що на "Енгельсі" стає дуже небезпечно.

Але треба розуміти, що на самому "Енгельсі" залишилися ті літаки, які не змогли злетіти. І їх там має бути достатньо.

Скільки Ту-95МС у Росії реально може залишатися боєздатними?

Якщо брати дані Military Balance за 2021 рік, у Росії було 60 літаків. Потім, коли почали дивитися за супутниковими знімками і вести фактичний облік, з'ясувалося, що їх близько 47.

Коли почали рахувати, скільки з них узагалі може стати на крило, виявилося близько 27. Після операції "Павутина" їх залишилося приблизно 18. А зараз, на мою думку, у росіян на крилі залишилося не більше 12 літаків. Скоріше за все, десь 10, можливо, 9.

Чому я так думаю? Тому що під час останніх атак по Україні Росія не залучала більш як шість Ту-95МС. Один раз, можливо, було вісім.

Тому зараз важливо зрозуміти, що саме було уражено на "Енгельсі": бойовий літак, який туди випадково прилетів, чи літак, який уже використовували як донора запчастин. Але в будь-якому випадку це мінус усередині російської стратегічної авіації.

Ту-95МС може нести до восьми ракет Х-101. Чому зараз росіяни часто використовують значно менше?

Коли з'ясувалося, що Х-101 не поміщається в бомболюк, росіяни вирішили робити зовнішні пілони. Зробили чотири пілони й намагалися підвішувати на кожен по дві ракети.

Але це важкі ракети. Коли почали ставити по чотири ракети на одне напівкрило, стало зрозуміло, що ресурс літака буде дуже швидко вичерпуватися. Це велике навантаження на конструкцію. Тим більше, що основний паливний бак Ту-95 – це крило. Туди треба залити величезну кількість гасу.

Тому росіяни прийшли до висновку, що нормально можна підвішувати дві або чотири ракети. Вісім ракет – це вже дуже серйозне навантаження на літак.

Чи здатна Росія відновлювати ці літаки?

За останній рік з експлуатації вийшло приблизно шість-вісім літаків. Це говорить про те, що їхній ресурс уже фактично закінчується.

Можливо, проблема значною мірою у двигунах НК-12. Їх уже ніхто не виробляє. Це дуже стара технологія. Креслення не оцифровані, виробництва вже давно немає. Тобто в певних випадках це вже безповоротна втрата.

А новий російський стратегічний бомбардувальник вони постійно відкладають: і перший політ, і випробування.

Інтерв'ю авіаексперта Костянтина Криволапа – дивіться відео:

З'явилася інформація про нову версію російського "Іскандера". Що це за ракета і чи справді вона може летіти на тисячу кілометрів?

Ще коли "Іскандери" з'являлися на початку 2000-х років, росіяни розповідали про дальність 500 кілометрів. Усі це підхопили й почали малювати радіуси ураження. Але різниця між 390 і 500 кілометрами, коли йдеться, наприклад, про удари по Києву, дуже суттєва.

Щодо нової ракети, її масогабаритні характеристики справді дозволяли припускати, що дальність "Іскандера-М" можна збільшити.

Були розрахунки навіть про 800 – 850 кілометрів. Росіяни казали, що дотягнуть до тисячі кілометрів, звідси й виникла назва "Іскандер-1000". Але це не відповідає реальності.

Йдеться про ракету 9М723-2. Попередня була 9М723-1. Нова ракета може летіти приблизно на 550 кілометрів.

Чому для України важливо, що реальна дальність старого "Іскандера" менша, ніж вважалося?

Тому що тоді росіянам треба розташовувати пускові установки ближче. Якщо вони хочуть бити по Києву, установки мають бути не десь дуже далеко, а приблизно за 150 – 190 кілометрів.

А це вже зона досяжності наших засобів middle strike. І тим більше вони можуть опинитися в зоні дії нових українських балістичних засобів, коли ті з'являться.

Я думаю, що ми маємо прийти до ситуації, коли росіяни розумітимуть: сідати в ОТРК, виїжджати на пускову позицію і бити по Україні – це самогубство.

Після удару по російських командних пунктах у Донецьку з'явилася версія, що могли застосовувати Storm Shadow або SCALP. Ви з цим не погоджуєтеся. Чому?

Там треба дивитися на характер удару. В одну точку, фактично в багатоповерховий підземний паркінг, прийшли одночасно приблизно шість-сім ракет.

Я впевнений, що це не має відношення до Storm Shadow або SCALP. Це ракети стратегічного рівня. Ми використовуємо їх дуже обережно, у моменти, коли треба завдати дуже точного спрямованого удару.

І не буває так, що в одну точку відправляють п'ять чи шість таких ракет.

