Насильницькі обшуки, переслідування, арешти та безвісти зниклі: що таке "Крим, 5-та ранку"
У місцях позбавлення волі в Російській Федерації та тимчасово окупованому Криму перебувають 115 українських політв'язнів, 16 з яких вважаються безвісти зниклими.
Один з кураторів проєкту "Крим, 5-та ранку" Алім Алієв заявив, що в Криму зараз відбувається нова колонізація, де порушення прав людини — це "верхівка айсбергу, адже в основі лежить намагання Росією знищити ідентичність українців та кримських татар. Що ж таке "Крим, 5-та ранку" – читайте у матеріалі 24 каналу.
Читайте Суспільство має проявляти пошану до цих людей, – інтерв'ю з військовим психологом
"Крим, 5 ранку"
У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, у Києві відбулася прем'єра документального перформансу, який є частиною міжнародного проєкту "Крим, 5 ранку". Його мета – привернути увагу до численних порушень прав людей, зокрема, журналістів та активістів на тимчасово окупованому Росією пів острові.
Прем'єра документального перформансу у Києві / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Продюсерка проєкту Вероніка Склярова розповіла, що він складається з п'єси, документального перформансу, книги про сам проєкт та його героїв, а також інформаційної кампанії.
П'єсу написали драматургині Наталя Ворожбит та Анастасія Косодій на основі документальних матеріалів, зібраних кримською політологинею й громадською активісткою Ленорою Дюльбер. Вона спілкувалася з дружинами, родичами та адвокатами політв'язнів, які через активну громадянську позицію опинилися в російських в'язницях за сфабрикованими звинуваченнями.
Ця п'єса знаходиться в книзі. ЇЇ читання сьогодні ми побачимо на сцені Українського дому за участі активістів, мисткинь, митців, музикантів, які погодилися дати голос цим людям у цій історії. Великий компонент цього проєкту – вебсайт, де кожен зможе записати свою версію тексту на мобільний телефон за допомогою іншого пристрою, щоб поширити цитати з цієї книги у своїх соцмережах,
– розповіла вона.
Проєкт має привернути увагу до численних порушень прав людей в Криму / Фото Аліни Туришин, 24 канал
"В Криму зараз відбувається нова колонізація – колонізація серед Європи"
Громадський активіст Алім Алієв розповів, що назва проєкту вибрана неспроста. Адже це перманентний страх, що "завтра зранку до тебе прийдуть з обшуками, що завтра заберуть когось з твої близьких". Їх заберуть в тюрми або вони зникнуть, додав він.
Чоловік розповів, що є страх того, що авторитарна російська система "просто переламає наших громадян". Однак його радує, що за останні кілька років з'явилося близько п'яти "дуже нішевих, андеграундних ініціатив, які роблять важливі культурні, мистецькі, освітні, журналістські чи правозахисні проєкти. І це те, що допомагає підтримувати кримськотатарську та українську ідентичність на півострові".
Бо порушення прав людини – це верхівка айсбергу. В основі – намагання знищити ідентичність. Можна сказати, що в Криму зараз відбувається нова колонізація. І ця колонізація в Європі – коли ми говоримо з міжнародними партнерами, то ми це пояснюємо. І в основі колонізації завжди – не тільки заміщення населення, а ще й намагання знищити сильну ідентичність, в тому числі корінного народу.
Алім Алієв зазначив, що нещодавно повернувся зі США, де працював у місіях різних країн в ООН щодо нової резолюції по Криму з прав людини. А також з американськими партнерами у Вашингтоні, в тому числі щодо посилення санкцій проти тих, хто порушує права людей в Криму.
Тема Криму знову почала підійматися / Фото Аліни Туришин, 24 канал
За його словами, тема Криму, на щастя, знову повертається до порядку денного. Зокрема, такі ініціативи як Саміт "Кримської платформи" й вистави мають повертати цю тему й до публічного порядку денного.
