Напади піратів та дружини у кожному порту: капітан далекого плавання про стереотипи професії

Капітан далекого плавання Михайло Надточій розповів про особливості своєї професії та те, з якою небезпекою можна зіштовхнутися обравши її. Також він назвав недоліки та переваги роботи в морі. 

Зверніть увагу Ніколи не кажемо "останній виїзд" і не витираємо каски, – цікаве інтерв'ю з рятувальником

Про обов'язки у професії

Як стати капітаном дальнього плавання?

Для того, що стати капітаном дальнього плавання, треба спочатку отримати професійну освіту за фахом судноводіння або судномеханік.

Який вантаж ви перевозите?

Я працюю на контейнеровозі. Ми перевозимо будь-які товари, які можна перевозити у контейнері: продовольчі, побутові, лікарські та інші.

Як довго тривають рейси?

У кожного по-різному. Від 3 і до 8 – 9 місяців. Я працюю 3 місяці на борту, а 3 місяці перебуваю вдома.

Інтерв'ю капітана далекого плавання: дивіться відео 24 каналу

Скільки може заробляти капітан?

Капітан заробляє від і до – у тисячах доларів. Це буде від 4 – 5 до 20 (тисяч доларів – 24 канал). Це за місяць.

Чи правда, що ви можете одружувати людей на борту?

Так, і не тільки одружувати. Капітан має юридичну силу для реєстрації і шлюбу, і народження дитини. Мені особисто не доводилось.

Про небезпечні ситуації на борту

Чи нападали на вас пірати?

Ніколи. Я працюю на дуже великих контейнеровозах, тому надводний борт і швидкість лімітують ці напади, зводять майже до нуля. Однак я був у регіонах з високим рівнем піратства. Охорона є за контрактом, це спеціалізовані фірми, які надають такий сервіс.

Цікаво Сотні торговельних кораблів ставали жертвами сомалійських піратів: як діяли грабіжники

Чи потрапляли ви у великий шторм?

Так, потрапляв. Декілька разів. Переважно це було у Східнокитайському та Жовтому морі. Там, де у серпні – вересні бушують тайфуни. Вони набирають силу супертайфуну.

Тобто є шкала Бофорта і вона йде від 0 до 12, а супертайфуни навіть перевищують цю шкалу. Я потрапляв на такі тайфуни, думав, що вже все. Але судно та екіпаж витримують.

Надточій: "Я потрапляв на такі тайфуни, думав, що вже все" / Фото 24 каналу

Чи були у вас під час роботи небезпечні ситуації?

Я був присутнім, коли на судні була пожежа. Це було вночі, довго, боролися власними зусиллями, а потім нас підтримали берегові сили.

Як звикаєте до постійного хитання?

До хитання звикаєш, бо немає іншого вибору. Однак це залежить від організму кожної людини. Комусь на це потрібен весь рейс, а комусь – один великий шторм.

Читайте також Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів: нові правила

Однак немає такого, щоб у людини не було жодних ознак. Хитання – це неприродний стан. Я отримав лайфхак – вийти на палубу і подивитись на горизонт. Допомагало тільки трішечки.

Про роботу екіпажу

Чи є у вас професійний сленг?

Так. Українською, російською, англійською. Капітана називають oldmen – так, як батька у великій родині. Коли тобі 37 років, то не відчуваєш, що це про тебе говорять. Іншими мовами, наприклад, боцмана позаочі називають дракон. Старшого механіка – дідусь. Капітан – дядько, чомусь.

Чи інтернаціональний ваш екіпаж?

Здається, найбільша кількість національностей, з якою я працював – це 9. Англійська мова тут стає на передній план – це основний засіб спілкування. Дуже дивні звички є і це залежить не стільки від національності, скільки від побуту.

Надточій: "До хитання на борту звикаєш" / Скриншот з відео 24 каналу

Найбільш примітне – це спілкування з представниками Індії. Бо у них body language, мова жестів, трішки відрізняється. Якщо у нас згода – це кивання (головою вниз – 24 канал), то там згода – це кивання зі сторони в сторону. І ти не розумієш, це "так", "ні" чи "може бути". Ти звикаєш.

За чим ви найбільше сумуєте, коли в рейсі?

Є матеріальне і нематеріальне. Нематеріальне: родина, друзі, спілкування. Матеріальне – те, що не присутнє на судні. Це дерева, зелень, пісок, пляж, гори, лижі.

За чим сумуєте, коли вдома?

Я сумую за певними аспектами роботи. Тому що коли ти працюєш у великому екіпажі, багатонаціональному, особисто мені дуже цікаво робити великі проєкти, де я можу залучити людей, бути для них як коуч або ментор.

Не пропустіть Ми готові дати бій та звільнити землі, – інтерв'ю з капітаном батальйону морської піхоти

Стежити за їх розвитком. Дивитись, що на початку це була одна людина, і після роботи зі мною, після 3 – 4 місяців – це людина з більшим професійним доробком.

Про стереотипи та особливості професії

Які існують стереотипи про вашу професію?

Найпопулярніший стереотип – це те, що у моряків є дружини у кожному порту. Я думаю, найпопулярніший. Але він найархаїчніший.

Тому що стоянки у портах дуже короткі, моряки взагалі не мають змоги вийти на берег, особливо тепер, коли бушує пандемія. І я можу сказати, що тут більше не про професію. Більше про людину. Моїй дружині можна бути спокійною.

Жінка на борту – до нещастя?

Також архаїзм. Він вже не працює, тому що відсоткова частина жінок на судні. Жінки дуже хороші спеціалісти, особливо якщо це стосується лідерських і моральних якостей. Взагалі великі компанії йдуть шляхом виключення будь-якого сексизму, ейджизму.

Надточій: "Компанії йдуть шляхом виключення будь-якого сексизму" / Фото 24 каналу

Що вас дратує у професії?

Стрес і недосипання. Тому що судно працює 24 на 7 і попри те, що у тебе є запланований сон чи відпочинок – ти повинен працювати.

Так, ти отримуєш за це гроші, але вночі, коли ти прокидаєшся, щоб поставити судно до причалу або вийти з порту, то це трошки нервує.

Що вам подобається у вашій професії?

Мені подобаються люди, тому що це дуже яскравий досвід – працювати з різними культурами, національностями та мовами. Мені цікаво працювати, коли я потрапляю на судно, починаю знайомитись і вивчаю кожного з них.