Німеччина полює за російськими грошима: перші 50 мільйонів євро вже знайшли
Німецькі слідчі завдали чи не першого в Європі серйозного удару по нелегальним схемам "відмивання" російських грошей. За справою, яку преса в ФРН вже назвала "справою про російську "пральню", було конфісковано майна на 50 мільйонів євро.
Насправді, сума, у порівнянні з тими російськими грошима, які нелегально "крутяться" ще в німецьких банках та компаніях, невелика, але це – лише "перша ластівка".
Мюнхенські прокурори, які ведуть цю справу, вважають, що досягли нехай невеликого, але вирішального успіху – перекрили кран кремлівським "чорним інвесторам". Саме з подання прокуратури Мюнхена Федеральне відомство з кримінальних справ Німеччини (Bundeskriminalamt або, скорочено – BKA) провело великий рейд, який тривав аж три дні: були обшукані чотири будівлі в Нюрнбергу, Регенсбургу, Мюльдорфі-на-Інні та ще й в гессеньскому Швальбаху-на-Таунусі, були заарештовані кілька банківських рахунків, на яких лежало загалом майже 8 мільйонів євро. Всього ж, як вже зазначалося, було конфісковано грошей та майна на 50 мільйонів євро.
Читайте також: Росія не зможе приховати свої військові дій за кордоном, – The New York Times
Весь цей "конфіскат" має прямий зв'язок з системою відмиву грошей, яку вибудували кремлівські олігархи в Європі. Європейці називають її різними йменнями: "Молдавська схема", "Російська пральня" тощо. Але, як її не назви – а працює вона вражаюче ефективно: за три роки, з 2011 до 2014-го, з Росії було за її допомоги вкрадено не менш, ніж 22 мільярди євро. Про наступні роки прокурори взагалі ще мовчать – ці обсяги не вирахувані ще навіть теоретично.
Працювала ця схема досі через двох росіян та одного "російського німця" з німецьким громадянством, мешканця Мюнхена. Розкрили її, насправді, не німецькі правоохоронці, а журналісти з Центру досліджень корупції та організованої злочинності (OCCRP). Саме їх звіт, оприлюднений у 2014 році, дав поштовх для слідчих.
Щоправда, мюнхенські прокурори стверджують, що розпочали слідство ще за рік до цієї публікації. Але факт полягає в тому, що саме, починаючи з 2014 року, вони енергійно взялися за справу – чи то були змушені ворушитися, бо суспільний інтерес до цього слідства виявився дуже великим, а чи то отримали від журналістів дані, які дозволили запрацювати інтенсивніше.
Загалом, схема виводу грошей виявилася досить простою: шахраї отримували фіктивні рішення молдавського суду (тому вона й називається "молдавською") про стягнення з неіснуючих, підставних російських компаній боргу на мільйони євро. Гроші в цих компаній завжди водилися (хоча самих компаній і не існувало в природі) і вони слухняно перекидали штрафи фірмам-кредиторам, які зазвичай були зареєстровані у Великій Британії – тодішньому раю для російських олігархів, або, на край – в офшорних країнах.
Читайте також: Життя в Україні взагалі-то могло б бути цілком спокійним, – Neu Zürcher Zeitung
Ще більш "молдавською" цю схему робить той факт, що більша частка грошей перекидалася через молдавський "Молдінконбанк". Ще частина потрапляла до латвійського Trasta Komercbanka, звідки розходилася по Європі – зокрема, до солідних та потужних німецьких Deutsche Bank (цей банк, нагадаємо, відомий "відмиванням" російських кредитів Дональду Трампу) та Commerzbank. Власне, "чистими" вони ставали саме, потрапивши до європейських банків...
Наразі вже двоє з учасників цієї схеми отримали покарання – це співвласник "Молдіндконбанку" В'ячеслав Платон, а також росіянин Олександр Григор'єв. Щоправда, якщо Платона засудили в Молдавії до довгострокового ув'язнення, то Григор'єву це навряд чи "світить": він перебуває в Росії, а російські слідчі органи з 2014 року співпрацювати з європейськими колегами не бажають.
Що це за мільярди і хто стоїть за схемою?
Досі німецькі слідчі про це розповідають зовсім небагато. Журналістам відомо лише, що одними з найбільших "клієнтів" цієї "російської пральні" стали росіяни Олексій Крапівін та Валерій Маркелов – це, як хтось не знає, співвласники такого собі російського холдингу "Група компаній 1520", який є найбільшим підрядником Російської залізниці. Окрім того, називаються імена кількох високопосадовців із двох російських оборонних компаній концерну "Ростех".
Слід зазначити, що Німеччина в цій схемі відігравала не дуже велику роль. В справі "засвітилися" лише два банки (нехай і найбільші) з 732-х. Загалом же, російські гроші "розповзлися" по 96 країнах світу. Німецькі слідчі конфіскували 50 мільйонів, а підозрюють, що загалом до Німеччини було перекинуто близько 100 мільйонів. Щоправда, слідство підозрює, що велика частина грошей могла бути витрачена на закупівлю "санкційних" промислових товарів і повернулася, таким чином, до Росії у вигляді нелегальних поставок.
Що ж, певно, можна похвалити німецьких слідчих. Ефективність їх роботи, звичайно – річ сумнівна: 50 мільйонів за п'ять років роботи, але дуже важливим є сам факт успішного удару по російських нелегальних грошах. Це – перший випадок в Європі, й він, певно, стане прецедентним.
На жаль, від цього постраждали не лише російські злодії, а й журналісти, які оприлюднили доповідь: кілька з них були репресовані в Молдові й змушені змінити країну проживання. Втім, одне можна сказати точно: російським нелегальним грошам та російським крадійкуватим олігархам стає в Європі дедалі тривожніше жити та діяти. І це в будь-якому разі добре.