Найвідоміші "літаки-невидимки": технологія Stealth повністю змінила методику ведення бою

B-2 називають стелс-бомбардувальником, але він у своєму роді такий не один. Є винищувачі, розвідники, і всі вони малопомітні для радарів. Використання таких "сталевих птахів" під час бою значно підвищує шанси на перемогу. Але є один нюанс – створення стелс-літака нереально дороге, адже поєднує у собі комплекс різних прийомів.

Зверніть увагу Операція "Пандора": як Кремль хотів зруйнувати США через расову війну

B-2 Spirit вважається еталоном стелс-технологій, оскільки об'єднав у собі багато різних прийомів, які людство розробляло упродовж десятків років. Такий же еталон був у німців ще у 1940-х роках – турбореактивний стелс-бомбардувальник Horten 229. Проте німцям не вдалося використати його в бою. Тестування закінчилися незадовго до перемоги над нацизмом.

Перші спроби розробки малопомітних літаків

Історія створення таких малопомітних літаків бере свій початок ще з Першої світової війни. Камуфляж і маскування були основами того, що сьогодні називають технологією Stealth.

Першими маскувати свої повітряні судна додумалися німці. Свої перші літаки вони намагалися обтягувати прозорою тканиною, щоб зробити літак непомітним вдень. Однак, не врахували, що сонячне світло створювало відблиски, а це тільки більше викривало літак.

Для нічних вилазок літаки фарбували в чорні кольори. Тактика була вдалою, але унеможливлювала польоти літаків у світлу пору доби. У 1930-х роках активно почала розвиватися галузь будівництва радарів. Технологія дозволяла відстежувати ворожу техніку, показувала, на якій відстані і скільки її наближається.

U-2 – перша спроба запобігання збиття літаків ворожим вогнем / Фото U.S. Air Force

Фарба вже стала неактуальною, адже прикривала лише візуально. Обманути ж радар було набагато важче. Тоді ж з'явилися нові методи прикриття своїх транспортних засобів. Наприклад на літаках почали використовувати прийом, який отримав назву "Стіна".

Конструювання U-2 – це була перша спроба запобігання збиття літаків ворожим вогнем. Тоді проти наземних ракет пріоритетом оборони була висота польоту,
– розповів пілот Дін Нілі.

План США через радянську загрозу

Перші спроби США взятися за розробку малопомітних літаків були ще у 1956 році. Тоді таку пропозицію висунули в ЦРУ. Ідея виникла не просто так – епоха Холодної війни, у Москви саме з'явилися потужні ракети, які загрожували країнам. Територію СРСР потрібно було патрулювати.

Очевидно, що зі старими літаками і новенькими кремлівськими ракетами це було нереально. Тому ЦРУ запустило в роботу план зі створення такого літака, який міг би пролітати радари непомітно, а в разі чого – уникнути ракетних ударів. За розробку такого повітряного судна взялася компанія Lockheed, яка спроєктувала U-2, розвідувальний літак, який міг би літати достатньо високо, щоб його не помітили.

Не пропустіть "Путін назвав мене зрадником": ексгенерал КДБ Калугін міг переїхати через скандал з Кремлем

З формою і типом літака визначилися. Тоді взялися за пошук ідеальних матеріалів для створення радіопоглинального покриття – виникли проблеми. Адже самого матеріалу недостатньо, а неправильні розробки могли призвести до погіршення аеродинамічних можливостей "сталевого птаха". Проте перші кроки у напрямку технології Stealth зроблені.

Завдання нібито виконали і навіть провели кілька розвідувальних польотів. U-2 був непомітним для радянських радіолокаційних систем. Та як виявилося, не тому, що розвідник мав ідеальне поєднання матеріалів та форм, а через те, що літав достатньо високо. Міг підійматися на 20 кілометрів над землею.

