Старт опалювального сезону: чи вистачить Україні газу й що буде з тарифами
В ряді міст вже розпочався опалювальний сезон, чимало міст ще чекають на тепло в домівках. Цьогоріч Україна вже вдруге розпочала опалювальний сезон в умовах війни та без російського газу. Тож 24 Канал вирішив з'ясувати, чи вистачить газу цьогоріч та, чи готова держава до нового сезону.
Чи готова Україна до опалювального сезону
Зі слів прем'єр-міністра України 99% житлових будинків були готові до зими ще 15 жовтня. Також він зауважував, що палива для проходження опалювального сезону цілком достатньо, зокрема вже накопичено:
- 12,2 мільярда кубометрів газу у сховищах,
- 3,1 мільйона тонн вугілля на складах.
Читайте також Старт опалювального сезону: у яких міста вже ввімкнули тепло
Кількість шкіл, садочків та лікарень, готових до проходження зими, теж наближається до 100%. Понад 18 тисяч котелень та 4,8 тисячі центральних теплових пунктів перебувають на стадії готовності до подачі тепла.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у розмові з 24 Каналом зазначив, що на тому рівні, на якому можливо, в умовах війни, в умовах економічної кризи, можна сказати, що Україна підготувалась до опалювального сезону.
А от експерт з житлово-комунальних послуг Олег Попенко вважає, що для того, аби оцінювати готовність до опалювального сезону, потрібно визначитись з критеріями оцінки. Експерт вважає, потрібно орієнтуватись на наступне:
- технічний стан теплокомуненерго і нашої енергетичної системи;
- фінансовий стан всіх теплокомуненерго та всіх, хто з цим пов'язаний (борги населення перед теплокомуненерго, а тих своєю чергою перед "Нафтогазом");
- наявність природних ресурсів, тобто певних запасів газу та вугілля для проходження опалювального сезону;
- розрахунки між теплокомуненерго, НАК "Нафтогазом", між споживачами.
Так от, як на мене, не один з цих чотирьох пунктів не відповідає критеріям готовності до опалювального сезону.
На думку Попенка, газу вистачить лише при теплій зимі. А от спрогнозувати чи вистачить блакитного палива, якщо температура за Цельсієм триматиметься нижче 10 градусів протягом декількох тижнів – важко. Також чималий об'єм газу споживатиме нове обладнання. Мовиться про газопоршневі установки, газотурбінні установки, які працюють на газі.
Також експерт зауважує, що багатоквартирний фонд абсолютно не готовий до опалювального сезону. Зокрема, через відсутність капітальних ремонтів у багатоповерхівках відбувається до 40 – 50% втрати тепла зі стартом сезону.
Тобто ми опалюємо повітря, коли включаємо опалення в багатоквартирних будинках,
– пояснює Попенко.
Цікаво! Шмигаль сьогодні повідомив, що наразі працюють усі 9 енергоблоків українських АЕС, покриваючи основні потреби в генерації.
Труднощі під час опалювального сезону
На думку Омельчинка, військовий фактор – це те, що, перш за все, може порушити стабільність роботи енергетичної системи й призвести до графіків погодинних відключень. Насамперед це стосується потенціальних можливостей Росії вражати українські енергетичні об'єкти.
Другий – пріоритети ворога. Тобто це будуть більше обстріли військової інфраструктури, чи енергетичної. Й останній – на скільки захищена енергосистема України.
Це будуть основні фактори, які визначатимуть стійкість енергетичних систем і графіки погодинних відключень. Всі інші фактори є вже другорядними.
Також він додає, що якщо Росії вдасться вразити якісь великі енергетичні електростанції, то безумовно українців можуть знову чекати відключення.
Чи вистачить Україні газу цієї зими
У вересні голова правління НАК "Нафтогаз" Олексій Чернишов зауважив, що компанія має намір пройти зиму 2024 – 2025 року з українським газом, а газ за кордоном за кредит ЄБРР купується про запас.
В останньому меморандумі МВФ підрахували, що Україна планує імпортувати додаткові 2 – 3 мільярди кубометрів газу для внутрішнього споживання в опалювальний сезон.
Обмежене внутрішнє споживання та зростання внутрішнього видобутку протягом минулого сезону дозволило зменшити потребу в імпорті, однак, для забезпечення стабільної енергетичної ситуації в наступному сезоні планується закупівля додаткових обсягів,
– йдеться у меморандумі.
Зверніть увагу! Частина імпортованого газу може зберігатися на території України нерезидентами для подальшого використання країнами ЄС.
Омельченко під час розмови зазначає, що наразі в українських сховищах закачано близько 12,8 мільярда кубічних метрів газу, а планується загалом 13,2 мільярда кубічних метрів газу. Однак під час повномасштабної війни споживання газу суттєво знизилось.
До повномасштабної війни норма була на рівні мінімум 14,5 – 15 мільярдів кубічних метрів у сховищах. Зараз, оскільки у нас знизилось під споживання, то це має бути десь близько 13,5 – 14 мільярдів кубічних метрів,
– пояснює він.
Тож те, що є проблеми з ресурсами наразі – помітно. Так, наприклад, минулого тижня була досить прохолодна погода, нижче 8 градусів за Цельсієм. За таких умов починають давати тепло в будинках, однак сезон не розпочався.
Це говорить, що газу не вистачає. Тобто його не так багато,
– резюмує він.
В нас запасу вугілля більше, ніж зазвичай, а запасу газу менше. Але ми не знаємо, яким є зараз споживання газу, тобто у нас маса зруйнованих міст та скорочення споживання на теплових електростанціях, де газ використовувався. Тому робити прогнози за відсутності будь-якої статистики зараз надзвичайно важко. Єдине, що ми можемо сказати – газу є реально майже на 10% менше, ніж ми мали минулого року. Вугілля об'єктивно більше. Однак не факт, що ми зможемо його використати через зруйновані ТЕЦ.
Щодо ситуації торік, то Павлюк зауважує, що у сховищах було близько 13 – 14 мільярдів кубометрів газу. Однак одразу підкреслює, що частина з цього газу була газом не резидентів торік, а цьогоріч це газ резидентів, але комерційних компаній. "І так саме ми не розуміємо яка частина буферного газу. Бо я так розумію, що частину буферного газу зарахували до комерційного, а він таким не дуже є", – пояснює він.
Разом з тим, у нас знов-таки зростає споживання, тому що ми будуємо розосереджену газову генерацію. Тобто хай там як, але вона теж буде потребувати додатково обсягів газу. Частина з цього споживання може бути компенсована за рахунок того, що у нас великі станції зупинилися й малі зможуть цей газ використовувати,
– додає Павлюк.
Експерт зауважує й те, що коментувати та давати оцінку наскільки Україні вистачить газу може лише Міністерство енергетики, бо лише воно бачить повну картину. "За умови довіри до Міністерства енергетики, котра є досить низькою, на мою думку, говорити про якусь конкретику дуже-дуже важко", – вважає Виконавчий директор Асоціації Енергоефективні Міста України.
Що буде з тарифами
Що стосується тарифів під час цього опалювального сезону, то Олег Попенко вважає, що варто чекати на підвищення у 2025 році, оскільки це чітко зазначено у меморандумі МВФ.
Я очікую в наступному році підняття тарифів на газ, тепло, гарячу воду й на розподіл газу, також паралельно з цим підніметься вартість електроенергії для населення,
– зазначає експерт з житлово-комунальних послуг.
Нагадаємо, що у Меморандумі про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ йдеться про те, що уряд України зобов'язується додатково підвищити тарифи, з урахуванням нової методології та соціальних міркувань під час війни.
Разом з тим у Мінфіні підкреслили, що оновлений Меморандум МВФ не передбачає зобов'язання для України щодо підвищення тарифів на енергоносії, але такий крок справді можливий за умови достатнього фінансування програми субсидій.
Українська сторона разом з експертами МВФ розглядають можливі варіанти підтримки енергетичної стабільності країни, враховуючи значну шкоду, яку завдала Росія енергетичній системі України та, як наслідок, вплив цього на відновлення економіки України. Меморандум МВФ включає різні потенційні варіанти реформування енергосистеми,
– йдеться у повідомленні Мінфіну.
Також у міністерстві додали, що усі оновлення Меморандуму розглядали потенційну можливість підвищення тарифів на енергоносії, як захід, спрямований на вирішення проблем в енергетичному секторі через повномасштабну війну. При цьому, такий захід можливий лише за умови виділення достатніх та адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.