"Ми говоримо про те, що хвилює не тільки їх самих, їхні родини, а що хвилює нас всіх"
Громадський активіст розповів, що одна з головних цілей проєкту полягає в тому, щоб про політв'язнів, про громадянських журналістів говорили лідери думок, впливові авторитетні люди в тих країнах, де показуватимуть цю виставу. Наразі формується перелік цих людей та ведуться переговори.
Тема вистави – актуальна для усіх / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Текст п'єси та вебсайт проєкту зроблені двома мовами. Його можна звантажити також англійською. У планах цей проєкт хочуть зробити частиною культурної дипломатії. Зокрема, вже до кінця цього року та у 2022 році п'єсу планують показати в Польщі та Німеччині. Згодом – у Франції та Австрії.Щоб поширити цей проєкт, цю виставу можуть ставити безплатно будь-які ініціативи за відкритою франшизою. Алім Алієв пояснив, що для нього особисто це дуже важливий проєкт, оскільки двоє з одинадцяти героїв – його друзі.
Для нас важливо, щоб статистика про політв'язнів, порушення прав у Криму перетворювалася на голоси. Ми тому розповідаємо людські історії, тому ми говоримо про те, що хвилює не тільки їх самих, їхні родини, а що хвилює нас всіх. Я сподіваюся, що сьогодні ця прем'єра і вистава доведе те, що Крим – не тільки дуже близький і не тільки такий, який ми тимчасово втратили, а він важливий і для українців і для мешканців інших країн,
– додав він.
У п'єсу увійшло одинадцять історій. Вероніка Склярова уточнила, що "говорити та давати цим історіям розголос – наша відповідальність, бо майже всі ув'язнені, про яких ми тут говоримо, – це громадянські журналісти, які обрали за своє покликання давати голос тому беззаконню, який є на півострові". Серед них також є кримськотатарський активіст, політик та журналіст Наріман Джелял.
3-4 серпня в Криму затримали п'ятьох кримських татар: першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, Азіза Ахтемова, Асана Ахтемова, Шевкета Усеінова та Ельдара Одаманова. Усім було обрано запобіжний захід – утримання під вартою. Федеральна служба безпеки Росії 7 вересня заявила, що українські розвідники організували, а кримчани Асан і Азіз Ахтемови нібито виконали підрив ділянки газопровода в районі Перевального в окупованому Криму. Одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова у ФСБ назвали посередником."Всі ці сонні люди прокидаються і не розуміють, що відбувається, бо до них ломляться у двері"
Художник, автор ідеї інсталяції Вальдимар Клюзко, який зробив сценографію для проєкту, розповідає, що частиною, учасником перфоменсу стала стрічка, яка символізує заборону до місця, де відбувається надзвичайна подія. Крим для українців, каже чоловік, – зона незрозумілості.
Ми отримуємо мало інформації про нього і про людей, які там ув'язнені. Фактично це перший проєкт, який розповідає про їхню долю. На стрічці є кут нахилу. Він відтворює 5-ту годину ранку – це час, коли відбуваються обшуки в будинках. І всі ці сонні люди прокидаються і не розуміють, що відбувається, бо до них ломляться у двері, забирають голову сім'ї,
– сказав він.
"Стрічка перетворюється на ґрати" / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Клюзко пояснив, що якщо знаходитись всередині шатра, який є частиною перфоменсу, то "ви нібито перебуваєте в будинку. Тут наче домашня атмосфера, лежать килими. А можете залишатися осторонь за стрічкою. Тоді стрічка перетворюється на ґрати".
У нас кожна тема забувається. У нас є події, які ми постійно, як панахиду, справляємо, – День Чорнобильської трагедії, День пам'яті жертв Бабиного Яру, Майдан. І дуже важливо не забувати,
– додав він.
У мистецькому плані, зазначив автор ідеї інсталяції, дуже мало проєктів, які можуть розказати про Крим доступно, просто і цікаво. За його словами, мистецтво – це універсальна мова, якою ми говоримо до світу. Тому якщо зробити таку інсталяцію і в інших містах, то вона викличе цікавість, на яку почнуть реагувати люди та дізнаватися про це. Саме тому кожен мистецький акт – важливий.