Матеріали, які могли поглинати радіолокаційні хвилі спочатку виглядали як лінолеум. Їх виготовляли пластинками, потім вирізали з них потрібну форму, щоб повністю покрити поверхню літака. Це займало багато часу, 
– зазначив інженер Шерман Муллін.

Як створили розвідувальний літак SR-71 Blackbird

Вже в 1960-х роках американці зрозуміли, що малопомітності неможливо досягти завдяки лише радіопоглинальним матеріалам. Stealth – це не одна технологія, а комплекс заходів, які роблять щось або когось менш помітним для ворожих радарів, а в ідеалі – невидимим. Хоча невидимості ще не вдавалося досягти нікому.

У відповідному питанні беруть до уваги все: починаючи від спеціальних матеріалів, з яких будується літак, аж до його сліду в небі, за яким теж можна відстежити напрямок і траекторію польоту. А найголовніше – форма самого літака. Чим менший і плоскіший – тим краще він уникатиме радіохвиль. Чим менше на ньому антен, виступів – тим більше шансів пройти непоміченим.

Читайте також Спецоперація "Необхідна лють": як США не залишило шансів СРСР у Гренаді

Однак зміна конструкції літака – напряму впливала на літальні характеристики повітряного судна. Не можна ж просто так взяти і прибрати "хвіст" – потрібно було знайти ідеальний баланс. І це було головною проблемою. Адже без розуміння того, як саме працюють радіохвилі, як вони передають сигнали і як відбиваються від літака – не можна було спроєктувати таке судно, що в теорії могло б уникати або ж знешкоджувати ці хвилі.

Створення прототипу малопомітного розвідувального літака U-2 було корисною практикою, але його використання обмежувалося виключно розвідувальними польотами. А США, на випадок агресії СРСР, Куби чи загалом країн Варшавського договору потрібна була непомітна ударна сила. Переобладнати вже існуючі типи літаків на стелс-винищувачів було неможливо. Технології Stealth напряму впливали на аеродинаміку.

Без досконалих знань про "поведінку" радіохвиль, створити літака-невидимку було неможливо. Тоді ж в ЦРУ взялися за пошук вчених, які могли б розгадати цей секрет. Після кількох років безрезультатних пошуків, у 1970-х роках вони натрапили на книгу радянського вченого Петра Уфімцева "Метод краевых волн в физической теории дифракции". Це була золота знахідка.

Розвідувальний літак SR-71 Blackbird / Фото U.S. Air Force

В ЦРУ дізналися про формулу, яка допомогла спроєктувати потрібну форму літака. Постало лише одне питання: "А чому ж тоді в Радянському Союзі, з такими знаннями, досі немає стелс-літака?" Відповіді довго шукати не довелося. Щоб сконструювати такий літак, потрібно було комп'ютерне моделювання й потужні обчислювальні можливості комп'ютерів.

В СРСР тоді таких технологій не було. Тож взявши за основу роботу Уфімцева, змоделювавши відбивання хвиль на комп'ютері, американці представили нове творіння – розвідувальний літак SR-71 Blackbird. Нові технології вирішили протестувати на розвіднику і якщо все вдасться – перенести отримані знання вже на винищувачі.

Особливості SR-71

У березні 1990 року SR-71 встановив рекорд швидкості. З Лос-Анджелеса до Вашингтона він долетів за 64 хвилини – це понад 4 тисячі кілометрів. Середня швидкість SR-71 була майже 3,5 тисячі кілометрів на годину.

Зазвичай технологію Stealth використовують лише тоді, коли потрібно знищити найважливіші ворожі об'єкти. Тому використовують такі машини доволі рідко. У випадку невдачі – суперник легко дізнається про технології, які допомагають уникати радіохвиль.

Однак у випадку з Blackbird все вже відомо. Адже цей птах своє вже відлітав ще у 1990-х роках. SR-71 побудований із таких матеріалів, які не просто поглинають хвилі, чи відбивають їх у протилежному від радарів напрямку, а знешкоджують їх. Коли хвиля вдаряється у літак, то потрапляє в сам літак, і б'ється в його конструкцію доти, поки не втратить енергію і не зникне.