Навіть якщо там перебувало командування російської армії й було багато військових, це не означає, що для такого ураження потрібно витрачати таку кількість дуже дорогих ракет. Тому я думаю, що це був інший засіб ураження.

Що це могло бути?

Я майже впевнений, що може йтися про початок серійного застосування американських JDAM-LR, які нам давно обіцяли.

У нас є контракт у межах PURL на 75 мільйонів доларів. Фактично це 500-фунтова бомба, до якої прилаштована система наведення. Вона має спеціальний корпус, свою систему керування і високу стійкість до РЕБ.

Якщо кілька таких боєприпасів заходять фактично в одну точку, це говорить про дуже серйозну точність.

Дальність, за цією оцінкою, може становити до 500 кілометрів. Якщо виходити з вартості приблизно 250 – 300 тисяч доларів за один боєприпас, то за контрактом на 75 мільйонів доларів їх може бути досить значна кількість.

Тому я думаю, що ми ще побачимо потужні удари на таких відстанях.

Навколо української ракети Flamingo виникла дискусія через те, що в ній використовують звичайні цивільні деталі. Ви не бачите в цьому проблеми?

Якщо ця деталь витримує необхідне навантаження, то в чому проблема. Це повинно бути дешевим і простим.

Рішення, які використовує FirePoint, прості, їх легко розмножувати й масштабувати. І це абсолютно правильний підхід.

Нам не потрібна красива технологічна конструкція лише заради краси. Вона працює? Працює. Це чудово.

Якби можна було взагалі брати більше компонентів Flamingo на звичайному цивільному ринку, це було б дуже добре. Ця зброя летить в один кінець. Вона буде знищена.

Тому немає сенсу використовувати дорогі компоненти там, де дешеві виконують свою функцію.

Patriot залишається дефіцитною системою. Наскільки реальним рішенням можуть стати SAMP/T NG і нові ракети Aster 30?

Тут треба розуміти, наскільки складне виробництво таких ракет. Storm Shadow і SCALP були розроблені ще в 1990-х роках. Приблизно до 2012 року виробили близько 2 600 ракет.

Потім великих замовлень не було, і виробництво законсервували. Відновлювати його почали вже після того, як партнери зрозуміли, що потрібно підвищувати власну обороноздатність і поповнювати запаси.

Виробничий цикл і Storm Shadow/SCALP, і Aster 30 раніше становив приблизно 42 – 48 місяців. Потім його вдалося скоротити приблизно до 18 місяців. Якщо говорити про Aster 30, то їх можуть виробляти приблизно до ста на рік.

Французи мають завершити випробування Aster 30 Block 1NT, щоб підтвердити її здатність працювати проти балістичних цілей. Там немає технології hit-to-kill, як у PAC-3 MSE або PAC-3 CRI. Там використовується інший принцип: ракета максимально близько підходить до цілі й підриває спрямований пучок разючих елементів, які повинні знищити балістичну ракету.

Наші фахівці говорять, що вона зможе збивати балістику. Я дуже на це сподіваюся.

Тобто Patriot поки залишається найкращим варіантом?

Так. Patriot поки залишається технологією, яка фактично не має серйозних конкурентів. Подивимося, що буде з SAMP/T.

Частина нових систем ще проходить випробування або виробництво. Чи означає це, що вони не вплинуть на нинішню війну?

Ні, я б так не сказав. Ми вже починаємо отримувати JDAM-ER.

Із серпня починаються контракти за американською програмою ERAM. Це маловартісні ракети.

Я також очікую, що дуже швидко з'явиться FP-7, тому що вона має завершувати кодифікацію. Після того як її приймуть на озброєння Міністерства оборони, її можна буде використовувати. Я майже впевнений, що буде серйозна зміна ситуації щодо ударів по російських ОТРК.

Ми вже бачимо комбіновані атаки. Наприклад, під час удару по Новоросійську були залучені безпілотні системи і повітряного, і морського базування.

Там були уражені, зокрема, два основні фрегати, які перебували в Чорному морі. Якщо ми не втратимо цей інноваційний темп, ситуація може суттєво змінитися.

Що може змінити ситуацію з російськими КАБами?

Я впевнений, що поява Gripen може дуже серйозно вплинути на це питання. Вони можуть з'явитися ще до кінця цього року або в перші місяці наступного.

Навіть ланка з двох-чотирьох літаків із ракетами Meteor може навести лад у питанні КАБів. Тому я не вважаю, що в нас зовсім погана ситуація.

Вона не найкраща, тому що ми досі не можемо остаточно розв'язати проблему реактивних "Шахедів", хоча необхідні рішення давно відомі.

Але якщо ми наведемо лад у цьому питанні й не втратимо інноваційний темп, ситуація може суттєво змінитися.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.  

Пов'язані теми: