У Навального відмовилися виправити карту з "російським" Кримом: які висновки має зробити влада

Насправді це не має особливого значення. Ми повинні раз і назавжди забути про те, що хтось нам щось віддасть просто так. Цього не буде за "найкращого російського президента", бо так просто не може бути.

Читайте також У штабі Навального відмовились змінити мапу з окупованим Кримом у складі Росії

Єдиний механізм повернення українських територій – відповідна спецоперація, яка, звісно, може бути проведена лише за сприятливих умов. Але головне – треба бути до неї готовими. Інших шляхів немає і не може бути.

Як Україні повернути Крим

Підготовка, окрім, звісно, самого плану спецоперації, має передбачати підготовку армії, стан військово-промислового комплексу (ВПК – далі), міжнародну підтримку та взаємодію.

Останнім часом всі ці аспекти відішли на периферію інформаційного простору, тому може скластися враження, що за останні два роки жодного прогресу у цих напрямках не спостерігається, хоча я думаю, що тут швидше можна говорити про спадковість і розвиток попередніх тенденцій, аніж про їхнє заперечення.

Загалом, як на мене, то нормальна держава починається у той момент, коли лінія в аспекті національної безпеки, оборони жорстко визначається національними інтересами і просувається у визначеному напрямку незалежно від політичного бекграунду.

Насправді те, що зараз менше говорять про обороноздатність, не означає відсутність кроків у цьому напрямку.

За інформацією Міноборони підготовлено проєкт реформи грошового забезпечення армії із можливістю підвищення виплат.

У вересні минулого року затверджена Стратегія національної безпеки. Деякі цікаві процеси відбуваються і в "Укроборонпромі", де у грудні наглядову раду очолив В. Горбулін. Як на мене, це важливе рішення для спадковості рішень та підходів. У самому концерні тривають серйозні перевтілення.

Найважливіше, все нових обрисів набуває взаємодія України та НАТО. Україна не тільки отримала статус партнера Альянсу з розширеними можливостями, а й провела спільно з ним у вересні 2020 широкомасштабні навчання. На поточний рік також заплановано участь української армії в 8-ми міжнародних військових навчаннях. Допомога в сфері оборони з боку США теж зростає.

Звісно, цього всього недостатньо, і це – лише початок. Загроза подальшої ескалації з боку Росії нікуди не дівається. Які б там процеси у політиці не відбувалися, вона у віддаленій перспективі лишатиметься ворожим для України утворенням та сусідом, від якого можна чекати лише розширення або вгамування агресії. Це просто звичайний факт, який необхідно враховувати, і вибудовувати власну стратегію, виходячи з цього факту.

Цікаво Більше ядерної зброї, щоб стримати РФ і зміцнити Україну: про нову стратегію Британії-2030

І хто б не очолював у майбутньому Україну, він муситиме виходити з трьох основних факторів: армія, ВПК та дипломатична підтримка партнерів. З перспективою ще глибшого занурення України у процеси Атлантичної взаємодії. От це – важливо.