"Стрічка символізує заборону до місця, де відбувається надзвичайна подія" / Фото Аліни Туришин, 24 канал
До перфоменсу також приєдналися відомі українські митці та мисткині, активісти, журналісти та музиканти. Зокрема, українська співачка з Криму Джамала; директорка Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук; журналістка, правозахисниця, громадська діячка Мирослава Гонгадзе, журналістка з Криму, головна редакторка онлайн-видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва; український режисер Ахтем Сеітаблаєв; соліст гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк; журналіст, ведучий "Свобода слова на ICTV" Вадим Карпяк; актриса Катерина Молчанова; солістка українського гурту GoA Катерина Павленко; засновник благодійного фонду "Повір у себе" Ірина Іванчик; письменниця Катерина Калитко.
Голоси з одинадцяти історій озвучили відомі українські діячі / Фото Аліни Туришин, 24 канал
"За статистикою стоять історії реальних живих людей"
Український режисер з Криму Ахтем Сеітаблаєв розповів, що озучуючи історії 11 героїв, нічого особливого пропускати через себе йому не потрібно. Адже він особисто майже всіх знає.
Тому це надзвичайно емоційно та бентежно, знаючи їх, і знаючи, що відбувається зараз у Криму. Спокійним залишатися фактично неможливо. Це заважає професії, бо професія вимагає від нас не включатися з точки зору емоцій, але це важко,
– пояснив він.
Сеітаблаєв особисто знає майже усіх героїв п'єси / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Актально Мені довелося хоронити одного за одним, – інтерв'ю з військовим капеланом Андрієм Зелінським
Солістка українського гурту GoA Катерина Павленко, яка озвучила голос історії, вважає, що про такі речі потрібно говорити через мистецтво, адже зараз більшість історій політв'язнів перетворилися на суху статистику.
Я відчуваю біль. Мені сумно, мені дуже боляче усвідомлювати, що це відбувається у 21 столітті. Мені дуже сумно усвідомлювати, що історія повторюється і що ми майже не можемо на це вплинути,
– заявила вона.
Павленко зізналася, що відчуває біль / Фото Аліни Туришин, 24 канал
За словами Павленко, люди інколи зовсім забувають, що за цієї статистикою стоять історії реальних живих людей.
Тому, мені здається, в такий спосіб ми можемо привернути більше уваги до цієї теми. Адже вона зникла з інформаційного простору і через це люди перестали взагалі згадувати про це. Мені здається, що їм треба нагадувати, бо це відбувається тут і зараз, і дуже важливо підіймати цю тему, бо цим людям потрібна наша підтримка,
– додала Павленко.
"Байдужість та мовчання про цю проблему – найбільший страх"
Режисер перформансу Дмитро Костюмінський наголосив, що "про тему Криму, про цю велику проблему, про ці арешти, дуже сумну історію треба говорити не лише через мистецтво, а будь-якими можливими способами". А мистецтвом можна приєднати лише іншу цільову аудиторію до цієї проблематики. Режисер зазначив, що для нього це найважливіша вистава за всю його театральну кар'єру.
Режисер закликав максимально привертати увагу до проблеми / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Коли я чую ці історії, то я чую про те, що зі мною це теж може статися. І коли я читаю цей текст, я уявляю, що на цьому місці може бути кожен. Я не хотів би, щоб так сталося. Я думаю, що дуже багато хто хоче зробити так, щоб про тему Криму не казали. Я не знаю, чи затихає тема ця чи ні, але намагання цього процесу є. Я думаю, що потрібно набагато більшого розголосу цій проблемі, яка є,
– додав він.
Костюмінський зізнався, що для нього найбільшим страхом є байдужість та мовчання про цю проблему.
Цей проєкт реалізовано театральною компанією Dollmen за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Меджлісу кримськотатарського народу.