SR-71 побудований з матеріалів, які відбивають хвилі / Фото U.S. Air Force

Відповідно, сигнал на радар назад не повертається. Яким би потужним американці не описували Blackbird, він не ідеальний. Адже розбивається лише якась частина хвиль. Є ще й такі, що відлітають просто в інші сторони, їх так і не поглинув матеріал літака. Та й загалом, методик уникнення радіолокаційних хвиль є багато, та найдосконалішим на сьогодні вважається B-2 Spirit, який за формою нагадує пластину. Хвилі просто обтікають його і проходять по ньому так і не відбиваючись.

Взагалі історія зі Stealth дуже цікава. Вперше було таке, що малопомітність літака диктувала його форму. Адже зазвичай все було навпаки. Все підлаштовували під аеродинамічні можливості повітряного судна,
– зазначив дослідник Джон Волакіс.

Грандіозний проєкт F-117 Nighthawk

Протестувавши усі свої винаходи і технології в США вирішили зайняти розробкою стелс-винищувача. Дійшли навіть до того, що максимально прискорили швидкість випуску ракети. Адже відкритий отвір для зброї може створити перешкоду для радіолокаційної хвилі, яка допоможе визначити, де саме у повітрі літак.

Інформацію про створення повітряного судна максимально засекретили. Вчених, які працювали над цією програмою, розподілили на підрозділи, де кожен мав виключно свою роботу. Крім військових (і то найвищих чинів) та спецслужб, ніхто й не знав, що в країні готується грандіозний проєкт F-117 Nighthawk.

Інформацію про створення F-117 засекретили / Фото U.S. Department of Defense

Через кілька років і понад 100 мільйонів доларів, літак здійснив свій перший політ. Як для 1980-х років він мав ідеальний вигляд. Одномісний дозвуковий тактичний малопомітний ударний літак, який здатен пройти будь-які системи ППО суперника, що існували на той час.

Stealth повністю змінив методику ведення бою. Тепер ти отримуєш можливість непомітно пробратися у будь-яку країну і зробити там практично будь-що. Ти можеш знищити будь-яку ціль і водночас ніхто не дізнається, що ти взагалі там був,
– сказав історик Грег Хеннеман.

Втрата F-117 – американського стелс-літака

Перші бойові вильоти F-117 відбувалися у 1989 році під час протистоянь на Панамі. Але про те, що в американців є така зброя ніхто не говорив. Це був успіх. Адже вони досягли того, чого й прагнули так довго – малопомітного літака. Говорити ж про стелс-винищувачі почали вже в 1990-х роках після боїв у Перській затоці, тоді в наземних та повітряних протистояннях Nighthawk відіграли ключову роль.

Цікаво Прибульці Зони 51 – що насправді відомо про загадкову військову базу

Лише на них припало 40% знищеної ворожої техніки. Нечувані для того часу результати, які звичайно ж, не могли залишитися не поміченими. Американськими технологіями зацікавилися чимало країн і почали конструювати схожі літаки у себе. Та поки "совєти", японці чи країни Європи починали свої дослідження з "нуля", у Пентагону вже була непогана фора – вони знали практично все про Stealth, що можна було знати на той час.

Був лише один нюанс, якого американці не врахували. Stealth дає непомітність, відповідно збільшує шанси на перемогу. Але він не дарує невидимості, а якщо на 100% бути упевненим, що ти в літаку, який ніхто ніколи не помітить і не зіб'є – рано чи пізно все закінчиться трагічно. Так і сталося у 1999 році під час війни в Косово.

F-117 не просто підбили, його взяли на приціл і просто розтрощили. Шансів на втечу не було. То була перша і остання втрата американського стелс-літака під час битви і вона добряче шокувала Пентагон. Поки там думали як так сталося, сербські ЗМІ розбирали уламки літака на трофеї, журналісти знімали сюжети про нібито раніше небачені технології США.

