Місія на Місяць: як це робили до нас

Коли мова заходить про дослідження Місяця, в головах багатьох одразу ж виникає ім'я Ніл Армстронг і його легендарна фраза про "маленький крок для людини і величезний стрибок для всього Людства". Справжні фанати можуть також згадати Галілея з його надзвичайним телескопом і першими малюнками супутника, які дали можливість людям хоча б на трішечки наблизитися до бажаного космосу.

Читайте також Місія на Місяць 2022: чому цей політ важливий для кожного українця

Але як щодо сучасних досліджень Місяця? З цим вже складніше. Одні думають, що сьогодні Місяць опинився в тіні Марсу, інші знають, що його хтось досліджує, але хто, як і для чого — невідомо. Тому перед тим, як розмірковувати про майбутні дослідження, варто перенестися назад в історію і зрозуміти, що ми вже знаємо про єдиний супутник Землі.

Холодна війна і місячні перегони

Справжнім стартом ажіотажу довкола Місяця вважають 60 –  70-ті роки минулого століття. Дві тогочасні наддержави США та СРСР в буквальному сенсі змагалися за кожне досягнення, повёязане з супутником. Так, радянські апарати першими досягли місяця, а от американським науковцям вдалося відправити на супутник першу людину, про яку вже згадувалось. 

Цікаво, що в місячних перемогах, як однієї, так і іншої держав брали участь українці. Сергій Корольов курував радянську місію, а Юрій Кондратюк — полтавський вчений, ще на початку минулого століття розробив оптимальну траєкторію для польоту на супутник, яка лягла в основу американської місії "Аполлон". На жаль, українці тоді повсякчас залишалися в тіні. 

Повернімося до досліджень. Радянським вченим вдалося привезти місячний грунт. Це неабияк важливо для наукових досліджень. Але через тоталітарну систему і закритість країни, американським вченим, аби так само отримати зразки грунту супутника для дослідження, довелося відправляти туди свою окрему місію. Щоправда, вже з людьми на борту. Так почалася історія шести "Аполлонів".

Місія "Аполлон"

Це найпопулярніша з програм дослідження Місяця. Усього було шість успішних польотів "Аполлонів" — і ще один, який ледь не закінчився трагедією, але приніс науковцям значний досвід. Щоправда, не місячних досліджень, а космічних подорожей і їх безпеки.

Так ось, кожна з місій "Аполлону" мала досить просте завдання — привезти місячного грунту більше, ніж попередня. Тому, якщо перша місія "Апполон-11" привезла 24 кілограма космічної породи, то остання "Апполон-17" у 1972-му доставила на планету уже 110 кілограмів скельних порід і місячного грунту.

Після цього програму місячних досліджень закрили через нестачу коштів — і Місяць чекав на новий інтерес до нього майже півстоліття.

Нова ера досліджень

Місяць, як і космос загалом, знову став цікавим для досліджень завдяки приватним компаніям. Тепер в наукові проєкти інвестують не лише окремі держави, а повноцінні бізнеси, які стають партнерами з країнами — і спільно досліджують космічний простір. Наприклад, в Україні комерційне дослідження космосу стало можливим тільки у 2019-му, коли прийняли "Закон про приватний космос".

До цього, ще на початку нашого століття деякі держави неодноразово заявляли про свій інтерес до Місяця. Навіть прогнозували до 2020-го побудувати там перші космічні бази. Втім, на дворі — 2021-й, а місячних баз на Місяці стільки ж, як і в часи Галілея.

Однак згодом, у 2019-му неочікувано для всіх на Місяць відправився Китай. Чи то через тоталітарну систему, чи просто, аби не розкривати усіх таємниць — китайські вчені до останнього мовчали про запуск досліджень. Втім, їм насправді вдалося немало.

По-перше, Китай зміг приземлитися на так званий "темний бік Місяця". По-друге, у спеціальному апараті на супутнику навіть виростили бавовник з місцевого грунту. І це дає новий поштовх для майбутніх досліджень.

До теми Перша українська місія на Місяць представлена на Експо-2020 у Дубаї

Україна і місія майбутнього

Впродовж всіх років місячних досліджень люди прагнули зробити супутник своєю колонією. У майбутньому там планували будувати бази, своєрідні міста. Місяць мав би стати таким же привабливим і легким для туризму, як щорічний відпочинок на морі. Та все це повсякчас залишалося у майбутньому. Тепер вчені реально намагаються зробити майбутнє теперішнім. 

Вже наступного року розпочнеться безпілотна серія досліджень, серед яких активну роль зіграє і українська місія. А вже згодом, за кілька років, люди планують повернутися на Марс у рамках місії "Артеміда". І так, як Артеміда — сестра Аполлона, то на Місяць планують вперше відправити жінку. 

Нові дослідження Місяця мають неабиякий економічний стимул. Проєкт дасть поштовх комерційному освоєнню супутника, кількість приватних компаній в даній сфері зростатиме, як і потреба в професіоналах галузі. Вчені та інженери з усього світу та, особливо, з України знатимуть, що досліджувати Місяць перспективно — і матимуть чіткий орієнтир в своїй справі.

Також, це іміджево важливо для України, яка покаже світові свій космічний потенціал та приєднається до передових держав в такій глобальній справі. Більше того, це важливо для кожної людини, яка коли-небудь в житті мріяла про космічні подорожі.