Експорт кокаїну та безладу: як посилення наркокартелів у Еквадорі вплине на Україну

31 січня 2024, 10:52
Читать новость на русском

Не тільки держави користуються моментом перерозподілу світового порядку та відповідним тимчасовим посиленням анархії. Користуються ним і люди, що мають великі гроші. Більше про це – в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Райський куточок для пенсіонерів стає наркохабом

Це може бути білий американський мільярдер, який використовує куплені ним нерегульовані соцмережі для власної вигоди. А може бути і інша людина з мільярдами – не обов'язково біла, не обов'язково із легальними статками. Їх єднає здатність відчувати близькість моменту, коли США поринуть у розв'язання власних проблем. Адже це стане дуже зручним моментом не тільки для автократів та корпорацій, але і для наркобаронів.

Читайте також Росія може втратити Балтійське море завдяки Швеції

Навряд чи в США станеться громадянська війна, про яку люблять пофантазувати антиамериканські блогери. Та майже точно можна сказати, що найближчі роки американці будуть більше зайняті внутрішніми питаннями й викликами, ніж зовнішніми.

Одне із підтверджень цьому – надзвичайна активність латиноамериканської мафії. Вона відчуває, що пильне око Штатів потихеньку відвертається від сканування її діяльності. Мало хто тримає носа за вітром так пильно, як мексиканські картелі, і їхня активність в Еквадорі більш ніж показова в цьому сенсі.

Останнім часом Еквадор став театром постійних бойових дій між злочинними угрупуваннями і поліцією/військовими. Взяття заручників у прямому ефірі, вбивство кандидата в президенти, вбивство прокурора, який розслідував взяття заручників у прямому ефірі; масові пограбування держустанов, бунти у в'язницях та втечі з них лідерів помітних банд. Все це наслідок того, що Еквадор потихеньку перетворився з райського куточка для американських пенсіонерів на величезний латиноамериканський наркохаб.

В усьому винні банани?

Чому так сталося? Через його зручне розташування, коронавірус та банани. Еквадор затиснутий між світовими лідерами кокаїнового аграрно-промислового комплексу – Перу та Колумбією. Епідемія коронавірусу сильно ослабила його і без того хитку економіку, а величезні морські потужності з експорту бананів дозволяють йому щоденно вантажити в контейнери із бананами кілька центнерів (чи може навіть тонн) кокаїну. За кілька років Еквадор став державою, з якої виходить майже третина світового кокаїнового обігу.

Зауважте Експорт з України в умовах війни: виклики та перспективи

Цікаво, що при цьому локальні еквадорські банди не є головними в ланцюжку регулювання наркотрафіку. Величезний досвід кришування наркоімперії і супутній безлад експортовано сюди здебільшого з Мексики.

Мексиканські картелі активно співпрацюють із місцевими бандоугрупованнями, здійснюють підкуп місцевих чиновників та засилають своїх людей у силові структури. Фактично, основні еквадорські банди поділені між мексиканцями, старим авторитетним картелем Сіналоа і картелем нового покоління Халіско. Вони між собою ворогують, спричиняючи на еквадорських вулицях безпрецедентний рівень насильства та безладу (річна кількість вбивств в Еквадорі за кілька років зросла майже всемеро).

Але картелі чудово справляються зі спільною метою, тобто генеруванням потужного наркотичного експорту. Мексиканські картелі зробили з Еквадором те саме, що колись з Мексикою зробили колумбійські наркокартелі. Вони давали місцевим бандам зброю та готівку, після чого заохочували їх встановлювати повний контроль за територією шляхом знищення або підминання під себе інших банд.

Загострення почалося, коли замість грошей мексиканці почали розраховуватися з бандами наркотиками. Це зумовило локальний сплеск продажу і вживання заборонених речовин, а згодом породило і більшу супутню хвилю насильства.

Навряд чи еквадорські картелі зможуть пройти той самий шлях, що і мексиканські, які в якийсь час стали потужніші за колумбійців. Бо мексиканці встановили контроль над шляхами доставки кокаїну в США, а потім відсунули колумбійців від контролю над роздрібною торгівлею в американських містах за допомогою власних банд в США. Тож Еквадору зараз дуже складно.

Цікаво Україна грає у гру в імітацію для Орбана

Новообраний президент Еквадору Даніель Нобоа в кінці минулого року анонсував посилення не тільки заходів безпеки, але й відповідальності за злочини, пов'язані із наркотиками. Мафія зреагувала на його політику і продемонструвала, хто насправді управляє Еквадором: в країні почалася справжня кривава лазня. Нобоа був змушений оголосити воєнний стан, але поки видається так, що перевага в цій війні лишається на боці мафії.

Проблеми вилазять по всьому світу

Можна було б назвати це локальними проблемами далекого Еквадору, але ж від великого наркоекспорту великі проблеми має весь світ. Двохсоткілограмові бруски кокаїну, які то там, то тут прибиває до берегів Австралії, пливуть з Еквадору. Багатотонні кокаїнові вантажі в нідерландських доках – частина еквадорського експорту. Кокаїн щоденно розпливається світом з Еквадору у величезних контейнерах з бананами, і цей потік навіть не думає зменшуватися.

В одній зі своїх промов Джо Байден сказав, що США сьогодні будують "новий порядок", в якому вони стануть "арсеналом демократії". Але досвід нашої війни показав, що поки що виходить у Штатів не дуже, без минулого запалу. Відчуваючи послаблення великої суворої руки, картелі, мафіозні угруповання та інша наволоч від Мексики до Балкан не чекатиме, доки ситуація зміниться, а буде активно озброюватися та укріплювати власні позиції.

Вам здається, що це далеко від нас? І нас не стосується? Це не так.

Зовнішньополітична слабкість США зчитується будь-ким, хто бажає доламати старий світовий порядок і завадити США побудувати новий. Нагадаю, що Мексика та Еквадор є на різних континентах та не мають спільного сухопутного кордону.

До теми Поки у США турбулентність, Росія готується до агресії проти країн Балтії

Якщо якісь мафіозні угруповання з однієї країни можуть поринути іншу країну у криваву внутрішню війну, то це значить, що і терористичні угрупування так можуть. І, звісно, так можуть авторитарні режими. І вони будуть так робити.

Сьогодні ми залежимо від допомоги США, але ось такі дзвіночки вже достатньо наполегливо натякають нам на те, що США дуже скоро стане не до нас. Проблеми вже вилазять по всьому світу і їх в майбутньому стане більше. Одні проблеми почнуть накладатися на інші, і ситуація стане гіршою. Тому саме час подумати, як ми будемо діяти і звідки брати гроші, коли один з основних потоків допомоги й озброєння обміліє.

Нам треба замислитися про плани "Б" і здатність розв'язувати наші проблеми (як безпекові, так і економічні) значною мірою власними силами. І не в форматі, який ми бачимо зараз при розробці Національної стратегії доходів чи потужної співпраці гілок влади під час розробки нової хвилі мобілізації.

Треба думати й рухатися, бо час спливає.