В наземних та повітряних протистояннях Nighthawk відіграли ключову роль / Фото U.S. Department of Defense

Причина виявлення Nighthawk була досить простою – правильно розміщені радіолокаційні системи. Вони діяли на повітряне судно із різних сторін. Відповідно, хаотично відбиваючи їх у різні сторони, деякі все ж поверталися до локатора. Це й видало F-117.

Заради справедливості варто сказати, що ейфорія США від отриманого суперлітака зовсім відвернула увагу інженерів та вчених від того, що технології систем ППО теж на місці не стояли. Розроблялися хвилі різних:

• довжин;
• напрямків;
• прийому і передачі інформації.

Тож виявлення, а потім і катастрофи було не уникнути. З часом почали з'являтися нові й потужніші машини, ніж F-117. Наприклад, багатоцільовий винищувач-бомбардувальник F-35. Він не просто має специфічну форму, а й за допомогою спеціальних систем глушить свої датчики і частоти, а також блокує чужі радари.

Цікаво Безпілотник Boeing вперше заправив в повітрі винищувач F-35 Lightning II: вражаюче відео

Хоча, найдосконалішим, за мірками сучасності, (хоч і старший за F-35) є B-2 Spirit. Він настільки дорогий і тактичний, що за весь час його конструювання виготовили лише 21 екземпляр. Кожен вартістю більше, ніж 2 мільярди доларів.

До речі, щоб уникнути невдач або виявлення ворожими ППО, коли стелс-літаки вилітають на завдання, поряд із ними в небі завжди кружляє AWACS, який веде радіоелектронну боротьбу. Наразі так і не відомо, з чого саме зроблений B-2 Spirit, які прийоми використали американські інженери, щоб перетворити це крило у найсмертоносніший літак на Планеті.

Такий плоский дизайн, який є сьогодні – не планувався для використання під час конструювання справжнього літака. Це просто був концепт. Ніхто взагалі не знав, чи може така штука злетіти в небо,
– пояснив дослідник Карл Картер.

Технології Stealth пішли вперед

Малопомітними бувають не лише літаки. Під час Другої світової військові різних країн намагалися маскувати флот. Його фарбували не просто в сірі кольори, а обмальовували кривими лінями, щоб максимально приховати контури корабля.

Так супернику було важче здогадатися, який саме клас судна наближається. Сьогодні технології пішли вперед:

• є вже стелс-субмарини;
• проєктуються стелс-танки;
• стелс-кораблі.

У ракетного есмінця США Zumwalt квадратні форми і гострі кути існують не просто так. Вони потрібні, щоб відбивати хвилі ворожих радарів. Це ускладнює супернику визначити дистанцію до корабля. З іншого боку, коли радіолокаційну розвідку проводить субмарина, то для неї Zumwalt виглядатиме на моніторі як рибальське судно.

Zumwalt на моніторі матиме вигляд рибальського судна / Фото U.S. Navy

Але в арсеналі ВМС США є не лише такий стелс-корабель. Є й такі, чий зовнішній вигляд взагалі не вкладається в голові. Технології ніколи не стоять на місці. Особливо ті, що стосуються військової сфери. Гонка озброєнь змушує постійно рухатися вперед. Технологією Stealth у 2021 році вже нікого не здивуєш. Такі винищувачі стали нормою. Але ще кілька десятків років тому ніхто й подумати не міг, що таке взагалі існуватиме.

Можливо, до стелс-літаків чи кораблів придумають доставити новітні гармати, чи системи виявлення ворога. Це вже покаже час. Відомо лише одне: коли спецслужби ставлять собі за мету знайти чи розробити щось, що дасть їм перевагу над суперником, то вони кинуть на це усі сили і рано чи пізно доб'ються результату.