Петро Олещук

Такі люди як суддя Віктор Попревич – індикатор того, що жодних реформ у судоустрої у нас не було.

Відбувається створення якоїсь "віртуальної політичної реальності", де Разумков уже веде "бої" проти Зеленського і претендує на щось глобальне.

Провал другого голосування за Юрія Вітренка – це, звісно, не лише про призначення чергового міністра енергетики.

Щодо розмови Байдена і Путіна. Не випадково уже після цієї розмови на онлайн-зустрічі "Давоські діалоги" Путін заговорив про нові загрози.

Я не зовсім розумію, чому вся "патріотична спільнота" так радо кинулася репостити останні рейтинги від КМІС.

Прочитав про чергову наругу над українським правосуддям – недопуск самого Тупицького у приміщення КС.

Найбільша проблема у питанні тарифів на газ в тому, що реакція з боку уряду явно затягнулася, і "невидима рука ринку" (яка насправді є більш ніж видимою рукою одного олігарха) вже встигла влізти у кишеню громадянину.

"Російська пропаганда" – це вже давно не "розп'яті хлопчики" та інформаційний нахрап. Це дещо значно тонше.

Одне з питань, яке зараз обговорюється, це, звісно, перспективи українського уряду та можливість його заміни або переформатування.

Уже, бачу, почали обговорювати інтерв'ю для The New York Times Володимира Зеленського. Не скажу, що саме воно сповнене одкровень, але, очевидно, вважається в ОП чимось важливим, а тому було розміщене на офіційному порталі президента.

Ситуація з міським головою Харкова така, в якій важко не зайнятися конспірологією.

З великим інтересом прочитав багато цікавої та корисної аналітики з нагоди річниці останньої зустрічі у Нормандському форматі. Звісно, усі аналітики знають "як треба" і мають комплексні підходи, що і як треба було робити, які вони викладають у великих за об'ємом документах.